Справа № 2-а-4786/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"26" січня 2012 р.Шевченківський районний суд м. Києва

          В складі: головуючого судді Волокітіної Н.Б.

                 При секретарі Чернюк А.А.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення комісії, зобов’язання здійснити нарахування і виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення комісії, зобов’язання здійснити нарахування і виплату пенсії.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 1994 року та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. У вересні 2011 року позивач дізнався, що відповідно до рішення комісії ГУ ПФУ в м. Києві від 29.08.2011 року з його пенсії щомісячно вираховуються зайво сплачені кошти у розмірі 20 % від суми пенсії до повного стягнення надмірно сплаченої суми у період з 01.07.2007 року по 31.08.2011 року у розмірі 4965,77 грн. Відповідного до цього рішення, у зв’язку із несвоєчасним повідомленням позивача про його працевлаштування у вказаний період час, йому помилково було проіндексовано пенсію та відповідно було виплачені зайві грошові кошти на загальну суму 4965,77 грн.

Однак дане рішення позивач вважає протиправним та просить його скасувати оскільки, на його думку відповідач не уповноважений ухвалювати дані рішення про стягнення грошових коштів. Також відповідно до вимог ст. 64 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”  призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, тобто шляхом нарахування відповідно суми пенсії з врахуванням відповідного індексу інфляції. На даний час позивач не працює, однак відповідач нараховує та виплачує пенсію позивачу без проведення її індексації. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає вказане рішення відповідача про стягнення з нього зайво сплачених коштів протиправними та просить його скасувати, а також повернути утримані з його пенсії кошти в розмірі 20 % від щомісячної пенсії, починаючи з 01.09.2011 року та зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату позивачу до пенсії сум підвищення (індексації) у розмірі і у порядку, визначеному ст. 10 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, починаючи  з 01.09.2011 року.

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач надав відповідачу неправдиву інформацію, що, що він не працював у період часу з 2007 року по 31.08.2011 року, в зв’язку із чим йому помилково була проведена індексація пенсії. Даний факт також підтверджується, тим, що в грудні 2008 року позивач звертався до відповідача із відповідною заявою про індексацію пенсії, зазначивши у своїй заяві, що він не працює. Також представник відповідача зазначав, що працюючим пенсіонерам здійснюється в першу чергу індексації заробітної плати, а оскільки позивач у той час працював, йому індексація пенсії не повинна була здійснювати. Натоміть позивачу в зв’язку із індексацією його пенсії були нараховані та виплачені зайві кошти у період часу з 01.07.2008 року по 31.08.2011 року у розмірі 4965,77 грн. В зв’язку із цим, представник відповідача вважає, що оскільки позивач навмисно не повідомив відповідача про своє працевлаштування у вказаний період часу і йому були виплачені зайві грошові кошти, відповідач правомірно прийняв рішення про стягнення з позивача зайво сплачених сум коштів з пенсії в розмірі 20 % щомісячно і до повного погашення даної суми. В зв’язку із чим, представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи і надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 1994 року та отримує пенсію відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 64 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. 

          02.12.2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із відповідною заявою про індексацію його пенсії, як непрацюючого пенсіонера. Також позивач у даній заяві зобов’язувася повідомити у тижневий строк ГУПФУ в м. Києві про своє можливе працевлаштування.

          Відповідно до Постанови КМУ № 198 від 11.03.2009 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, позивачу було встановлено відповідне підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, шляхом її індексації.

          Однак згодом відповідачу стало відомо, що позивач працював у період часу з 01.01.2007 року по 31.08.2011 року та відповідно не мав права на отримання вказаного підвищення до пенсії. За період часу з 01.07.2007 року по 31.08.2011 року включно, відповідачем було виплачено позивачу без належних законодавчих підстав 4965,77 грн.

          В зв’язку із даними обставинами, 29.08.2011 року Рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про вирішення питань, пов’язаних з відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, було вирішено, що у зв’язку із несвоєчасним повідомленням ОСОБА_1 про своє працевлаштування, переплачені кошти в сумі 4965,77 грн. мають бути повернуті ним шляхом утримання коштів у розмірі 20 % від щомісячної пенсії до повного погашення.

Згідно п.9 Постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003 року “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, виданої на виконання положень ЗУ “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація пенсії проводиться на загальних підставах, визначених даною Постановою. Працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

З викладеного вбачається, що працюючим пенсіонерам здійснюється лише індексація заробітної плати, без проведення індексації суми пенсії.

В судовому засіданні позивач також підтвердив, що у вказаний період часу він дійсно працював на різних підприємствах, і навіть тоді, коли подавав до відповідача вищезазначену заяву про індексації його пенсії, оскільки вважає, що індексація пенсії має проводитися незалежно від того, працює пенсіонер чи не працює.

Відповідно до вимог ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Згідно положень ст. 59 даного Закону відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до cт. 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються, зокрема, в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 % її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 % пенсії.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства України, суд приходить до висновку, про наявність у відповідача права на стягнення з позивача суми пенсії, виплаченої надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, шляхом прийняття відповідного рішення відповідним територіальним органом Пенсійного фонду чи в судовому порядку у розмірі 20 % від суми щомісячної виплати пенсії до повного погашення боргу.

Відповідно до ст. 102 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Стаття 103 даного Закону передбачає, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 % пенсії понад відрахування з інших підстав.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, суд приходить до висновку, що неналежне виконання позивачем, покладених на нього обов’язків щодо повідомлення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії, призвело до одержання ним у зв'язку з цим зайвих сум пенсії, які відповідно мають бути повернуті державі (до державного бюджету). Разом з тим, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача щодо стягнення з позивача зайво сплачених коштів шляхом утримання даних коштів з його щомісячної пенсії, прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішенні комісії ГУ ПФУ в м. Києві щодо стягнення з нього зайво отриманих грошових коштів та відповідно повернення йому стягнутих відповідачем з його пенсії грошових коштів в розмірі 20 % від щомісячної пенсії, починаючи з 01.09.2011 року.

Як було зазначено вище, відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". 

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 не працює, а тому відповідно до положень вищезазначених нормативно-правових актів він має право на індексацію своєї пенсії та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування і виплату до пенсії ОСОБА_1 відповідних сум підвищення (індексації) у розмірі і у порядку, визначеному Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”, починаючи з 01.09.2011 року.

Керуючись ст., ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 99, 100, 104, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування і виплату до пенсії ОСОБА_1 сум підвищення у розмірі і у порядку, визначеному ст. 10 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” з 01.09.2011 року.

          Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя