Справа № 22-ц-3031/11 10.11.2011 10.11.2011 26.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-3031/11 Суддя першої інстанції Лузан Л.В.
Категорія 28 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Кутової Т.З., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Богуславській О.М.,
за участю: позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства ,,Вознесенський сиркомбінат” (далі – ПАТ ,,Вознесенський сиркомбінат”) і ОСОБА_2 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 вересня 2011 р. за позовом ОСОБА_2 до ПАТ ,,Вознесенський сиркомбінат” про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И Л А :
26 квітня 2011 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ВАТ ,,Вознесенський сиркомбінат” (тепер - ПАТ ,,Вознесенський сиркомбінат”) про стягнення 92065 грн. 95 коп. заборгованості по договору про виконання робіт.
Позивачка вказувала, що 1 травня 2008 р. вона уклала з відповідачем договір про виконання робіт, за умовами якого сиркомбінат доручив їй виконувати роботи по заготівлі та здачі молока від населення, зобов’язавшись його приймати та своєчасно оплачувати виконану роботу. Протягом 2008-2009 років вона свої зобов’язання по вказаному договору виконувала належним чином. Натомість, відповідач молоко приймав, але виконану роботу не оплачував.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила суд стягнути з відповідача на свою користь 58619 грн. 49 коп. заборгованості, яка утворилась станом на 1 жовтня 2009 р., а з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, всього - 92065 грн. 95 коп.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 вересня 2011 р. позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 67412 грн.42 коп. заборгованості по договору, з урахуванням індексу інфляції (58619,49 + 18792,93), 3% річних – 2520 грн., а всього - 71104 грн. 18 коп. Також вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на необґрунтоване зменшення судом її інфляційних втрат, просила вказане рішення змінити і повністю задовольнити її вимоги.
У своїй апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на недоведеність позивачкою заявлених вимог, просив оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Вислухавши суддю – доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що обидві апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 14, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що 1 травня 2008 р. сторони уклали договір про виконання робіт, за умовами якого відповідач доручив позивачці до 31 травня 2010 р. виконувати роботи по заготівлі та здачі молока від населення, зобов’язавшись його приймати та своєчасно оплачувати виконану роботу. Відповідальність сторін за невиконання умов договору встановлена загальними нормами цивільного законодавства України (пункти 12-14).
12 травня 2009 р. Миколаївська обласна державна адміністрація, після перевірки звернення позивачки, підтвердила наявність заборгованості відповідача перед нею за здане молоко та транспортні послуги.
З акту, проведеної сторонами 18 березня 2011 р. взаємної звірки, вбачається, що на цей день заборгованість відповідача перед позивачкою за здане молоко склала 58619 грн. 49 коп. Ця заборгованість не погашена до теперішнього часу.
Правильно встановивши такі обставини справи та надавши їм вірну правову оцінку, місцевий суд обґрунтовано задовольнив позов в межах доведених позивачкою вимог, в тому числі її втрат від інфляції.
Сам по собі розгляд справи у відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, в силу положень ст. ст. 309 - 311 ЦПК України, не є підставою для скасування рішення місцевого суду, оскільки обставини справи судом були встановлені правильно.
Інші доводи апеляційних скарг указані висновки місцевого суду не спростовують, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства ,,Вознесенський сиркомбінат” і ОСОБА_2, відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 вересня 2011 р. – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: