УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого: Кімстача П.П. Суддів: Чушкової В.В., Винту Ю.М.
Секретар: Максименко Д.Р.
За участю: представника позивача ОСОБА_1. , відповідачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2007року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання її та неповнолітніх доньок ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме кв.АДРЕСА_1 та скасування реєстрації їх місця проживання за цією адресою. Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачка в червні 2004 року, забравши
Справа №22ц-656 Головуючий у 1 інстанції Олексюк Т.І.
Категорія 29/32
Доповідач Чупікова В.В.
дітей, свої та дитячі речі, переїхала в інший населений пункт - в м. Кіцмань, де підтримує фактичні шлюбні стосунки з іншим чоловіком, діти навчаються в цьому ж місті, вона втратила інтерес до помешкання в смт. АДРЕСА_1, що позбавляє його можливості скористатися субсидією.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2007 року у позові ОСОБА_4. до ОСОБА_2 про визнання втратившою право користування жилим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4. просить скасувати рішення суду першої інстанції по цивільній справі №2-698 на ухвалити нове рішення, яким визнати відповідачку ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме кв.АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію їхнього місця проживання за цією адресою. Посилався на те, що суд першої інстанції неповно з"ясував усі обставини справи, допустив невідповідність висновків обставинам справи, порушив норми матеріального права, оскільки не застосував норми ч.2 ст. 107 ЖК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу позивача відхилити, а рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2007 року залишити без змін, оскільки суд першої інстанції вжив заходів для повного, всестороннього, об'єктивного з"ясування обставини справи, що мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та виніс справедливе рішення.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач є основним наймачем двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, яку отримав в 1997 році на сім"ю з чотирьох чоловік : на себе, дружину ОСОБА_2 та неповнолітніх дітей ОСОБА_4., ОСОБА_5/а.с. 26, 27/. Відповідачка ОСОБА_2 та неповнолітні ОСОБА_4., ОСОБА_5 зареєстровані в цій квартирі/а.с. 10/.
Як визначено ч.2 ст. 107 ЖК України в разі вибуття членів сім"ї наймача на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, вони втрачають право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до ч.2 п.П Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання /повідомлення про це в листах, розписках, переадресовка кореспонденції, утворення сім"ї в
іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо/.
Довідкою Лужанської селищної ради №152 від 19.03.2007 року на а.с. 10, поясненнями свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8, поясненнями неповнолітніх свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5 в судовому засіданні, які об"єктивно підтверджуються актом від 09.05.2007 року на а.с. 29, встановлено, що відповідачка разом з неповнолітніми дітьми тимчасово проживала і проживає в різних жилих приміщеннях, зберігає реєстрацію в спірній квартирі, зберігає в ній своє особисте майно та майно неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, придатне для проживання в ньому /гуртожиток, готель тощо/ у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до вимог вказаної норми відповідачка, тимчасово проживаючи в м. АДРЕСА_2 на підставі договору найму жилого приміщення, укладеного терміном на один рік, та зберігаючи реєстрацію в спірній квартирі, зберігаючи в ній своє особисте майно та майно неповнолітніх дітей, визначає своїм постійним місцем проживання квартируАДРЕСА_1
ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.
З тексту заяви на а.с. 25 вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає в повному обсязі, в протоколі попереднього судового засідання від 10.05.2007 року, в тексті ухвали попереднього судового засідання від 10.05.2007 року відсутнє визнання нею факту утворення сім"ї з ОСОБА_9 в іншому місці - у будинку його брата по вул. АДРЕСА_3Пояснення відповідачки в судовому засіданні 06.07.2007 року про зазначені обставини не можуть бути доказом утворення нею сім"ї у іншому місці, оскільки вона не була допитана як свідок.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідачка не втратила право користування спірним жилим приміщенням, оскільки не має іншого постійного місця проживання, крім спірного, і обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартироюАДРЕСА_1
Відповідно до ст. 7 Закон України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підставою для зняття з реєстрації з місця проживання є: заява особи, запит органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточне рішення суду /про позбавлення права власності на житлове приміщення або права
користування житловим приміщенням, визнання особ безвісно відсутньою або померлою/, свідоцтво про смерть. З врахуванням вимог зазначеної норми суд першої інстанції також обгрунтовано відмовив в задоволенні позову в частині скасування реєстрації місця проживання відповідачки в спірному житлі.
З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта є безпідставними, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2007року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.