АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/2090/25/2012 Головуючий 1 інст.
Категорія: ч.1 ст.172-2 КУпАП Бондаренко В.В.
Доповідач Шевченко Ю.П.
П О С Т А Н О В А
іменем України
13 січня 2012 р. апеляційний суд Харківської області в складі:
судді - Шевченко Ю.П.,
за участю
прокурора - Пащенко О.В.,
особи відносно якої
складено протокол
про адміністративне
правопорушення - ОСОБА_2,
адвоката - ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за протестом начальника відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту на постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 08 грудня 2011р., якою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, зареєстрованої в АДРЕСА_1, провадження по справі за ознаками правопорушення, встановленого ч.1 ст.172-2 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
В протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення вказано, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду лікаря-терапевта цехової лікарської дільниці 3-го терапевтичного відділення Державного закладу «Державна клінічна лікарня станції Харків СТГО «Південна залізниця», будучи посадовою особою, яка одержує заробітну плату за рахунок державного бюджету, допустила порушення обмежень щодо використання службового становища та пов’язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у сумі 200 грн. у якості винагороди за оперативне проходження попереднього(періодичного) медичного огляду, тобто вчинила дії, які містять ознаки адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», ч.1 ст.172-2 КУпАП, що підтверджується поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, протоколом огляду місця події та врученням грошей і аудіозаписуючого обладнання, мікроаудіокасетою «Панасонік» МС-90, на якій зафіксовано розмову ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час передачі грошей, посадовою інструкцією ОСОБА_2 що дає підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-2 КУпАП.
В судовому засіданні були досліджені матеріали справи, опитані ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 як лікар-терапевт в даному конкретному випадку не являється суб’єктом корупційного діяння, а по друге об’єктивна сторона правопорушення ОСОБА_2 не найшла свого підтвердження і являється недоведеною, та послався на наступне.
У судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини не визнала, та показала, що як лікар-терапевт приймає участь в проведенні профілактичних оглядів осіб, які працевлаштовуються, у складі комісії лікарів. 2 листопада 2011р. до неї, як до лікаря звернувся ОСОБА_5 і прохав її та медсестру ОСОБА_4 допомогти пройти профілактичний огляд для працевлаштування сторожем, пропонував за це гроші, але вона від такої допомоги відмовилась і ОСОБА_5 розмовляв з медичною сестрою. Дійсно ОСОБА_5 пропонував 200 грн., але вона відмовилась прийняти від нього гроші. Коли ОСОБА_5 покинув кабінет, зразу ж в кабінет зайшли співробітники міліції і на столі в медичній карті ОСОБА_5 були знайдені 200 грн., до яких вона ніякого відношення не має.
Суд вказав, що лікар-терапевт ОСОБА_2 самостійно не приймає рішень щодо допуску чи не допуску до виконання роботи особи, яка має намір працевлаштуватися. Це питання вирішується декількома лікарями різних медичних напрямків, які не підпорядковані ОСОБА_2, а діють незалежно від неї. Сумнівним і зовсім не доказовим є той факт, що лікар-терапевт могла якимось чином вплинути на лікарів відповідних спеціальностей, які входять до складу комісії і ці обставини органом, який склав протокол про корупцію не досліджувались.
Навпаки, у судовому засіданні медична сестра ОСОБА_4 вказала, що вона взяла гроші у ОСОБА_5 у сумі 10 грн., та відвела його до іншої медичної сестри, яка знімає кардіограму.
Гроші у сумі 200 грн. з медичною картою на ім’я ОСОБА_5 були знайдені на робочому столі медичної сестри ОСОБА_4 і в своїх поясненнях у судовому засіданні ОСОБА_4 вказала, що хотіла зразу ж повернути ці гроші ОСОБА_5, але не встигла цього зробити, оскільки до кабінету зайшли співробітники правоохоронних органів.
В протесті ставиться питання про скасування постанови суду, визнання ОСОБА_7 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП. На думку прокурора суд не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_2 02.11.2011р. в яких вона підтвердила факт розмови з медсестрою ОСОБА_4, щодо надання допомоги у проходженні медичного огляду ОСОБА_5 за матеріальну винагороду, що підтверджується поясненнями ОСОБА_4 що за домовленістю з ОСОБА_2 за оперативне проходження медичного огляду з ОСОБА_5 вирішено взяти 200 грн., цей факт підтверджується матеріалами справи.
На протест ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_3 подали письмові заперечення, в яких просять постанову суду залишите без зміни, посилаються на те, що зміст розмови ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зафіксований на диктофон, також не доводить вину ОСОБА_2, навпаки підтверджує що особисто ОСОБА_2 грошей не отримувала, винагороду за виконання своїх обов’язків не вимогала, ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що в кабінеті, коли став давати гроші, то ОСОБА_2 відмовилась їх взяти, він вклав гроші в медичну карту, яку залишив на столі, понятий ОСОБА_8 підтверджує, що при огляді місця події медична картка знаходилась на столі медсестри ОСОБА_4, а ОСОБА_7 показала, що нічого в руки від ОСОБА_5 не брала.
Перевіривши матеріали справи, прослухавши в судовому засіданні звукозапис, яка міститься на мікроаудіокасеті «Панасонік»МС-90, доданої до справи; заслухавши: прокурора, який підтримав протест, та стверджував, що ОСОБА_2 є особою, яка належить до суб’єктів корупційних правопорушень; адвоката ОСОБА_3, яка переконувала, що постанова суду законна та обґрунтована; ОСОБА_2, яка стверджувала, що її з лікарні співробітники міліції з медсестрою ОСОБА_4 примусово доставили до райвідділу міліції, примусили давати показання проти себе, не давали зустрічі з адвокатом, вона себе обмовила, про те, що мала намір взяти гроші, її також в цьому обмовила ОСОБА_4, але ж вона не винувата, з урахуванням наведеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення протесту.
Відповідальність за ч.1 ст.172-2 КУпАП настає за умови порушення особою встановлених законом обмежень, що до використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»від 07.04.2011р., особам, зазначеним у п.п.1-3 ч.1 ст.4 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:
1) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів ( у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);
2) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;
3) неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;
4) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняття рішень, затвердженням(погодженням) висновків.
З протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2, не убачається які конкретно обмеження по використанню службового повноваження були порушені нею, чи мала вона можливість за своїм службовим становищем лікаря-терапевта (згідно до посадової інструкції) вплинути на результати та оперативність проведення медичного огляду конкретної особи у роботі ЛЕК, при тому, що необхідно було врахувати лабораторні дослідження других фахівців. З прослуханого в судовому засіданні звукозапису диктофону, який був у ОСОБА_5 під час розмови з ОСОБА_2, не вбачається даних, яки би свідчили, що вона намагалась отримати чи отримала гроші від нього. Сам ОСОБА_5 в судовому засіданні не давав показання, що ОСОБА_2 запропонувала йому передати гроші за медичний огляд, або отримала від нього гроші, навпаки, ОСОБА_5 в суді показав, що ОСОБА_2 про час проходження медогляду пояснила, що це залежить від проходження других фахівців.
З пояснення понятого ОСОБА_8 дійсно вбачається, що коли він з співробітниками міліції зайшов до кабінету, де були медсестра та лікар, то остання на пропозицію міліції віддати гроші, яки вона отримала від пацієнта, відповіла, що вона ніяких грошей не бачила і не брала. Медичну картку в якої було 200 грн. знайшли на столі медсестри, яка представилась ОСОБА_4
Матеріалами справи не спростовані ствердження ОСОБА_2, що її з ОСОБА_4 з лікарні примусово доставили до райвідділу міліції, де вона себе обмовила під психічним примусом. Письмове пояснення ОСОБА_2 від 02.11.2011р., на ім’я начальника лінійного відділу на ст.Харків-пас. МВС України на Південній залізниці, на яке є посилання в протесті, не має даних, хто з працівників міліції відібрав це пояснення, відсутні данні по роз’яснення її прав, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката. З таких підстав це пояснення апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки це пояснення не можна признати достовірним та допустимим.
Пояснення ОСОБА_4 в частині того, що вони з ОСОБА_2 домовились отримати гроші від ОСОБА_5 за проходження медичного огляду, апеляційний суд не приймає до уваги, в судовому засіданні ОСОБА_4 стверджувала, що ОСОБА_2 відмовилась взяти гроші у ОСОБА_5, а останній цю обставину також підтвердив.
Таким чином апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про недоведеність об’єктивної сторони правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_2 обґрунтовано, а доводи протесту об’єктивно не підтверджені матеріалами справи.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В
Протест начальника відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави управляння правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 8 грудня 2011р., якою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ознаками правопорушення, встановленого ч.1 ст.172-2 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення, - залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківською області Ю.П.Шевченко