Судове рішення #20802993


У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и


02.11.2011                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – судді – Стана І.В.,

                          суддів – Вотьканича Ф.А., Мишинчук Н.С.,

                          за участю прокурора Сирохман Л.І., засудженого ОСОБА_1

                           та його представника ОСОБА_2,   

розглянув у відкритому судовому засіданні  кримінальну  справу за апеляцією, яку подав засуджений ОСОБА_1 на вирок Свалявського районного суду від 01 вересня 2011 року.

Цим вироком          

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр. України, із середньою освітою, одружений, пенсіонер, не судимий,

засуджений  за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі  850 гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписка про невиїзд.

Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за вчинення злочину за таких обставин.

13 лютого 2010 року приблизно о 12 – й годині 30 хвилин ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_3, знаходячись на своїй земельній ділянці, що неподалік вулиці Ольбрахта в с. Колочава Міжгірського району та проводячи її обміри із працівниками геодезичної служби, на ґрунті неприязних відносин,  учинили сварку з потерпілим ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_3 завдав удар рукою зажатою в кулак в обличчя потерпілого, після чого вони покотились по нерівній частині земельної ділянки, а ОСОБА_1 навмисно наніс удар ногою в голову, спричинивши легкі тілесні ушкодження  з короткочасним розладом здоров’я.          

          В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що вирок є незаконним, постановлений із порушенням та неправильним застосуванням закону. Уважає, що при розгляді справи допущена неповнота та поверховість. Посилається на те, що за вчинені дії притягнутий також до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 гривень. Також посилається на те, що ударів потерпілому не наносив. У вказані у вироку час та місці потерпілий ОСОБА_4 під час сварки схопив його сина ОСОБА_3 за одяг, повалив на землю й вони покотились вниз декілька метрів. Після того як зупинились син ОСОБА_3 відірвався від ОСОБА_4 і пішов додому. Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 очевидцями події не були, тому її обставин не бачили й обмовили його в скоєнні злочину. У зв’язку з перенесеними операціями фізично не міг наносити удари потерпілому. Виявлені в потерпілого ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли виникнути в момент, коли він разом із сином ОСОБА_3 котились по твердій кам’яній похилій землі. Просить вирок скасувати, а провадження по справі закрити.

          Іншими учасниками процесу апеляція на вирок не подавалась.

          Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,  які підтримали доводи апеляції, і просили вирок скасувати,  прокурора, який просив вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з порушенням права ОСОБА_1 на захист, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вирок підлягає до скасування з таких підстав.

          Доводи апеляції про те, що вирок є незаконним, постановлений із порушенням та неправильним застосуванням закону, що викладені у вироку висновки не відповідають фактичним обставинам,  колегія суддів задовольняє  з таких підстав.

          Так, відповідно до статей 321-339 КПК України вирок постановляється  іменем України  і є  найважливішим   актом  правосуддя  в  кримінальних  справах, повинен бути законним, і обґрунтованим, а відповідно  до ст. 334 КПК України та роз’яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 29 червня 1990 року № 5 «Про  виконання  судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного  Суду  України  з  питань судового розгляду кримінальних справ, і постановлення вироку« (зі змінами, внесеними постановами Пленуму  Верховного Суду України  від 04 червня 1993 року № 3 та від 3 грудня 1997 року № 12, мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти  весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких  ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви із приводу достовірності того, чи іншого доказу. Прийняття  одних і  відхилення інших доказів повинно бути  вмотивовано.

Колегія суддів вважає, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1  допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповнота судового слідства, висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, вказані порушення такими, які є безумовними підставами для скасування вироку, і можливості усунення яких не вичерпані. Крім того, колегія суддів постановлений вирок вважає таким, що не відповідає вимогам закону, у зв’язку із чим його не можна визнати законним та обґрунтованим.

Так, у порушення вищевказаних вимог закону суд, визнавши ОСОБА_1 винним в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я в мотивувальній  частині вироку не вказує за якою статтею (частиною статті ) кримінального кодексу кваліфікував його дії ( а. с. 262 ).

Крім того, з мотивувальної частини вироку вбачається, що судом не дана оцінка показанням ОСОБА_1 про те, що ударів потерпілому ОСОБА_4 не наносив, що в останнього тілесні ушкодження могли виникнути в момент, коли він разом із сином ОСОБА_3 котились по твердій кам’яній похилій землі, у тому числі при падінні.

З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що при проведенні досудового слідства інтереси підсудного ОСОБА_1 захищав адвокат ОСОБА_8, при розгляді справи ОСОБА_1 відмовився від адвоката, посилаючись на важкий матеріальний стан і відсутність коштів для оплати за надані адвокатом послуги, а також вказуючи на те, що є неписьменним, і тому просив для надання йому правової допомоги призначити захисником сина ОСОБА_2 Суд з дотриманням вимог ст. 44 КПК України допустив до участі в справі сина ОСОБА_1 – ОСОБА_2, який не має свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, однак у порушення вимог статті 45 цього ж кодексу незаконно прийняв відмову ОСОБА_1 від адвоката ОСОБА_8, не роз’яснив йому положення закону про можливість призначення того чи іншого адвоката.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України підставами для скасування або зміни апеляційним судом, судових рішень є істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінально - процесуального закону. Істотними порушеннями кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний, обґрунтований,  і  справедливий вирок. Вирок в усякому разі належить скасувати, якщо судом першої інстанції порушено право обвинуваченого, підсудного на захист.

Вищевказані порушення вимог кримінально-процесуального закону перешкодили суду першої інстанції повно, всебічно та об’єктивно дослідити наявні в справі докази, і постановити законний та обґрунтований вирок, є істотними й такими, що відповідно до ст. ст. 368, 370 КПК України тягнуть скасування вироку. Тому, колегія суддів задовольняє доводи апеляції яку подав  ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість вироку, про допущені судом порушення вимог кримінально-процесуального закону, у тому числі істотні.

Під час судового розгляду справи, необхідно усунути вищевказану неповноту, ретельно дослідити зібрані докази, дати їм належну оцінку, у тому числі доводам ОСОБА_1 про те, що удару потерпілому ОСОБА_4 не наносив, тілесних ушкоджень не спричиняв і, у  залежності від здобутого, прийняти рішення по суті пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення.

Доводи апеляції про закриття провадження по справі підлягають до ретельної перевірки, відповідної оцінки під час нового розгляду справи в сукупності зі здобутими по справі доказами і як передчасні відхиляються.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній – підписка про невиїзд.

          

          Керуючись  ст. ст.  365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У  Х  В  А  Л  И  В :

апеляцію, яку подав засуджений ОСОБА_1  задовольнити частково.

               

Вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2011 року щодо   ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній – підписка про невиїзд.

 


Судді:                                                                                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація