Справа № 33-Ц-382 Головуючий у 1-ій н ст. - Деренюк М. М.
Категорія: Ц-25 Суддя-доповідач: Василевич B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
суддів Василевича B.C., Буцяка З.І., Гордійчук С. О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 грудня 2004 року та на ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2005 року, -
встановила:
У квітні 1999 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до повного товариства «Івано-Франківська фірма К.Г.Д.» про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.
У травні 2004 року повне товариство «Івано-Франківська фірма К.Г.Д.» звернулось в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору про перевід боргу укладеного в редакції 17.09.1999 року.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 грудня 2004 року частково задоволено позов, стягнуто на користь ОСОБА_1борг в розмірі 3.423 грн., моральну шкоду в розмірі 2.000 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 травня 2005 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2005 року залишено без змін.
У касаційній скарзіОСОБА_1просить змінити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду із закриттям провадження.
В обґрунтування своїх вимог покликається на неправильність застосування апеляційним судом та судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що «Фірма К.Г.Д.» повинна відшкодувати позивачу завдані збитки, зокрема таку суму грошей, яку потрібно на час розгляду справи для придбання майна. Також відповідач зобов'заний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а ткож три проценти річних з простроченої суми.
Суд апеляційної інстанції не перевірив та не дослідив докази, які приведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала суду та рішення суду першої інстанції винесені з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують .Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22.02.07 p. № 697-V, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 29 грудня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.