ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 1-10/12

                                                                                           Рядок статзвіту № 20                                                                        

31 січня 2012 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Піскунов В.М.  

 секретар - Яцук О.П.,  .

  з участю прокурора - Богельської О.Б.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Борщівка, Костопільського району та жителя АДРЕСА_1 розлученого, пенсіонера, громадянина України, українця, освіта вища, раніше судимого 04.03.2011 року Костопільським районним судом за ч. 1 ст. 190 КК України  до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн., 04.07.2011 року Костопільським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів на шлях виправлення не став та повторно вчинив навмисний майновий злочин, а саме: 29.04.2011 року близько 14 год., з метою викрадення чужого майна, зайшов на подвір’я будинку гр-на ОСОБА_2, що по АДРЕСА_2, де, перебуваючи на місці, через відчинені двері, проник до сараю, звідки таємно викрав господарський інвентар – сапу у зборі з руків’ям вартістю 50 грн., косу у зборі із руків’ям вартістю 93 грн. та металеву кухонну вентиляційну витяжку вартістю 85 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 228 грн.

Крім того, 22.06.2011 року близько 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, зайшов на подвір’я будинку гр-ки ОСОБА_3, що по АДРЕСА_3, де перебуваючи на місці, через вікно, проник в середину  будинку, звідки таємно викрав – металеву оцинковану ванну ємкістю 100л. вартістю 100 грн., металевий оцинкований таз ємкістю 40 л. вартістю 56 грн., металеву емальовану каструлю ємкістю 50 л. вартістю 75 грн., металеве емальоване відро ємкістю 15 л. вартістю 31 грн. та сім метрів металевого нержавіючого дроту по ціні 3,25 грн. за 1 м вартістю 22,75 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 284,75 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що він пенсіонер та отримує пенсію, однак на життя її не вистачає. Йому потрібні були кошти на лікування, так як хворіє виразкою шлунку та переніс дві операції, тому вирішив вчинити крадіжку. Так, 29.04.2011 року, прийшовши до АДРЕСА_2 проник в приміщення сараю, звідки викрав господарські речі – косу, сапу та кухонну витяжку, які повернув на вимогу власника наступного дня. Також, 22.06.2011 року проник до будинку, який знаходиться по вул. Коперніка, звідки викрав металеві господарські речі, які хотів здати на пункт прийому металобрухту, однак був затриманий працівниками міліції.

У вчиненому щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності, якою підтримав покази, дані ним на досудовому слідстві з приводу викрадення 29.04.2011 року у нього з сараю господарських речей. Претензій до підсудного не має, речі повернуто.

Потерпіла ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності та підтримала покази, дані нею на досудовому слідстві з приводу викрадення в неї з будинку, що знаходиться на АДРЕСА_3 металевих господарських речей. Претензій до підсудного не має, речі повернуто.

Крім визнання вини  підсудним, його вина стверджується зібраними по справі доказами.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного злочину, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо доцільності дослідження інших обставин справи, його скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України дослідження доказів у більшому об’ємі по даній справі є недоцільним.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1, яка виразилась у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення повністю доведена.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185  КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та  обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного є щире каяття, сприяння слідству, добровільне відшкодування збитків, збіг тяжких особистих обставин.

Характеристику підсудного ОСОБА_1 суд до уваги не бере, оскільки вона видана дільничим інспектором міліції Костопільського РВ УМВС в Рівненській області, який не може дати об'єктивної характеристики відносно підсудного.

Суд, враховуючи невідбуту судимість ОСОБА_1 засудженого вироком Костопільського районного суду від 04.07.2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту призначає покарання за ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та зараховує в строк покарання відбуте частково за попереднім вироком.

Враховуючи обставини справи, дані про особу підсудного, обставини, що пом’якшують покарання підсудного, суд призначає йому покарання, необхідне та достатнє для його виправлення, а також для попередження вчинення злочинів, із застосуванням ст.69 КК України і призначає підсудному покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 185  КК України.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України. 

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 299, 323, 324  КПК України, ст.ст.70, 72 КК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним  у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи що ОСОБА_1 засуджений вироком Костопільського районного суду від 04.07.2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі. Зарахувати в строк покарання відбуте частково за попереднім вироком від 04.07.2011 року, а саме 2 місяці 20 днів арешту, що відповідно до ст. 72 КК України становить – 2 місяці 20 днів позбавлення волі та призначити остаточне покарання до відбування – 1 рік 9 місяців 10 днів позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований до  ОСОБА_1 “взяття під варту”- залишити без змін.

Строк відбування покарання рахувати з 31 січня  2012 року.

Речові докази – косу у зборі з руків’ям, металеву вентиляційну витяжку, сапу  у зборі з руків’ям (а.с. 34)  - залишити потерпілому ОСОБА_2; металеву оцинковану ванну ємкістю 100 л., металевий оцинкований таз ємкістю 40 л., металеву емальовану каструлю ємкістю 50 л., металеве емальоване відро ємкістю 15 л., 7 метрів металевого нержавіючого дроту(а.с. 42) - залишити потерпілій ОСОБА_3; візок (а.с. 42) - залишити ОСОБА_1; після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. Засуджений, який перебуває під вартою, може подати апеляцію на вирок в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.  

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.