АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2817/11
Головуючий по 1-й інстанції Парахіна Є.В.
Суддя-доповідач: Триголов В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді : Триголова В.М.
суддів: Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.
при секретарі: Ємельяновій В.С.
з участю: адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 09 червня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_5, Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», про зобов’язання вчинити дії.
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 09 червня 2011 року позовну заяву ОСОБА_4 - задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_3 не чинити перешкод та надати доступ технічному працівнику ПП ПБТІ "Інвентаризатор" до приміщень належної йому 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 для виконання технічної документації.
Не погодившись з вказаним рішенням районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити. В обгрутування апеляційної скарги посилається на однобічність розгляду справи судом, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16.09.2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01.02.2011 року, визнано дійсним і таким, що відбувся, договір довічного утримання, укладений 05.02.2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Визнано за позивачкою право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1.
Згідно з договором дарування від 26.07.2005 року, власником іншої 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3
ОСОБА_4 неодноразово зверталась до ПП ПБТІ "Інвентаризатор" з замовленням на виготовлення технічної документації домоволодіння по АДРЕСА_1, у зв’язку з набуттям права власності на 1/2 його частину згідно судового рішення, між тим інженер БТІ не має можливості потрапити до частини житлового будинку, в якій проживає ОСОБА_3 через перешкоди останнього, оскільки він не відкриває двері, внаслідок цього неможливо повністю обстежити домоволодіння та виготовити технічну документацію.
Згідно змісту листа ПП ПБТІ "Інвентаризатор" б/н, адресованого позивачці (зміст якого уточнено листом ПП ПБТІ "Інвентаризатор" № 3/372 від 20.05.2011 року), на замовлення № 1-9842 від 05.10.2010 року щодо проведення реєстрації поточних змін для правової реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, 22.10.2010 року було здійснено вихід інженера БТІ для обстеження домоволодіння, виконати технічну документацію за вказаною адресою неможливо, так як не надано доступ до всіх приміщень домоволодіння.
Зі змісту листа ПП ПБТІ "Інвентаризатор" № 421-з від 07.06.2011 року вбачається, що на замовлення ОСОБА_4 № 1-5116 від 27.05.2011 року щодо проведення реєстрації поточних змін для правової реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, 03.06.2011 року було здійснено вихід інженера БТІ для обстеження домоволодіння, виконати технічну документацію за вказаною адресою неможливо, так як не надано доступ до всіх приміщень домоволодіння.
Частиною 3, 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації
Відповідно до положень ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна. Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.
Як встановлено в п. п. 1.3, 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 7/5 від 07.02.2002 року (в редакції наказу Міністерства юстиції України № 36/5 від 17.05.2004 року), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.вна являє собою внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Враховуючи, що ОСОБА_3 здійснюються перешкоди для державної реєстрації ОСОБА_4 права власності на частину домоволодіння, набутого на підставі рішення суду, зокрема, у вигляді відмови в допуску технічка БТІ до належної йому частини домоволодіння АДРЕСА_1, що об’єктивно унеможливлює проведення поточної інвентаризації домоволодіння згідно з вимогами п. п. 3.1, 10 "Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", місцевий суд вірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на відсутність підстав для виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16.09.2010 року, яким визнано за позивачкою право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, у зв’язку з оскарженням ним вказаного рішення в касаційному порядку, на увагу не заслуговують, оскільки відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Таким чином, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16.09.2010 року набрало законної сили та підлягає виконанню.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 09 червня 2011 року та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 09 червня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В. М. Триголов
Судді:
Копія