Галицький районний суд Івано–Франківської області
77100, Івано–Франківська область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 –07, 2–13–71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u
Справа № 1-29/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Юсип І.М.
секретаря Цимбалістої О.В. з участю прокурора Головашкіна В.А.
потерпілого ОСОБА_2
представника потерпілого ОСОБА_3
підсудного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новодмитрівка, Іванівського
району, Херсонської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого,
непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою,
військовозобов’язаного, не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 вчинив умисне нанесення середньої тяжкості тілесні ушкодження,що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_2
Злочин вчинено за таких обставин:
11.12.2010 року приблизно о 24.00 год. в с. Озеряни Галицького району біля приміщення клубу, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та у неприязних стосунках із ОСОБА_2 внаслідок виникненого конфлікту, що відбувся перед цим між компаніями з числа осіб ОСОБА_4, ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_7 з іншої сторони у приміщенні даного клубу. Так, з метою помсти за особисту образу та нанесення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_2, викликав по мобільному телефону в с. Озеряни Галицького району ОСОБА_8 разом із його товаришами. Заручившись підтримкою останніх, які прибули під клуб даного села для вияснення причини конфлікту, ОСОБА_4 підбігши до ганку приміщення клубу ззаду до ОСОБА_2 і наніс йому удар кулаком у ліву ділянку обличчя, внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: забій м'яких тканин обличчя з синцем зліва, підкон'юнктивальний крововилив лівого очного яблука, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно висновку експерта №43/175/10-Е від 18.04.2011р.
Від нанесеного удару ОСОБА_2впав на сніговий покров землі та ОСОБА_4 продовжив наносити тілесні ушкодження ногами лежачому. Однак, ОСОБА_2 зміг піднятись із землі та вирватись від ОСОБА_4 і побіг від нього по вулиці до автобусної зупинки, яка знаходилась неподалік від клубу. Проте, ОСОБА_4 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця почав наздоганяти ОСОБА_2, наздогнавши його наніс останньому удар в ліву нижню частину обличчя, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритого двобічного травматичного перелому нижньої щелепи в ділянці кутів з травматичним набряком і синцем в цій ділянці, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, згідно з висновком експерта.
Підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав і дав покази, що 11.12. 2010 року він разом із ОСОБА_6 та своїм братом, ОСОБА_1 випили пляшку горілки та пішли до клубу. В клубі не було ні танців, ані дискотеки але в приміщенні клубу ОСОБА_2 та інші односельчани грали у карти і він з ОСОБА_6 почали з ними грати. Під час гри виникнув конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 сперечався з ОСОБА_6. Він відштовхнув ОСОБА_7 на що ОСОБА_2 вдарив його в ніс а він ОСОБА_2 вдарив в губу. Вибіг ОСОБА_7 і забрав ОСОБА_2 до клубу. Після чого вони з ОСОБА_6 вийшли на вулицю до криниці щоб помитися. Через кільки хвилин вони побачили, як під'їхав мікроавтобус, Бачив як за ОСОБА_2 побігли двоє невідомих йому хлопців і били його на автобусній зупинці, він також приймав участь у його побитті,тобто вдарив його один раз. Наступного дня дізнався що ОСОБА_2 в лікарні Просить не призначати йому сувору міру покарання, врахувати його щире каяття у вчиненому, часткове відшкодування потерпілому моральної шкоди,його молодий вік.
Окрім визнання вини самим підсудним його винуватість доводиться у вчиненні злочину дослідженими в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілого,свідків,даними,що містяться в протоколах слідчих дій,висновках експертиз та іншими доказами, саме:
- з показань потерпілого ОСОБА_2,вбачається що він пізно ввечері 11 грудня 2010 року разом із своїми товаришами зайшли в сільський клуб с.Озеряни і почали спілкуватися. Через декілька хвилин до них підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які перебували в алкогольному сп’янінні і безпричинно стали чіплятися. На прохання відійти від них не реагували, почалась штовханина де ОСОБА_4 почав шарпати його за верхній одяг, їх розтягнули ОСОБА_7 з ОСОБА_10 Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пішли від них на вулицю а через короткий проміжок часу вони і вони також вийшли на вулицю. ОСОБА_7 попрощався з ними і пішов додому, а вони повернулись в приміщення клубу. Через якийсь час він вийшов на вулицю у власних потребах і побачив ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і ще кількох незнайомих хлопців та коли він повертався до клубу на ганку йому почали наносити удари в обличчя та тулуб,копали ногами. Після чого впав на земля, віддихавшись та вставши почав бігти від них. На автобусній зупинці присів і почав витирати обличчя снігом а його наздогнали ОСОБА_8 та ОСОБА_4. ОСОБА_4 накинувся на нього та наніс удар ногою в ліву частину щелепи, від чого він втратив свідомість. Скільки пролежав не знає, отямившись пішов додому та викликав швидку допомогу. Заявлений позов підтримує і просить стягнути з підсудного матеріальну та моральну шкоду так як для лікування його матері прийшлось брати в банку кредит. Щодо призначення міри покарання просить не призначати сувору міру покарання а зрештою покладається на розсуд суду.
- з показань свідка ОСОБА_7 вбачається,що 11.12.2010 р. ввечері стояв біля клубу. Підійшли до нього ОСОБА_4,ОСОБА_6 і потерпілий ОСОБА_2 .ОСОБА_6 був п'яний,виражався нецензурними словами і він його відштовхнув внаслідок чого він впав. ОСОБА_4 заступився за ОСОБА_6. Він деякий час постояв і пішов додому. Через 20-25 хв. ОСОБА_2 йому зателефонував і повідомив йому що його б'ють. Коли він йшов до клубу повз автобусну зупинку то там бачив ОСОБА_4 і ОСОБА_12 які між собою розмовляли. ОСОБА_4 сказав йому що про бійку нічого не знає. Коли повертався додому то вже на зупинці нікого не було. Хто саме бив ОСОБА_2 він не бачив. Наступного ранку дізнався від ОСОБА_10 що побили ОСОБА_2.
- з показань свідка ОСОБА_10 вбачається,що він 12.11.2011 р. вечером був у клубі з ОСОБА_2.Зайшли в приміщення ОСОБА_4 і ОСОБА_6,який був п'яним. ОСОБА_6 падав на ОСОБА_7 який його відштовхнув і він впав. ОСОБА_4 з ОСОБА_2 між собою почали шарпатись але вони їх розтягнули. ОСОБА_6 і ОСОБА_4 вийшли на вулицю і розмовляли по мобільному телефону а ОСОБА_2 в той час вийшов в туалет. Через деякий час він почув шум та як в клуб зайшло 6-7 чоловік і хтось з них його штовхнув від чого він впав. В той же час ОСОБА_8 наголосив, «що не дай бог хтось ОСОБА_4 буде чіпати!». Коли він, ОСОБА_10, вийшов з клубу то за метрів 30 побачив мікроавтобус а ОСОБА_4 і ОСОБА_6 стояли на дорозі. Хто саме бив ОСОБА_2 він не бачив. Сам ОСОБА_2 повідомив йому,що били його ОСОБА_4 і ще якісь хлопці.
- свідок ОСОБА_11 суду дав покази про те,що того ж вечора він,ОСОБА_7 та ОСОБА_10 стояли разом з ОСОБА_2. Бачив в клубі бійку між ОСОБА_4 і ОСОБА_2,після чого ОСОБА_4 з ОСОБА_6 вийшли на вулицю і більше до клубу не поверталися. Вийшовши на вулицю побачив як приїхав мікроавтобус з якого вийшло невідомих йому чоловік 10-15 і забігли в клуб до якого зайшли ОСОБА_4 із ОСОБА_8. Саме бійки він не бачив. Коли йшов з ОСОБА_10 додому то ОСОБА_4 не бачив. ОСОБА_6 стояв під клубом. Про те,що ОСОБА_2 били хлопці з автомобіля який приїхав він дізнався наступного дня.
- свідок ОСОБА_15 суду пояснив,що у його власності мікроавтобуса немає а подібний автомобіль є у його батька. Під час допиту слідчим він говорив,що не пригадує де був ввечері 11.12.2010 р.
- свідок ОСОБА_12 суду дав покази про те,що 11.12.2010 р. вночі десь приблизно о 01-00 год. він проводжав свою дівчину додому а коли повертався то біля автобусної зупинки бачив ОСОБА_4 Він взяв у нього сигарету покурив і пішов. В той час прибіг ОСОБА_7 і запитав що сталося на що ОСОБА_4 йому відповів що нічого не знає. Про що вони розмовляли між собою не пригадує. Сам ОСОБА_4 поводив себе досить спокійно. Наступного дня йому стало відомо що ОСОБА_2 побили.
- свідок ОСОБА_8 суду пояснив,що 11.12.2010 р. з ОСОБА_19 та ОСОБА_17 були на дискотеці в с. Задністрянське. Згодом взяли таксі і вирішили поїхати в с.Озеряни. Приїхавши туди побачили біля клубу що стояли ОСОБА_6 та ОСОБА_4 і в той же час під'їхав мікроавтобус з якого вибігли молоді хлопці і забігли в клуб. Через деякий час всі вони з клубу вийшли з яких половина сіли в мікроавтобус а половина пішла до нижньої частини села.Через 5-6 хв. вони повернулися і сівши в автомобіль поїхали в сторону м.Бурштин. Заперечив той факт що бив потерпілого ОСОБА_2,до клубу він заходив але з метою розборонити хлопців які між собою шарпалися. Виходячи з клубу потерпілого взагалі не бачив,а побачив тоді коли повертався з туалету. Під клубом були: він,ОСОБА_4,ОСОБА_6 та ще двоє його товаришів. Деякий час між собою поговорили і ОСОБА_10 пішов вниз села до автобусної зупинки,ОСОБА_4 з ОСОБА_6 пішли додому а він з товаришами поїхали. Про те,що ОСОБА_2 в той вечір побили йому стало відомо від ОСОБА_18 однак в це він не повірив.
- додатково допитаний свідок ОСОБА_10 суду пояснив,що коли ОСОБА_2 вийшов в туалет то через хвилин 5-6 почув шум в коридорі клубу. Вийшовши побачив що в клуб забігло чоловік 5-6 і ОСОБА_8 сказав такі слова:»ще раз ОСОБА_4 будете чіпати!». Коли виходив з клубу то в коридорі стояв ОСОБА_6 а ОСОБА_4 не було. Потерпілий більше в клуб не повертався і того вечора він його більше не бачив. Хлопці які вийшли з мікроавтобуса приїхали разом з ОСОБА_8.
- оголошеними в порядку ст.306 КПК України свідка ОСОБА_19 з яких вбачається,що11.12.2010 р. він в с. Озеряни не перебував і йому взагалі невідомі обставини побиття ОСОБА_2.
- оголошеними показання свідка ОСОБА_6 з яких вбачається,що 11.12.2010 р. був в приміщенні клубу і при грі в карти ОСОБА_7 дав йому зауваження на що ОСОБА_4 заступився за нього а ОСОБА_2 зловив ОСОБА_4 вдарив його після чого вони вийшли в коридор. Бачив що з ОСОБА_4 що біля клубу відбувалася бійка але хто бився не може сказати.
- оголошеними показаннями свідка ОСОБА_17 про те,що йому взагалі не відомо про побиття ОСОБА_2
Крім показами свідків, винуватість підсудного, ОСОБА_4 у вчиненні злочину підтверджується іншими зібраними по справі під час проведення досудового слідства доказами, зокрема:
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 01.06.2011 року, під час якої потерпілий прямо вказав, що саме ОСОБА_4 в с. Озеряни Галицького району наніс йому ногою удар в ліву частину обличчя, чим були спричинені ушкодження середнього ступеня тяжкості;
- актом судово-медичного обстеження гр-на ОСОБА_2 №175 від 27.12.2010 року; - висновком експерта №43/175/10-Е від 18.04.2010 року, згідно з яким в громадянина ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження –закритий двобічний травматичний перелом нижньої щелепи в ділянці кутів з травматичним набряком і синцем в цій ділянці, який викликав необхідність операції і які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення і - забій м'яких тканин обличчя з синцем зліва, підкон'юнктивальний крововилив лівого очного яблука, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; - показаннями самого потерпілого.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю.
Дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України, оскільки він, своїми діями які виразились в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілому.
Призначаючи покарання підсудному суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, те, що до кримінальної відповідальності притягуються вперше та обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить його щире каяття та визнання вини, часткове відшкодування заподіяної ним шкоди.
Приймаючи до уваги дані про особу підсудного, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ними злочину, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому згідно ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробовуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України .
Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди, понесених на лікування в сумі 200 грн. підлягають до задоволення відповідно до представлених ним довідок, що стверджують такі витрати.
Суд враховує пояснення потерпілого в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки він терпів фізичний біль, в зв’язку з хворобою перебував тривалий час на лікуванні, що спричинило втрату нормальних життєвих зв’язків, стражданнях його та його сім'ї. Вказані обставини підтверджуються актом судово-медичного обстеження, виписки із історії хвороби потерпілого. Проте з врахуванням обставин справи, характеру тілесних ушкоджень та істотності вимушених змін у звичному способі життя потерпілого, суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди, враховуючи часткове відшкодування в розмірі 2000 грн, підлягають стягненню з підсудного 2000 грн. моральної шкоди, а всього 2200 грн.
Позов прокурора Галицького району про стягнення з ОСОБА_4 в користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні в сумі 545 грн.80 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України, суд,
з а с у д и в :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк –два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання,встановивши іспитовий строк –один рік.
На підставі ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_4не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 200 гривень матеріальної шкоди та 2 000 гривень моральної шкоди.
Цивільний позов прокурора Галицького району задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь Івано–Франківської обласної клінічної лікарні 545 гривень 80 коп., витрачених на лікування потерпілого.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний –підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п`ятнадцяти діб з часу проголошення вироку через Галицький районний суд.
Головуючий:
- Номер: 1/2510/29/2012
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-29/2012
- Суд: Корюківський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Юсип І.М. І. М.
- Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.02.2012
- Дата етапу: 13.03.2012