П О С Т А Н О В А
23.09.2011 м. Ужгород
Суддя Апеляційного суду Закарпатської області Стан І.В.,
за участю прокурора – Сирохман Л.І.,
при попередньому розгляді у відкритому судовому засіданні кримінальної справи за апеляціями, які подали помічник прокурора м. Ужгорода, який приймав участь у розгляді справи, засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И В :
вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2011 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кара Балта, Киргизької Республіки, мешканець АДРЕСА_1 українець, гр. України, із середньою освітою, не одружений, не працював, судимий згідно вироку Перечинського районного суду від 22 липня 2009 року за ч. 1 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань до даного покарання приєднано частину не відбутого за вироком Перечинського районного суду від 22 липня 2009 року й остаточно до відбуття ОСОБА_1 визначено чотири роки шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, гр. України, із середньою освітою, не одружений, працював навальником Перечинського «Лісохімкомбінату», не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишено попередній – тримання під вартою, а строк відбуття кожним покарання визначено рахувати з 30 листопада 2009 року.
Згідно вироку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими й засуджені за вчинені злочини за таких обставин.
26 листопада 2009 року приблизно о 20 - й годині 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 біля під’їзду АДРЕСА_3 з метою заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих спонукань, учинили напад на ОСОБА_3 із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров’я потерпілої. Під час нападу ОСОБА_1 схопив потерпілу за шию та рот і здавив шию. У зв’язку із вчиненими діями ОСОБА_3 впала на коліна, а ОСОБА_2 у цей момент відкрито викрав у неї з рук жіночу сумочку вартістю 650 гривень, у якій знаходились гаманець вартістю 330 гривень, гроші в сумі 10 Євро, що відповідали 120 гривням, флешку до комп’ютера вартістю 180 гривень, жіночий косметичний набір вартістю 1500 гривень, шкіряні рукавиці вартістю 180 гривень, сонцезахисні окуляри вартістю 240 гривень та документи, чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3200 гривень.
Продовжуючи злочинну діяльність, 29 листопада 2009 року приблизно о 20 - й годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи по АДРЕСА_4 неподалік магазину «Самоцвіти», з метою заволодіння чужим майном, умисно, повторно, з корисливих спонукань, учинили напад на ОСОБА_4 із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров’я потерпілої. Під час нападу ОСОБА_1 схопив потерпілу за шию та рот і здавив шию. У зв’язку із вчиненими діями ОСОБА_4 впала на коліна, а ОСОБА_2 у цей момент відкрито викрав у неї з рук жіночу сумочку вартістю 50 гривень, у якій знаходились мобільний телефон марки «Сіменс АЛ-21» вартістю 100 гривень, зарядний пристрій для телефону марки «Сіменс» вартістю 10 гривень, картка мобільного оператора «МТС» вартістю 25 гривень, жіночий косметичний набір вартістю 130 гривень, ножиці перукарські для філеровки вартістю 25 гривень, ножиці для стрижки вартістю 100 гривень, гребінець для начосу волосся вартістю 10 гривень, гребінець для стрижки вартістю 10 гривень та пеньюар для стрижки вартістю 10 гривень, чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 525 гривень.
Крім того, 29 листопада 2009 року приблизно о 20 - й годині 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи на перехресті вулиць Капушанської –Погорєлова, у м. Ужгороді, з метою заволодіння чужим майном, умисно, повторно, з корисливих спонукань, учинили напад на ОСОБА_5 із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров’я потерпілої. Під час нападу ОСОБА_1 схопив потерпілу за шию та рот і здавив шию. У зв’язку із вчиненими діями ОСОБА_5 впала на коліна, а ОСОБА_2 у цей момент відкрито викрав у неї з рук жіночу сумочку вартістю 250 гривень, у якій знаходились гаманець вартістю 100 гривень, гроші в сумі 19 гривень, жіночий косметичний набір вартістю 500 гривень, мобільний телефон марки «Нокіа 6500» вартістю 2700 гривень, картка мобільного оператора «МТС» вартістю 30 гривень, мобільний телефон марки «Самсунг Е -330» вартістю 200 гривень, картка мобільного оператора «лайф» вартістю 50 гривень, окуляри для роботи вартістю 200 гривень, два музичних СД диски вартістю по 10 гривень кожний, ключ від квартири вартістю 20 гривень та документи, чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 4089 гривень.
В А П Е Л Я Ц І Я Х :
- помічник прокурора м. Ужгорода, який приймав участь у розгляді справи, вказує на те, що вирок є незаконним. Вважає, що судом порушені вимоги кримінального закону, безпідставно перекваліфіковані дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 187КК України на ч. 2 ст. 186 цього Кодексу, що засудженим призначено м’яке покарання. Посилається на те, що оскільки під час нападу потерпілим були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що не призвели до короткочасного розладу здоров'я, поєднані із задушенням шиї, тому ці дії підлягають кваліфікації за ознакою насильство, яке було небезпечним для життя чи здоров’я потерпілих. Факти здавлення шиї потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджені показаннями потерпілих. Крім того, посилається на те, що засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено м’яке покарання, оскільки ними вчинено передбачений ч. 2 ст. 187 КК України тяжкий злочин. Просить вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі ;
- засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що вирок є незаконним. Посилається на те, що вину в скоєнні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв слідству в їх розкритті, потерпілим відшкодовано заподіяну шкоду й останні до нього не мають претензій, ним відбуто половина призначеного строку покарання. Просить пом’якшити йому покарання, з застосуванням ч. 4 ст. 74 КК України звільнити від подальшого його відбування, обмежившись відбутим. У доповненні до апеляції ОСОБА_2 просить застосувати до нього закон України «Про амністію» ;
- у доповненні до апеляції ОСОБА_1 просить застосувати до нього закон України «Про амністію».
В запереченні на апеляцію помічника прокурора м. Ужгорода засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують на те, що судом повно, всебічно та об’єктивно досліджені зібрані по справі докази, дана їм належна оцінка, у тому числі показанням потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 й обґрунтовано перекваліфіковані їх дії з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 цього Кодексу. Просять апеляцію прокурора залишити без задоволення.
При попередньому розгляді кримінальної справи, заслухавши прокурора, який просив кримінальну справу направити до місцевого суду, перевіривши її матеріали, вважаю, що судом першої інстанції перед направленням справи на розгляд до апеляційного суду не дотримані вимоги кримінально-процесуального закону.
Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що засуджений ОСОБА_1 подав до Ужгородського міськрайонного суду письмове клопотання, в якому просив ознайомити його з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання. Крім того, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що засуджений ОСОБА_1 ознайомлений з матеріалами кримінальної справи. У справі відсутні достовірні дані про те, що засуджений ОСОБА_1 ознайомлений з протоколом судового засідання.
З матеріалів кримінальної справи та доповнення до апеляції вбачається, що 25 травня 2011 року ОСОБА_1 на постановлений щодо нього Ужгородським міськрайонним судом вирок подав апеляцію. Про подання засудженим ОСОБА_1 апеляції також вбачається з копії повідомлення про надходження скарги (т. 2, а. с. 130, 140). Між тим, у справі відсутня подана засудженим ОСОБА_1 апеляція. Зазначені обставини перешкоджають розгляду справи по суті.
Крім того, з матеріалів справи також убачається, що судом не дана належна оцінка апеляції, яку подав помічник прокурора м. Ужгород, який приймав участь у розгляді справи, на відповідність їх вимогам ч. 2 ст. 350 КПК України, а саме в апеляції не міститься посилання на відповідні аркуші справи в підтвердження доводів про незаконність та необґрунтованість вироку. Зокрема, посилання на аркуші справи, які свідчать про те, що вирок у частині перекваліфікації дій засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 цього Кодексу, є незаконним і спростовують висновки суду першої інстанції в цій частині. У підтвердження цих доводів помічник прокурора не посилається на докази, зокрема, на аркуші справи, на яких містяться докази, що свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України й підтверджують факт здавлення засудженим ОСОБА_1 шиї (задушення шиї ) потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час нападів.
Суду першої інстанції при вирішенні цих питань необхідно врахувати вимоги, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків ( постанов ) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» - за наявності підстав визнати, що апеляція не відповідає вимогам ст. 350 КПК України й залишити її з дотриманням ст. 352 цього кодексу без руху, а в подальшому – і без розгляду.
При призначенні справи до слухання в апеляційному суді суду першої інстанції необхідно також виконати вимоги ст. 354 КПК України – викликати засуджених до апеляційного суду, позаяк в апеляції ставиться питання про погіршення становища ОСОБА_1 та ОСОБА_2
За таких обставин, вважаю, що відповідно до ст. 359 КПК України кримінальна справа щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає поверненню до Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог ст. 349, 354, 358 КПК України.
Керуючись ст. ст. 350, 354, 359 КПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
кримінальну справу щодо засуджених вироком Ужгородського міськрайонного суду від 16 травня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути до Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог ст. ст. 349, 354, 358 КПК України.
Суддя: