Судове рішення #20802090



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД    ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа  № 11- 417     2011 року

Категорія ст.185 ч. 2  КК України  СТГоловуючий у 1-й інстанції  Cавченко Л.І.

Доповідач Тараненко Ю.П.


      

                            

                                  У   Х   В   А   Л   А

                                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справах

апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого-судді  Тараненка Ю.П.                                                          

Cуддів Кожевнікова О.В.    Ландаря О.В.

з участю  прокурора Рибачук Г.А.

засудженого ОСОБА_1

розглянула  у відкритому   судовому  засіданні  в  м. Полтаві  12 травня 2011  року  справу за апеляцією  помічника прокурора Шишацького району на вирок Шишацького районного суду від 18 березня 2011 р.,

         Цим  вироком      ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

                                        уродженець   с. Попелі Дрогобицького району

                                        Львівської області, раніше  судимий :

вироком Шишацького  районного суду від 13.01.2010 р. за ст.185 ч. 3; 146; 70; 75 КК  України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробовуванням  на іспитовий строк 1 рік,

-          засуджений за ст. 309 ч. 1 КК  України до 2 років обмеження волі ;

-          за ст. 263 ч. 1 КК  України до 2 років позбавлення волі ;

-          за ст. 185 ч. 2 КК  України до 2 років обмеження волі ;

-          за ст. 190 ч. 2 КК  України  до 2 років  обмеження волі .

    На підставі ст. 70 КК України до  2 років позбавлення волі.

    Згідно ст. 71 КК  України остаточно до  3 років 6 місяців  позбавлення волі .

       За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у  вчиненні наступних злочинів .

       Влітку 2010 р. засуджений в с. Федунка Шишацького району зірвав дикорослу рослину коноплі, яку переніс до свого помешкання, де висушив та подрібнив, виготовивши 14, 363 гр. канабісу, який зберігав у себе вдома без мети збуту .

      Тоді ж ОСОБА_1 в с.Яреськи Шишацького району на колишньому військовому полігоні знайшов вибухову речовину –339, 4 гр. тротилу, який переніс до свого помешкання де й зберігав з метою використання для риболовлі .

      5 жовтня 2010 р., працюючи на  МТВ №3 ВП «Яреськи»ТОВ АФ імені Довженка таємно викрав  з ферми чотири  металеві  каналізаційні решітки, вартістю 280 гр.

     14 листопада 2010 р. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння в с.Соснівка Шишацького  району, шляхом зловживання довірою під приводом  зателефонувати повторно заволодів мобільним телефоном «Нокія», належним  потерпілій ОСОБА_2, вартістю 511 гр. 20 коп.

     В апеляції прокурора  вказується про неправильність кваліфікації дій засудженого за ст. 190 ч. 2 КК  України .

     Прокурор вважає правильною кваліфікацією дій засудженого по даному епізоду за ст. 186 ч. 2 КК  України, у зв»язку з чим ставить питання про скасування вироку та постановлення нового вироку з визначенням винному більш суворого покарання .

    Іншими учасниками судового процесу вироку суду не оскаржений .

    Заслухавши  доповідача, думку прокурора на підтримання  апеляційного подання, міркування засудженого про правильність вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів  вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав .

    Винуватість ОСОБА_1 у вчинених злочинах, в тому числі в заволодінні майном потерпілої ОСОБА_2 підтверджується зібраними у справі доказами, повним визнанням  вини самим засудженим  і в поданій апеляції не оспорюється .

    Дії  засудженого за ст.ст. 309 ч. 1; 263 ч.1; 185 ч. 2 КК  України судом кваліфіковані  правильно, а  призначене йому за окремі злочини  покарання відповідає вимогам ст. 65 КК  України .

     При цьому  покарання за вчинення цих злочинів Лісному визначено судом в межах санкції закону, за якими він засуджений з урахуванням конкретних обставин справи, даних про його особу та обставини, що пом»якщує покарання, якою суд визнав з»явлення  із зізнанням та щире каяття.

      Занадто м»яким його колегія суддів не вважає, у зв»язку з чим підстав для скасування вироку в  цій частині та визначення засудженому покарання за ст.309 ч.1; 185ч.2 КК  України у вигляді позбавлення волі не вбачає .

       Не наведені  в апеляції прокурора і мотиви  з яких апелянт вважає, що визначене винному покарання за окремі злочини не відповідає ступені тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого .

       Правильною колегія суддів вважає і кваліфікацію дій засудженого по епізоду заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2 за ст. 190 ч. 2 КК України, а тому підстав для перекваліфікації дії ОСОБА_1 по даному епізоду на ст.186 ч. 2 КК України не вбачає, враховуючи наступне.

      З пояснень засудженого  та фактичних обставин злочину вбачається, що побачивши у потерпілої  ОСОБА_2 мобільний телефон, ОСОБА_1 вирішив заволодіти ним  шляхом зловживання  довірою, маючи умисел на заволодіння чужим майном шахрайським способом.

      Таким чином ОСОБА_1 і поступив.  Попросивши у ОСОБА_4 мобільний телефон ніби-то зателефонувати, після добровільної передачі потерпілою йому свого телефону, власнику його не повернув, а  заволодівши ним, з місця пригоди зник, вилучивши таким  чином майно потерпілої   шахрайства шляхом.

        Вище вказані  обставини вилучення у неї майна підтвердила сама потерпіла ОСОБА_4 та свідок  ОСОБА_5

       Дій направлених на відкрите викрадення чужого майна засуджений не вчиняв.

       Доводи апеляції прокурора з цього приводу непереконливі, а  тому до уваги  прийнятими  бути  не  можуть .

       Те, що після передачі телефону засудженому та його послідуючої поведінки потерпіла усвідомила протиправність шахрайських дій ОСОБА_1 та  намагалася словесно їх припинити, на правильність кваліфікації судом дій винного  впливати не може, оскільки  наявність умислу у ОСОБА_1 на заволодіння чужим майном шляхом  зловживання довірою дана обставина не спростовує .

       Після передачі потерпілою свого майна засуджений, маючи реальну можливість  розпорядитися ним на власний розсуд та скориставшись цією обставиною втік з місця пригоди з телефоном, маючи при цьому також  змогу зокрема  позбутися його, викинути  або ж пошкодити , що свідчить про остаточне заволодіння ним мобільним телефоном та вказує про виконання   винним об»єктивної сторони злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, закінчений склад якого вважається з моменту заволодіння чужим майном.

      Підстав для зміни вироку суду і в цій частині колегія суддів не вбачає, а тому з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України,

                                       У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

      Апеляцію  помічника прокурора Шишацького району залишити без  задоволення,  а вирок  Шишацького  районного суду  від 18 березня 2011 р. відносно засудженого  ОСОБА_1 –без зміни.

                                            С   У   Д   Д   І :

ТАРАНЕНКО Ю.П.           КОЖЕВНІКОВ О.В.                   ЛАНДАР О.В.

-------------------------            --------------------------                    ------------------




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація