Судове рішення #2080484
Справа № 22-879/2007 р

Справа № 22-879/2007 р                            головуючий у 1 інстанції - Іванків О.В.

доповідач - Григоренко М. П.

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

 

06 вересня 2007 року                                                                                              м.  Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого судді - Буцяка З.І.,

суддів : Григоренка М. П.,  Демянчук С. В.,  при секретареві Колесовій Л.В.,  за участю позивача,  його представника адвоката ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Володимирецького районного суду від 11 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Кузнецовського центру електрозв'язку №3 Рівненської філії ВАТ "Укртелеком",  треті особи на стороні відповідача ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6,  про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

 

ВСТАНОВИЛА :

 

Рішенням Володимирецького районного суду від 11 червня 2007 року в позові ОСОБА_3 до Кузнецовського центру електрозв'язку №3 Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено за безпідставністю.

Вважаючи рішення незаконним,  позивач в апеляційній скарзі зазначає,  що суд не з'ясував всіх обставин,  що мають істотне значення для правильного вирішення справи,  порушив норми матеріального та процесуального права. Позивач своє звільнення вважає незаконним,  оскільки будь-яких порушень трудової дисципліни він не допускав,  вини у проступку від 22.09.2006 року його немає - обсяг роботи був виконаний і за згодою всіх членів бригади,  які працювали без обіду,  робочий день закінчився о 15.45 хв. Крім того,  про те,  що необхідно сформувати бригаду для усунення аварійного пошкодження лінії зв'язку в с Телковичі він повідомлений не був,  так як і не був повідомлений про вихід на роботу у суботу. Також,  позивачу не виплатили належну працівникові суму при звільненні,  що підтверджується відповідними квитанціями,  в зв'язку із чим просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

 

В ході апеляційного розгляду даної цивільної справи позивач апеляційну скаргу підтримав повністю і дав пояснення,  які збігаються із змістом самої апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін,  перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи,  апеляційний суд приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до наказу начальника Кузнецовського центру електрозв'язку № 3 Рівненської філії ВАТ „Укртелеком" від 26 жовтня 2006 року позивача ОСОБА_3 було звільнено з роботи,  на підставі п.3  ст. 41 КЗпП України.

Відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України трудовий договір,  укладений на невизначений строк,  а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків,  покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку,  якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

З матеріалів справи вбачається,  що наказом в.о. начальника центру електрозв'язку №3 Рівненської філії ВАТ „Укртелеком" від 16 серпня 2006 року № 362 позивачу ОСОБА_3. було оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків.

Дане дисциплінарне стягнення позивачем було оскаржено в суді,  однак,  рішенням Володимирецького районного суду від 16 квітня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2006 року (а.с. 23) слідує,  що даний протокол було складено працівниками Володимирецького РВ УМВС В Рівненській області з приводу вживання ОСОБА_3 22 вересня 2006 року біля 15 години 30 хвилин спиртних напоїв в робочий час.

Згідно постанови адміністративної комісії при виконкомі Володимирецької селищної ради від 09 жовтня 2006 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення,  передбаченого  ст.  179 КУаАП,  у вигляді накладення штрафу.

Накладене вищевказаного адміністративного стягнення позивачем ОСОБА_3. у встановленому порядку не оскаржувалось.

З пояснюючої та службової записки начальника Володимирецького ЦЕЗ-9 ОСОБА_4. на ім'я начальника Кузнецовського ЦЕЗ -3 від 26 та 28 вересня 2006 року (а.с. 62, 63) вбачається,  що 22 вересня 2006 року біля 16 години ОСОБА_3.,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  відмовився виконати розпорядження свого керівництва про формуванню аварійно-відновлюваної бригади на 23 вересня 2006 року.

Вищевказані обставини під час допиту в суді першої інстанції були підтвердженні і показами ОСОБА_4 ОСОБА_5. і ОСОБА_7..

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку,  що з боку позивача ОСОБА_3 дійсно мало місце систематичне невиконання

 

без поважних причин обов'язків,  покладених на нього трудовим договором,  в зв'язку із чим до нього спочатку було застосовано заходи дисциплінарного та громадського стягнення,  а потім було звільнено з роботи,  в зв'язку із чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив останньому в задоволенні позову.

Приймаючи до уваги,  що судом першої інстанції були правильно,  всебічно і повно встановлені обставини справи,  характер правовідносин,  які виникли між сторонами та застосовано правові норми,  які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору,  в зв'язку із чим рішення Володимирецького районного суду від 11 червня 2007 року підлягає залишенню без змін,  як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів,

 

 УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити,  а рішення Володимирецького районного суду від 11 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і рішення місцевого суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду,  з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація