Справа №22-2187/07 рік Головуючий у 1-й інстанції
Дуда Т.М.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С. ,
Суддів: Коваленко А.І.,
Давискиби Н.Ф.
При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "02" квітня
2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського
господарства "Граніт" Приазовського району Запорізької області про (стягнення орендної
плати, -
ВСТАНОВИЛА
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства "Граніт Приазовського району Запорізької області про стягнення орендної плати.
У позові зазначала, що згідно сертифікату на право земельної частки (пай) №РН №195484, виданого КСП "Заря" Мелітопольського району Запорізької області 23.12.2002 року №52, їй була надана земельна ділянка площею 8, 07 га. На дану земельну ділянку позивачка, 24.12.2005 року отримала державний акт на право власності серії ЗП №040208.
25.09.2004 року між ФГ "Граніт" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної частки (паю). Згідно умов цього договору, орендна плата за один рік складає 2000 кг
зерна, 20 кг соняшникового масла і вноситься орендарем с 1 серпня кожного року, але не пізніше 30 грудня.
Посилаючись на ті обставини, що за 2005 рік відповідач не сплатив орендну плату в розмірі 20 кг соняшникового масла, а і за 2006 рік вона зовсім нічого не отримала, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь орендну плату в розмірі 1940 грн.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 квітня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі на це рішення суду ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до, висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано правовставновлюючих документів на земельну часку ( пай).
Однак, такий висновок супуречить матеріалам та обставинам справи.
Судом встановлено, що 25.09.2004 року між Фермерським господарством " Граніт" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки ( паю), згідно з яким останній надав їм в оренду, терміном на 5 років на умовах оренди земельну частку (пай), загальною площею 8, 07 га пашні.
Згідно пункту 3.1 умов договору оренди, орендар зобов'язаний проводити розрахунок за оренду земельної частки ( паю) з орендодавцем щорічно - надавати 2000 кг зерна та 20 кг масла, підписавши договір , сторони погодились з такими умовами договору.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, голова фермерського господарства підтвердив, що дійсно вони укладали вищевказаний договір орнеди земельної частки ( паю) з виплатою орендної плати у вигляді: 2000 кг зерна та 20кг соняшникової олії.
14 лютого 2005 року даний договір був зареєстрований у Новенській сільській раді за № 1576(а.с. 6)
14 грудня 2005 року позивачка тримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ( а.с. 8)., внаслідок чого змінився предмет зобов'язання за договором оренди, а відтак - і суттєві умови виконання зобов'язань, у зв'язку з чим сторони повинні були привести договірні відносини у належний стан відповідно до вимог Закону від 06.10.1998 року № 161-X1V " Про оренду землі „( з наступними змінами та доповненнями).
Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю й виділення земельної ділянки в натурі згідно п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки ( паю) , затвердженого наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , зобов'язання сторін за укладеним договором припиняється відповідно до чинного законодавства.
Питання про переукладення договору оренди земельної частки ( паю) сторони не ставили.
Після отримання Державного акта на право приватної власності на землю, позивач земельну ділянку, виділену на місцевості згідно до схеми до Державного акту , відповідачу не передавав, та останній її не обробляв. Даний факт сторони не заперечують, та не оспорюють.
До того ж, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, позивачка пояснила, що з
01.01.2007 року вона уклала договір оренди земельної ділянки, згідно Державного акту на
право приватної власності на землю з іншим орендарем.
Отже, сама позивачка своїми діями по укладенню нового договору оренди земельної ділянки, визнала, що договір від 25.09.2004 р. оренди земельної частки ( паю) припинив свою дію.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню тільки заборгованість по орендній платі за 2005 рік - 20 кг соняшникової олії , що становить -70 грн. , оскільки 2000 кг пшениці, як пояснила позивачка було видано відповідачем, і претензії в цій частині у позивачки відсутні.
Згідно довідки, виданої ТОВ "Мелітопольський ринок" № 12 від 20.12.2006 року вартість 1 л соняшникової олії складає - З грн. 50 коп. ( а.с. 7)
Зважаючи на те, що сторони , підписавши договір оренди земельної частки (паю ) від 25.09.2004 року, досягай домовленості по всім суттєвим умовам договору, договір не було розірвано або визнано недійсним у встановленому законом порядку, а тому , колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог , а саме тільки в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2005 рік у розмірі 20кг соняшникової олії, що складає 70 грн.
Доводи апелянта про те, що договір оренди земельної частки ( паю) є нікчемним не грунтуються на законі, оскільки договір оренди земельної частки ( паю) було укладено та зареєстровано у відповідності з вимогами законодавства щодо реєстрації такого виду договорів.
За таких обставин, колегія суддів, роглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 303 ЦПК вважає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2005 рік у сумі 70 грн.- вартість 20 кг соняшникової олії, а також підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, понесені останньою судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України у розмірі 81 грн грн. (51 грн. - судовий збір та 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) , в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 квітня 2007 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
" Стягнути з Фермерського господарства "Граніт" на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2005 рік у розмірі 70 грн. - вартість 20кг соняшникової олії та судові витрати: 51 грн. - судовий збір та 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 151 грн."
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.