АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3132/11 Головуючий по 1-й інстанції Жмурко П.Я.
Суддя-доповідач: Пилипчук Л. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого : судді Пилипчук Л.І.,
суддів : Кривчун Т.О., Панченка О.О.,
при секретарі: Ткаченко Т.І.
за участю: відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 15 серпня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
в с т а н о в и в:
У червні 2010 року представник позивача ОСОБА_3 –ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в ДТП, що сталася 10 травня 2010 року з вини ОСОБА_4 Оскільки останній неправомірно заволодів трактором, а власник трактора ОСОБА_2 своєю недбалістю щодо забезпечення зберігання сприяв неправомірному заволодінню транспортним засобом, тому прохав стягнути з відповідачів 85485,40грн. матеріальної шкоди та 1700грн. моральної шкоди, визначивши частки кожного з них.
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 15 серпня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду 30 000 грн. та судові витрати : 543 грн. витрат на оплату судового збору, 60 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, 725 грн. витрат по оплаті автотоварознавчого дослідження, 4505,20 грн. витрат по оплаті правової допомоги, 94грн. добових.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, заперечуючи висновки автотехнічної експертизи та висновки суду про вину обох учасників ДТП, про неналежність відповідача ОСОБА_2, - прохав рішення скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Встановлено, що 10 травня 2010 року о 10.50 на перехресті вул.Полтавської та пров.Харчовиків в м.Карлівка ОСОБА_4, керуючи трактором Т-16, державний номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав переваги транспортному засобу, який рухався по головній дорозі. Внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем РЕНО, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3. Обидва транспортні засоби одержали технічні пошкодження.
Постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 21 червня 2011 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 340 грн. штрафу.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, вина ОСОБА_4 у ДТП, що сталася за вищевикладених обставин, є встановленою та в цивільній справі доведенню не підлягає.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи встановлена невідповідність дій водія автомобіля Рено ОСОБА_3 вимогам п.п.12.3 та 10.1. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події. /а.с.115-120/
Згідно ч.3 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, визначається у відповідній частці залежно від осбтавин, що мають істотне значення.
Заперечення позивачем висновку експертизи щодо наявності в його діях порушень Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв»язку з ДТП, не спростовує цих висновків. Суд першої інстанції з урахуванням обставин дорожньо-транспортної події на підставі положень ст.1188 ЦК України дійшов правомірного висновку про обопільну вину та визначення відшкодування в 1/2 частці.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи вартість матеріальних збитків, завданих позивачу пошкодженням його автомобіля Рено , складає 82011,30грн. /а.с.195/ Враховуючи викладене, до відшкодування позивачу підлягає половина вартості збитків, що складає 41005,65грн.( 82011,30:2).
Однак районний суд при визначенні суми відшкодування допустив протиріччя, які колегія суддів вважає необхідним усунути шляхом зміни рішення. Суд, визнавши до задоволення вартість матеріальних збитків, завданих позивачу, на суму 41005,15грн., безпідставно цим же рішенням, посилаючись на ч.4 ст.1193 ЦК України, зменшив суму відшкодування до 30 000 грн. Похилий вік та розмір пенсії відповідача не можуть бути визнані тими обставинами, що дають підстави для зменшення розміру відшкодування, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача й інших, крім пенсії, доходів та майна./а.с.93-94, 213/
Тому колегія суддів змінює рішення в частині визначення суми відшкодування з 30 000 грн. до 41005,65грн.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності висновку суду про визначення відповідачем у справі одноособово ОСОБА_4 –є неспроможними, виходячи з наступного.
Згнідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідач ОСОБА_2 на підтвердження передачі належного йому трактора відповідачу ОСОБА_4 та перебування в останнього на час ДТП надав письмовий договір зберігання від 18.06.2008р. /а.с.1-5/ Вказаний договір позивачем не спростований. Оскільки ОСОБА_4 не мав повноважень на використання трактора та всупереч умовам договору зберігання 10 травня 2010 року неправомірно керував ним й допустив ДТП, саме він є належним відповідачем в даних деліктних правовідносинах.
Колегія суддів погоджується з висновком районного суду щодо відмови в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, враховуючи наявність порушень Правил дорожнього руху також в діях позивача, які знаходяться в причинному зв»язку з ДТП.
Щодо відшкодування судових витрат, то рішення в цій частині також підлягає зміні з огляду на наступне.
Стаття 79 ЦПК України встановлює види судових витрат. Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до задоволених позовних вимог. Відповідно до статті 84 ЦПК України витратами на правову допомогу є витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.
Враховуючи зазначені норми цивільного процесуального закону та часткове задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню 410,05 грн. витрат по оплаті судового збору , 60 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, 725 грн. витрат по оплаті експертизи.
Надані позивачем квитанціі від 01 серпня 2011 року на суму 2270,40 грн., від 20 березня 2011 року на суму 3011,20 грн., від 15 вересня 2010 року на суму 3729,609 грн. по оплаті фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 за правову допомогу за відсутності доказів підтвердження наявності в оостанньго фаху в галузі права , - не можуть бути визнані витратами на правову допомогу, що піддягають стягненню з відповідача. /а.с.222-225/
Не підлягає відшкодуванню і 1000 грн., сплачена адвокату ОСОБА_6 згідно квитанції від 29.06.2010 р., тобто до укладення договору про надання правової допомоги. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що адвокат в жодному судовому засіданні участні не приймав, за матеріалами справи лише з ними знайомився 01.07.2010р. та 15.09.2010р. заявив клопотання про забезпечення позову, тоді як згідно договору від 15.09.2010р. ОСОБА_6 взяв зобов»язання здійснювати представництво ОСОБА_3 при розгляді цивільної справи./а.с.62,88/ Не надано суду розрахунку та підтвердження витрат добових, тому ці витрати також не підлягають до відшкодування.
Керуючись ст.ст.303, 304. 307, 309 п.п3,4 , 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судідв,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_3 –задовольнити частково.
Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 15 серпня 2011 року –змінити в частині стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди та судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 41005,65грн., 410,05грн. вират на сплату судового збору, 60грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, 725грн. витрат на оплату експертизи, а всього 42200, 70грн. (сорок дві тисячі двісті гривень 70 коп.)
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
СУДДІ: підписи
ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.І. Пилипчук