УХВАЛА

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

11 червня 2007 року                                   м.  Донецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі: Червинської М. Є.,

Шевченко В.Ю.,  Жданової B.C.

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за касаційною скаргою представника ОСОБА_1- ОСОБА_2на рішення Апеляційного суду м.  Києва від 26 січня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1,  діючого в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8 про визнання договорів купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2002 року ОСОБА_1,  діючий в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом.  Свої позовні вимоги мотивував тим,  що разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми проживав в квартиріАДРЕСА_1 з 1989 року. З січня 1996 року він працював директором ТОВ„Еркос",  яке співпрацювало з ТОВ „Еркос" м.  Дніпропетровськ. В кінці травня 1999 року під час його перебування з дружиною у м.  Дніпропетровську головний бухгалтер ТОВ „Еркос" м.  Дніпропетровськ ОСОБА_9. повідомила,  що вони мають борг перед нею 25 000 доларів США і,  погрожуючи їм,  вимагала повернення боргу. 10 вересня 1999 року під загрозами ОСОБА_9 та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння він уклав договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_4

04 травня 2000 року ОСОБА_9.,  діючи за дорученням ОСОБА_4 продала спірну квартиру партнеру по бізнесуОСОБА_5.,  яка обманним шляхом увійшла в спірну квартиру та замінила на вхідних дверях замок.

03 травня 2001 рокуОСОБА_5. продала квартируОСОБА_6,  але дізнавшись від сусідів про спірні питання по даній квартирі,  14 грудня 20002 року ОСОБА_6. продав спірну квартиру ОСОБА_7 ,  яка 01 січня 2002 року переїхала до приміщення спірної квартири,  хоча в квартирі знаходилось майно родини позивача. Зазначав,  що втратив квартиру внаслідок неправомірних дій ОСОБА_9,  яка скориставшись його хронічним захворюванням на алкоголізм,  та ,  використавши погрози на його адресу та адресу його близьких ,  примусила його підписати договір купівлі-продажу   10 вересня 1999 року. Просив визнати вищевказані правочини недійсними.

Справа № 33ц-1056кс07

Доповідач Черемиська М. Є.

Рішенням Голосіївського районного суду м.  Києва від 21 червня 2004 року позов задоволено частково: договір купівлі-продажу,  укладений міжОСОБА_1. таОСОБА_4. 10 вересня 1999 року визнано недійсним,  в іншій частині позову -відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м.  Києва від 26 січня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано,  в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції,  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та невірне застосування норм матеріального та процесуального закону.

Колегія суддів дійшла до висновку,  що підстави для перегляду судового рішення відсутні,  виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскаржуване судове рішення постановлено із додержанням норм процесуального та матеріального права,  доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись  ст.   ст.  332,  336,  337 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1-ОСОБА_2відхилити.

Рішення Апеляційного суду м.  Києва від 26 січня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не піддягає.