Справа № 2-2244/11 Головуючий у 1 інстанції:Кухтей Р.В.

Провадження № 22-ц/0390/153/12

Категорія:45 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Здрилюк О І

суддів -  Стрільчука В.А., Веремчук Л.М.,

при секретарі   Сіліч Ю.Л.,

          з участю прокурора – Бордюженко Е.Р.,

         пр-ка позивача – ОСОБА_1,

         відповідача – ОСОБА_2,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Луцької міської ради, Управління Держкомзему у місті Луцьку про визнання незаконними і скасування рішення ради та державних актів на право власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2  на  рішення Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року, доповненим додатковим рішенням цього ж суду від 09 грудня 2011 року позов прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_3 у даній справі задоволено.

Визнано нечинним та скасовано рішення Луцької міської ради № 18/43 від 29.09.2007 року «Про передачу у власність громадян міста земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надання в оренду» в частині передачі безоплатно у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з видачею державного акта на право власності ОСОБА_2.

Скасовано державні акти на право власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 серії ЯД № 324154 від 14.07.2008 року та серії ЯД № 324082 від 14.07.2008 року, видані ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати це рішення та ухвалити нове – про відмову в позові.

Вважає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою міською радою прийнято рішення про передачу у власність земельної ділянки та видано відповідні державні акти на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі поданих останньою недостовірних даних щодо схеми розподілу спірної земельної ділянки. Оскільки рішенням апеляційного суду Волинської області від 13.04.2006 року встановлено інший порядок користування земельною ділянкою, а відповідачка самовільно внесла зміни в схему розподілу земельної ділянки, то позовні вимоги підлягають до задоволення.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 13 квітня 2006 року встановлено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 по варіанту № 6 висновку будівельно-технічної експертизи від 29.11.2005 року № 1550 (а.с.44).

Як вбачається із технічної документації на спірну земельну ділянку, а також ствердила в апеляційному суді сама відповідач ОСОБА_2, у варіант № 6 розподілу земельної ділянки вона особисто внесла зміни і подала на виготовлення документації схему із внесеними нею змінами.

Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову.

Покликання апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки вказаний строк не порушено. Про внесені зміни у варіант розподілу земельної ділянки можливо дізнатись лише із технічної документації та відповідних державних актів, які виготовлялись у 2008 році, а з даним позовом прокурор в інтересах ОСОБА_3 звернувся у січні 2011 року (а.с.1-81).

Також безпідставними є покликання апелянта на неможливість з вини суду подати свої заперечення на позов, оскільки в судовому засіданні 28.10.2011 року відповідач дала свої пояснення-заперечення щодо позовних вимог і технічним записом цього судового засідання стверджується, що відповідач не заперечувала щодо внесення особистих змін в схему розподілу земельної ділянки перед поданням заяви на виготовлення відповідної технічної документації.

Щодо розгляду справи 31.10.2011 року у відсутності відповідача, то суд першої інстанції відповідно до вимог ст.169 ЦПК України вірно розглянув справу за відсутності належним чином повідомленої ОСОБА_2, від якої не надійшло жодних заяв чи клопотань щодо неможливості явки в це судове засідання.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального і процесуального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи та дослідженими судом доказами.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 09 грудня 2011 року в даній справі залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді