Судове рішення #20802466

Справа № 22-ц-277/12  12.01.2012 12.01.2012   02.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-277/12                                                              Головуючий першої інстанції Румянцева Н.О.

                                                                                                   Доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 січня 2012 року                                                                           м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду     Миколаївської області в складі:

головуючого                                                 Козаченка В.І.,

суддів:                                              Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Величковській В.С.,   

     за участю: представника позивачки ОСОБА_2,  

                                  

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 грудня 2011 р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5, про визначення порядку користування приватною квартирою,               

                                                              в с т а н о в и л а:

14 жовтня 2011 р. ОСОБА_6, як представник ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5, про визначення порядку користування двокімнатною квартирою АДРЕСА_1, у праві власності на яку кожний із них має 1/3 частку.

Ухвалою Ленінського  районного суду м. Миколаєва від 5 грудня 2011 р.  за письмовим клопотанням представника позивачки ОСОБА_6, провадження по справі закрито у зв’язку з відмовою від позову.

В апеляційній скарзі позивачка, посилалась на порушення вимог ч. 5 ст. 174  ЦПК України, оскільки вважала, що її представник, відмовляючись від позову, діяв всупереч її інтересів, а суд першої інстанції, закриваючи справу, не звернув на це уваги, а тому просила ухвалу скасувати, а справу направити до місцевого суду для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.      

З матеріалів справи вбачається, що 14 жовтня 2011 р. ОСОБА_6, діючи на підставі довіреності, виданої їй 6 січня 2011 р. позивачкою (далі – Довіреність від 6 січня 2011 р.) та посвідченої в той же день нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 подала до суду вказаний позов, який був призначений до розгляду спочатку на 14 листопада, а потім на 5 грудня 2011 р.

Проте 28 листопада 2011 р. представник позивачки ОСОБА_6 подала до суду письмову заяву про відмову від указаного позову з клопотанням про закриття провадження по даній справі.  

Відповідно до ст. 174, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. 206  ЦПК України позивач може  відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну  заяву. Якщо відмову позивача від позову викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
        У  разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами,  про той самий предмет і з тих самих підстав не  допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від  позову не позбавляє відповідача в цій справі права  на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до статей 38, 40 – 42 ЦПК України сторона може  брати  участь  у  цивільній  справі особисто або через представника. Повноваження представника  сторони можуть бути підтверджені нотаріально посвідченою довіреністю фізичної особи.

Повноваження представника в суді визначаються ст. 44 ЦПК України. Зокрема: представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної  дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються статтями 248-250  Цивільного кодексу України.
       Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд  шляхом подання письмової  заяви  або усної заяви, зробленої у судовому засіданні, чого позивачка не заявляла і не зверталась до суду з позовом про недійсність цього правочину з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.

 Отже, звертаючись до суду в інтересах позивачки з указаним позовом,       а потім, подаючи письмову заяву про відмову від того ж позову, представник позивачки ОСОБА_6 діяла в межах повноважень, наданих їй Довіреністю від   6 січня 2011 р., якою вона наділена правом подавати від імені позивачки позови до суду та відмовлятись від позову.

Разом з тим, розглянувши 5 грудня 2011 р. клопотання представника позивачки у відсутності осіб, які беруть участь у справі, місцевий суд не виконав приписи ч. 2 ст. 174 ЦПК України, яка зобов’язує суд, до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову, роз'яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних дій.

Ця обставина свідчить про грубе порушення процесуальних прав позивачки на справедливий суд. В зв’язку з чим оскаржена ухвала, відповідно до ч. 3 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з тим, посилання апелянтки на порушення місцевим судом вимог ч. 5 ст. 174  ЦПК України безпідставні, оскільки ця норма процесуального права регламентує повноваження законного представника (ст. 39 ЦПК України), яким ОСОБА_6 не являється.       

 Керуючись статтями 303, 311, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 грудня 2011 р.  про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до     ОСОБА_4 про визначення порядку користування приватною квартирою скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж суду.              

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.


Головуючий  

Судді

 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація