Справа № 22-ц-10/12Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.
Категорія - 19 Доповідач - Ходоровський М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Ходоровського М.В.
суддів - Фащевської Н. Є., Гурзеля І. В.,
при секретарі - Бріль В.Л.
з участю сторін - позивачки ОСОБА_1
представника відповідача Павленка С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО” на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО” про визнання угоди недійсною та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2011 року з уточненими вимогами у вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТзОВ “АВТО ПРОСТО” про визнання недійсною угоду № 339953, укладену 16.04.2011 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО”, та стягнення коштів у сумі 13778,44 грн., сплачених за угодою, і відшкодування 3000 грн. моральної шкоди.
Позивачка зазначила, що предметом угоди є надання учаснику послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання автомобіля. Нею за угодою внесено кошти в сумі 40701,44 грн., із яких їй повернуто 26923 грн.
Посилаючись на те, що на виконання угоди нею сплачено внески а права на отримання автомобіля не отримала, вважає, що такі умови угоди, за яких відповідач покладаючи витрати на учасників системи придбання в групах і не вкладаючи власних коштів організував власну діяльність за рахунок споживачів за пірамідальною схемою, є несправедливими, вони порушують принцип рівності сторін договору, а тому угода є недійсною.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО” про визнання угоди недійсною та стягнення коштів задоволено частково.
Визнано недійсною угоду № 339953 укладену 16.04.2011 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО”.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО” на користь ОСОБА_1 13778,44 грн., як повернення сплачених за угодою № 339953 від 16.04.2011 року коштів та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог —відмовлено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО” на користь ОСОБА_1 сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО” в дохід держави 146,28 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ТзОВ “АВТО ПРОСТО” просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, не повно встановлено обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що угода містить несправедливі умови і суперечить положенням Закону України “Про захист прав споживачів”.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає вимогам закону та не грунтується на матеріалах справи, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Згідно ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов”язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 16.04.2011 року між ОСОБА_1В та ТзОВ “АВТО ПРОСТО” укладено угоду № 339953, предметом якої є надання учаснику послуг програми Авто Так, спрямованих на придбання легкового автомобіля “Chery Amulet” ціною 75040 грн. За угодою позивачка зобов”язалась сплатити ціну автомобіля у вигляді чистих внесків а також сплачувати послуги відповідача у вигляді адміністративних витрат, вступного внеску, страхові внески. Позивачкою за угодою внесено кошти в сумі 40701,44 грн. 26923 грн. їй відповідачем повернуто у зв”язку із вимогою позивачки про розірванням угоди.
Дані обставини стверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.
Посилання позивачки про те, що включення до умов угоди положення про зобов”язання позивача сплатити реєстраційний платіж є декларативною умовою, розмір вступного внеску з нею не погоджувався, будь-яких витрат, крім вартості бланків, Товариство не несе не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи. Встановлено, що позивачкою було підписано угоду та додатки до неї, де міститься розмір вступного внеску, страховий платіж та розмір інших внесків, а діяльність Товариства щодо надання послуг з придбання автомобіля включає в себе не тільки вартість бланків договору а й інші витрати(оплата праці працівників, оплата програмного забезпечення, тощо).
Колегія суддів вважає також помилковим висновок суду про розподіл фонду групи по пірамідальній схемі, оскільки відповідно до угоди Товариством надається учаснику програми право на придбання автомобіля за рахунок накопичених коштів, сплачених учасником у групі. При цьому, групу учасників формує саме Товариство і воно ж гарантує надання права на придбання автомобіля всім учасникам групи без залучення інших осіб.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачка не довела ті обставини, на які посилалася як на підставу своїх вимог про визнання недійсним договору та стягнення коштів, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО ПРОСТО” задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 вересня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області М.В. Ходоровський