Судове рішення #2080463

                                                                                  Головуючий у 1 інстанції - Тишко Н.В.

                                                                                  Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

        

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

                                                         УХВАЛА

                Іменем України

13 травня 2008 року                                                                                         справа № 22-а-4562/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого 

Сіваченка І.В.

суддів при секретарі

Дяченко С.П., Малашкевича С.А. Безруковій В.М.

 

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

 

апеляційну скаргу

Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області

 

на постанову             

Дебальцевського міського суду Донецької області

 

від

21 березня 2008 року

 

у справі

№ 2-а-51/08

 

за позовом

ОСОБА_1

 

до

Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області

 

про

стягнення недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня, -

 

В С Т А Н О В И Л А :

            20.02.2008 року ОСОБА_2звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з вищевказаним позовом.

Постановою Дебальцевського міського суду Донецької області від 21 березня 2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області про перерахунок щорічної разової грошової допомоги та відшкодування недоплати щорічної разової грошової допомоги задоволено у повному обсязі. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату недоплаченої одноразової щорічної допомоги до 5 травня, як інваліду 3 групи, виходячи з мінімальної пенсії за віком на 2007 рік в розмірі 410,06 грн.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни третьої групи та перебуває на обліку у відповідача, тому у відповідності до ч. 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: питання щодо розміру разової грошової допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вирішується відповідно до цього Закону із змінами та доповненнями до нього, зокрема, Постановою КМУ від 18.02.2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що законом про державний бюджет на відповідний рік установлюються розміри цієї допомоги.

              Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

             Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є інвалідом війни третьої групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч.5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Фактично позивач отримав від управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради в 2007 році - 300 грн. При цьому відповідач керувався положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

            Що стосується задоволення позовних вимог за 2007 рік, то колегія суддів зазначає, що, положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 6-рп від 09.07.2007 р.

             Крім того, згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Станом на 05.05.2007 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (Закон від 19.12.2006 р. № 489-У зі змінами, внесеними Законом від 15.03.2007 р. № 749-У) становив 406 грн., а для визначення мінімального розміру пенсії він повинен збільшуватися на один відсоток. 

Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 300 гривень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі  2870,42 грн. (410,06 х 7) згідно абз.5 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями є очевидною. Відповідача належить зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної грошової допомоги як інваліду війни третьої групи в розмірі 2570,42 гривень (410,06 х 7 - 300).

            Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

             Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

                                               У Х В А Л И Л А :

 

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 21 березня 2008 року у справі № 2-а-51/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області «про стягнення недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

 

 

            Головуючий:

 

            Судді: 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація