АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4177/11
Головуючий по 1-й інстанції Куцин В.М.
Суддя-доповідач: Карнаух П. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого –судді : Карнауха П.М.
Суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 листопада 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення вартості автомобіля.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнаух П.М., -
в с т а н о в и л а :
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення вартості автомобіля.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 листопада 2011 року провадження у справі за позовом до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння закрито, в зв’язку з відмовою від позову в цій частині.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволені частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок –вартість автомобіля ФІАТ ДУКАТО номер шасі НОМЕР_2.
В задоволенні позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 автомобіля ФІАТ ДУКАТО номер шасі НОМЕР_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1920 (одна тисяча дев’ятсот двадцять) гривень 00 копійок понесених судових витрат.
Забезпечення позову здійснене на підставі ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 червня 2011 року скасовано.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. При цьому посилаються на те, що при ухваленні рішення було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_3 є власницею автомобіля марки ФІАТ ДУКАТО випуску 2005 року, номер кузова (шасі,рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 11.08.2010 року Пирятинським ВРЕР ДАІ УМВС України в Полтавській області (а.с.7).
Довіреністю від 11.08.2010 року ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_5 користуватися та розпоряджатися належним їй автомобілем марки ФІАТ ДУКАТО випуску 2005 року, номер кузова (шасі,рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, довіреність нотаріально посвідчена (а.с.8).
Довіреністю від 19.10.2010 року ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_2 користуватися та розпоряджатися автомобілем марки ФІАТ ДУКАТО випуску 2005 року, номер кузова (шасі,рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, довіреність нотаріально посвідчена (а.с.54).
ОСОБА_5 помер 08 лютого 2011 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргород Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області зроблений актовий запис про смерть № 176 від 26.04.2011 року (а.с.51).
20.05.2011 року ОСОБА_4 придбав автомобіль марки ФІАТ ДУКАТО випуску 2005 року, номер кузова (шасі,рами) НОМЕР_2, що підтверджується довідкою-рахунком № 573009 від 20.05.2011 року (а.с.59) та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САЕ708650, виданого 20.05.2011 року Миргородським ВРЕР ДАІ УМВС України в Полтавській області (а.с.33).
01.04.2011 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 кошти в сумі 80000 грн. за проданий автомобіль ФІАТ ДУКАТО випуску 2005 року, номер кузова (шасі,рами) НОМЕР_2, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.34).
При розгляді справи в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_2 не заперечував, що йому було відомо про зникнення ОСОБА_5, однак на похороні він не був присутній. Наполягав, що він розрахувався з померлим за придбаний автомобіль та передав йому, як власнику, кошти в сумі 90000 грн., а факт повного розрахунку можуть підтвердити свідки. В подальшому він продав автомобіль ОСОБА_4
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 вартості автомобіля, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_4 набув у власність спірний автомобіль з 20.05.2011 року, тобто з моменту державної реєстрації, що відповідає вимогам ст. 640 ЦК України. Місцевий суд вірно не взяв до уваги твердження відповідачів, що продаж автомобіля між ними відбулася 01.04.2011 року, тобто з моменту здійснення розрахунку.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 здійснив продаж автомобіля ОСОБА_4 20.05.2011 року і отримав кошти в сумі 80000 грн., не маючи на те повноважень, оскільки відповідно до ч. 1 п. 6, п. 7 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, якій видана довіреність, та у разі смерті особи, яка видала довіреність.
ОСОБА_5 помер 08 лютого 2011 року. Таким чином, представництво за довіреністю, виданою ОСОБА_5 ОСОБА_2 припинилось з моменту смерті ОСОБА_5 Так само,
припинилось представництво за довіреністю, виданою ОСОБА_3, яка є власником автомобіля, ОСОБА_5
На час розгляду справи в суді першої інстанції були відсутні будь-які об’єктивні дані, які свідчать про укладення між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу спірного автомобіля, який повинен повністю відповідати вимогам п.3 ч.1 ст. 208 ЦК України щодо його обов’язкової письмової форми. Крім того, не надано належних та допустимих доказів щодо здійснення повного розрахунку ОСОБА_2 з померлим за придбаний, як наполягає відповідач, автомобіль.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами; рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. А тому, місцевий суд вірно не взяв до уваги покази свідків щодо здійснення відповідачем розрахунку з померлим, оскільки такі свідчення не доведені будь-якими іншими письмовими доказами.
Крім того, місцевий суд вірно відмовив в задоволенні позовної вимоги про витребування у ОСОБА_2 автомобіля, оскільки спірний автомобіль відчужений іншій особі і не перебуває в користуванні та розпорядженні ОСОБА_2
Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Відповідачем у справі не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Так, ОСОБА_2 неправомірно продав належний позивачці автомобіль, тим самим завдавши їй шкоду в розмірі вартості автомобіля 80000 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, що регулює вирішення даного спору та врахував всі обставини справи.
Таким чином, висновки місцевого суду вірні та ґрунтуються на нормах закону.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 листопада 2011 року –залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Карнаух П.М.
Судді: Дряниця Ю.В.
Кривчун Т.О.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області П.М.Карнаух