Справа № 22-ц-3108/11 01.12.2011 15.12.2011 26.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-3108/11 Головуючий першої інстанції Тихонова Н.С.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Кутової Т.З., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Недо К.А.,
за участю ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2011 р. за позовом публічного акціонерного товариства ,,Укрсоцбанк" (далі – ПАТ ,,Укрсоцбанк") до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А :
21 лютого 2011 р. ПАТ ,,Укрсоцбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору, укладеному 5 жовтня 2007 р. між ПАТ ,,Укрсоцбанк" та ОСОБА_3, за яким позичальник отримав від банку 799920 грн. кредиту під 14 % річних строком до 4 жовтня 2032 р.
Для забезпечення виконання позичальником вказаного кредитного договору в той же день між позивачем і відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір поруки, за яким остання зобов'язалась відповідати перед банком солідарно з позичальником за повне виконання ним зобов'язань за кредитним договором.
Посилаючись на те, що позичальник своєчасно кредит не погашає, внаслідок чого станом на 11 січня 2011 р. у нього утворилась заборгованість по вказаному договору в розмірі 1297361 грн. 70 коп., позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з позичальника та його поручителя цю заборгованість. Зокрема: 719816 грн. 58 коп. - заборгованість за кредитом; 74 466 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 12752 грн. 64 коп. - заборгованість за строковими процентами; 325121 грн. 4 коп. - заборгованість за простроченими процентами; 11 827 грн. 53 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 51483 грн. 84 коп. пені за несвоєчасне повернення процентів та 101894 грн. 7 коп. штрафу.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2011 р. позов задоволено частково. З відповідачів на користь позивача стягнуто в солідарному порядку 1195467 грн. 63 коп. кредитної заборгованості. В задоволенні вимог про стягнення штрафу відмовлено. Також розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3, посилаючись на неповне з’ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, та порушення прав відповідачів, просив рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачів указаної суми кредитної заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрахував її правильно.
Між тим, повністю погодитись з таким висновком не можна, оскільки він не зовсім відповідає обставинам справи.
Так, ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.
До того ж, ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу та умовами кредитного договору передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, погашення позичальником заборгованості за кредитом та сплати належних йому процентів і пені.
Крім того, ст. ст. 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в однаковому обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З матеріалів справи вбачається, що 5 жовтня 2007 р. між ПАТ ,,Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким банк надав відповідачу 799920 грн. кредиту під 14 % річних строком до 4 жовтня 2032 р.
В той же день, для забезпечення належного виконання позичальником умов указаного кредитного договору, між позивачем і відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір поруки, за яким остання зобов'язалася відповідати перед банком солідарно з боржником за виконання його зобов'язань позичальника.
Місцевим судом правильно встановлено, що через несвоєчасне та неповне погашення позичальником кредиту у нього утворилась заборгованість по вказаному кредитному договору по всіх платежах, а саме: за тілом кредиту; за простроченим кредитом; за строковими та простроченими процентами. Крім того, за несвоєчасне повернення кредиту і процентів підлягає нарахуванню пеня, яка передбачена умовами договору.
Оскільки ні позичальник, ні його поручитель, незважаючи на вимоги банку, заборгованість своєчасно не погасили, то місцевий суд дійшов вірного висновку про необхідність солідарного стягнення з відповідачів кредитної заборгованості та пені. При цьому суд також правильно відмовив у стягненні штрафу.
Обґрунтування в рішенні місцевого суду підстав для відмови вимог про стягнення штрафу не оскаржувалось, відтак, відповідно до положень ст. 303 ЦПК України, судом апеляційної інстанції не перевірялось.
Разом з тим, розмір заборгованості місцевим судом був обрахований неправильно у зв’язку з тим, що сам позивач повного розрахунку заборгованості суду не надав.
Лише в апеляційному суді позивачем був наданий правильний розрахунок кредитної заборгованості, однак вже станом на 27 вересня 2011 р. Проте з цього розрахунку видно якою була кредитна заборгованість позичальника станом на 11 січня 2001 р. Зокрема: 719816 грн. 58 коп. – строкової заборгованості за кредитом; 77224 грн. - заборгованості за простроченим кредитом; 236872 грн. 59 коп. нарахованих, але не отриманих відсотків по строковій заборгованості; 12014 грн. 70 коп. нарахованих, але не отриманих відсотків на прострочену заборгованість, та 22267 грн. 65 коп. загальної пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів.
Таким чином, указана заборгованість і підлягала стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача.
Однак, вирішуючи спір, місцевий суд не звернув належної уваги на клопотання відповідачів на необхідність перевірки розрахунку заборгованості, а тому помилково стягнув з них зазначені у рішенні грошові суми, які не були підтверджені належними доказами.
За таких обставин, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржене рішення в частині стягнення кредитної заборгованості підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог в межах доведеного.
В той же час, посилання відповідачів на те, що банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку по кредитному договору, належними і допустимими доказами не підтверджені. Передбаченої договором додаткової письмової угоди про таке банк із позичальником не укладав. А розрахунок заборгованості проведено виходячи із 14% річних. В зв’язку з чим відсутні підстави для зупинення провадження по даній справі через оспорювання відповідачами в іншому судовому процесі незаконність підвищення банком ставки за користування кредитом до 18%.
Оскільки відповідачі зобов’язані повернути банку отримані кредитні кошти незалежно від порядку їх використання, то доводи апеляційної справи про необхідність зупинення провадження в даній справі у зв’язку з тим, що в правоохоронних органах вирішуються заяви відповідачів про шахрайські дії службових осіб фірми ,,Ігдем”, яким відповідачі сплатили зазначені кредитні кошти для придбання квартири, однак такої не отримали, є безпідставними.
Доводи апелянтів про необхідність зупинення нарахування штрафних санкцій за невиконання ними умов кредитного договору теж безпідставні, так як умовами цього договору детально виписані наслідки несвоєчасного та неповного погашення кредиту позичальником і ними не передбачено звільнення відповідачів від таких обов’язків за обставин, на які вони вказують.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують указаних висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для повного скасування оскарженого рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2011 р. в частині стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кредитної заборгованості скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства ,,Укрсоцбанк" заборгованість по кредитному договору, укладеному 5 жовтня 2007 р. між ПАТ ,,Укрсоцбанк" та ОСОБА_3, яка утворилась на 11 січня 2011 р., а саме: 719816 грн. 58 коп. – строкової заборгованості за кредитом; 77224 грн. - заборгованості за простроченим кредитом; 236872 грн. 59 коп. нарахованих, але не отриманих відсотків по строковій заборгованості; 12014 грн. 70 коп. нарахованих, але не отриманих відсотків на прострочену заборгованість, та 22267 грн. 65 коп. пені.
В іншій частині вказане рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: