АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2234/11
Головуючий по 1-й інстанції Андрієць Д.Д.
Суддя-доповідач: Акопян В. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Петренка В.М.,
Суддів: Лобова О.А., Акопян В.І.
при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 червня 2009 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади Судіївської сільської ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, територіальної громади Судіївської сільської ради про визнання заповіту не дійсним та визнання права власності на частину спадкового майна.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_2 23.01.2008 року звернувся до суду з позовом до територіальної громади Судіївської сільської ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він зі своїми померлими батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як члени однієї сім’ї і колгоспного двору з 1968 по 1970 роки побудували житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані на земельній ділянці площею 0,55 га. по АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер. Згідно чинного на той час законодавства спадщина не відкривалась. Станом на час припинення існування колгоспних дворів, членами колгоспного двору був він та його покійна мати –ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати –ОСОБА_5. Вн прийняв спадщину за заповітом проживаючи у вказаному будинку та шляхом подачі, у установлений законом термін заяви до нотаріальної контори. Але зареєструвати своє право власності на житловий будинок він не може, так як відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння, а тому він змушений звернутися до суду.
ОСОБА_3 вернувся 28.01.2008 року до суду з позовом до ОСОБА_2, територіальної громади Судіївської сільської ради про визнання заповіту не дійсним та визнання права власності на частину спадкового майна. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина. До спадкового майна відноситься житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані на земельній ділянці площею 0,55 га по АДРЕСА_2 В установлений законом термін подав заяву до нотаріальної контори де дізнався, що покійною матір’ю на користь його брата –ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений ІНФОРМАЦІЯ_4. Даний заповіт він вважає не дійсним, так як його мати з 1956 року страждала на тяжке психічне захворювання і не була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. А тому прохає ухвалити рішення, яким визнати заповіт не дійсним та визнати за ним права власності на 1/2 частину домоволодіння. Прохає призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу.
Ухвалою Полтавського районного суду від 18.02.2008 року вищевказані позови об’єднані в одне провадження.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано право власності за ОСОБА_2 на 3/4 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_2 і розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,55 га., яка належитиь до земель державного фонду.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнано заповіт, складений ІНФОРМАЦІЯ_4 померлою ОСОБА_5, посвідчений секретарем Судіївської сільської ради Полтавського району, недійсним.
Визнано право власності за ОСОБА_6 на ? частину житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_2 і розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,55 га., яка належитиь до земель державного фонду.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 157 грн. 94 коп. недоплаченого судового збору.
Додатковим рішенням від 13 серпня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 626 грн. 85 коп. недоплаченого недоплаченого судового збору та 30 грн. за ІТЗ справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що при ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах позову та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.1.ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст.308 ЦПК України.
Судом першої інстанції, із додержанням норм цивільного процесуального законодавства встановлено, що згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, який виготовлений 20.11.2007 року КП «БТІ та МБ Полтавського району, за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 числиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_3
Згідно архітектурно – будівельного висновку про стан житлового будинку, останній побудований в 1970 році і придатний для постійного проживання.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці державного фонду площею 0,55 га. по АДРЕСА_4, відноситься до колгоспного двору, членами якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які постійно проживали і були зареєстровані в ньому станом на 21.12.2007 року.
Відповідно свідоцтв про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їхніми батьками були: батько ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та мати – ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Встановлено, що ОСОБА_5 зробила заповідальне розпорядження, яке 23 грудня 2003 року було посвідчено секретарем Судіївської сільської ради ОСОБА_7. Згідно вказаного заповіту все своє майно вона заповіла своєму синові –ОСОБА_2
Після її смерті, як і передбачено законом 16 березня 2007 р. ОСОБА_3 подав заяву до державної нотаріальної контори Полтавського району заяву про прийняття спадщини за законом, 13 серпня 2007 року ОСОБА_2 –за заповітом.
Ухвалою Полтавського районного суду від 16.04.2008 року, за клопотанням позивача ОСОБА_3, по справі призначено судово-психіатричну(посмертну) експертизу ОСОБА_5.
Згідно висновку експертизи від 30.04.2008 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1956 року страждала на стійкий хронічний психічний розлад –біполярний афективний психоз, ускладнений церебральним атеросклерозом. З 1994 року встановлена 2-га група інвалідності по психічному захворюванню. Ступінь порушень нервово-психічної діяльності така, що істотно впливала на її здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними на період складання та посвідчення заповіту ІНФОРМАЦІЯ_4.
(а.с.81-84).
Згідно вимог ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті —за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскільки на період складання заповіту ІНФОРМАЦІЯ_4, у померлої ОСОБА_5 ступінь порушень нервово-психічної діяльності така, що істотно впливала на її здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, а тому заповіт, який посвідчений секретарем Судіївської сільської ради Полтавського району є недійсним.
Відповідно ст. 112 ЦК України в редакції 1963 року майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком
громадянам.
Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, домогосподарство по АДРЕСА_5 відносилось до колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1992 року членами колгоспного двору були ОСОБА_5 та ОСОБА_2 На момент смерті ОСОБА_5 членами колгоспного двору були ОСОБА_2 та ОСОБА_5, тобто ОСОБА_2 мав право власності на 1/2 частину всього майна, яка є його особистою приватною власністю.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачі мають рівні частки у спадщині після смерті матері –ОСОБА_5 –по 1/4 частині кожному. А тому за позивачем ОСОБА_2, з врахуванням того, що він був членом колгоспного двору і мав рівну частку у праві власності з іншими членами колгоспного двору, визнав право власності на (1/2 +1/4), 3/4 частини будинковолодіння, а за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину спадщини.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в рішення суду першої інстанції та не можуть бути підставами для зміни або скасування прийнятого у справі рішення. Під час розгляду справи судом були встановлені фактичні обставини, на підставі повного і об’єктивного дослідження наданих доказів їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для скасування рішення. колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Ухвалене у справі рішення є законним і обгрунтованим, а тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307 ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення районного суду Полтавської області від 18 червня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : суддя ________________ Петренко В.М.
Судді: ________________ Лобов О.А.
________________ Акопян В.І.
Згідно: суддя Петренко В.М.