а п е л я ц і й н и й с у д х а р к і в с ь к о ї о б л а с т і
Справа № 11-2020 2011р. Головуючий І інстанції:
Категорія: ч.2 ст. 185 Криворотов С.В.
КК України Доповідач: Мікулін М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2011 року м. Харків
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді Мікуліна М.І.
суддів Пашнєва Г.Г.,
Шабельнікова С.К.
з участю прокурора Смірнової О.Е.
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляцією засудженого на вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2011 року, -
в с т а н о в и Л А:
Цім вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Іловайськ Харцизького району Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 01 вересня 2009 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 ріки, -
засуджено за: ч.1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рок; ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
В силу ст. ст. 71ч.1, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 01 вересня 2009 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Як встановив суд, 24 грудня 2009 року, близько 14 год., ОСОБА_3, перебуваючи у квартирі ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 здійснив крадіжку особистих речей останнього на суму 560 гривень.
Всередині травня 2010 року ОСОБА_3, перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 заволодів карткою Ощадбанку України на ім’я останнього, звідки зняв і викрав 215 гривень.
В апеляції засуджений порушив питання про зміну судового рішення у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі. На обґрунтування своїх доводів посилається на щире каяття та сприяння у розкритті злочинів, які скоїв внаслідок тяжкого матеріального становища та негативні наслідки від яких усунені, а потерпілі не мають до нього ніяких претензій.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, думку засудженого про задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив фактичні обставини справи.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні крадіжок підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, ретельно досліджених та належно оцінених судом.
Висновки суду щодо формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, в апеляційному порядку не заперечуються.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, місцевий суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення, негативні наслідки від яких усунені, а потерпілі не мають до нього ніяких претензій, особу засудженого, який характеризується посередньо, ніде не працює, вчинив злочин під час іспитового строку за попереднім вироком, обставини, що пом’якшують покарання - щире каяття та сприяння у розкритті злочинів, а також те, що викрадення одягу пов’язане з холодним періодом року та необхідністю одягти дитину.
З огляду на викладене, суд призначив ОСОБА_3 покарання у мінімальних межах санкцій статей кримінального закону, за якою він засуджений, і при визначенні остаточного покарання за сукупністю вироків частково приєднав не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
З урахуванням цих обставин, колегія суддів не може погодитися з доводами засудженого про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості і не вбачає підстав для застосування до нього ст. 69 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2011 року у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію –без задоволення.
Головуючий суддя –
Судді