Справа №  1-23/11

Провадження №11/0390/64/12 Головуючий у 1 інстанції:Покидюк М.В.

Категорія:ч.2 ст. 307 КК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 січня 2012 року                                           місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Бешти Г.Б.,

суддів -  Силки Г.І., Оксентюка В.Н.,     

за участю прокурора –Книш В.В.,

засудженого: ОСОБА_1,  

захисника: ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 на вирок Маневицького районного суду від 02 серпня 2011 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с. Нова Вижва Старовижівського району, мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов’язаного, раніше не судимого, засуджено:

- за ч.2 ст. 307 КК України  на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього, належного йому на праві приватної власності,  майна.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.

Строк покарання засудженому постановлено рахувати з моменту його затримання, тобто з 02 серпня 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь науково–дослідного експертно–криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області 386 гривень 64 копійок судових витрат за проведення фізико хімічної експертизи.   

Вироком вирішено долю речових доказів,

В С Т А Н О В И Л А :

Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

Так, 21 січня 2011 року, приблизно о 10-й годині, в м. Луцьку Волинської області поблизу торгового приміщення ,,Край”, яке знаходиться по вул. Львівській, у невстановленої досудовим слідством особи на ім’я ОСОБА_3, ОСОБА_1 незаконно придбав з метою подальшого збуту речовину рослинного походження, загальною масою 39,43 грама, яка була упакована в пакет з полімерного матеріалу і згідно висновку експерта № 0031/0098 від 25 січня 2011 року експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів, являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс (висушена маріхуана).

Реалізуючи свій умисел на збут наркотичної речовини, ОСОБА_1 21 січня 2011 року, приблизно о 13-й годині, маршрутним автобусом перевіз її в смт. Маневичі і з метою збуту прийшов в приміщення кафе –бару ,,Камелія - 2”, яке знаходиться по вул. К. Маркса, 6 в смт. Маневичі Волинської області. В цей же день, приблизно о 15–й годині, під час проведення огляду речей ОСОБА_1 в приміщенні даного бару у останнього був виявлений та вилучений пакет з полімерного матеріалу, в якому знаходилось 39,43 грама речовини канабіс, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року ,,Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, таблиця № 1, список № 1, віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

В своїй апеляції заступник прокурора Маневицького району, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, доведеності його вини та міри покарання, просить вирок суду змінити та виключити з обвинувачення ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку  злочину, у вчиненні якого обвинувачується останній, - «придбання наркотичних засобів», а в решті вирок залишити без зміни.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 в своїй апеляції вказує на незаконність вироку, оскільки судове слідство по справі проведено неповно та однобічно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є порушення норм процесуального права. Крім того зазначає, що суд послався на докази, які здобуті незаконним шляхом.

Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Засуджений ОСОБА_1 в апеляції, не визнаючи себе винним, вказує на незаконність вироку, оскільки докази здобуті незаконним шляхом. Крім того зазначає, що на досудовому слідстві було порушено його право на захист, оскільки слідчий, прийнявши відмову від захисника, не призначив ОСОБА_1 захисника, хоча зобов’язаний був це зробити. Також зазначає, що судом першої інстанції допущені неточності та перекручування показань свідків.

Просив вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Також просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Під час розгляду апеляції змінив вимоги та просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляцій, міркування прокурора, який підтримав апеляцію прокурора та заперечив апеляції засудженого та захисника, засудженого та його захисника, які свої апеляції підтримали, а апеляцію прокурора заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляції засудженого та його захисника до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України за обставин, зазначених у вироку, підтверджена сукупністю належно оцінених судом доказів та його діям дано правильну юридичну оцінку.

Не зважаючи на часткове визнання в суді першої інстанції ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому злочині, його винуватість у пред’явленому обвинувачені підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.

ОСОБА_1 ствердив, що 21 січня 2011 року біля 10 години, у м. Луцьку поблизу торгового приміщення ,,Край”, що на вул. Львівській, візуально знайомий йому чоловік на ім’я ОСОБА_3 попросив засудженого завезти в смт. Маневичі поліетиленовий пакет та мобільний телефон ,,Сіменс” з зарядним пристроєм. ОСОБА_1 поклав дані речі у свій пакет, де знаходився і його старий мобільний телефон ,,LG” з зарядним пристроєм. Дані речі ОСОБА_1 повинен був  передати особі чоловічої статі, яка до нього підійде. В цей же день біля 15-ї години у приміщення кафе-бару «Камелія» в смт. Маневичі до засудженого підійшли працівники міліції, яким він добровільно видав все,  що було в пакеті.

Під час огляду в барі вмісту пакета йому стало відомо, що в поліетиленовому чорному пакеті, який йому передав ОСОБА_3, знаходиться наркотична речовина, про наявність якої йому відомо не було.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 давав пояснення (а.с. 26) та показання в якості підозрюваного (а.с. 32) і обвинуваченого (а.с. 75), що він оглянув вміст пакету, який йому передав ОСОБА_3, та бачив там подбріблені рослини коноплі ще до вилучення цього пакету працівниками міліції.

Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 ствердив, що зазначені протоколи він читав, власноручно підписував. При цьому зі сторони працівників органів досудового слідства та слідчого тиск на ОСОБА_1 не чинився.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно поклав в основу вироку показання, дані ОСОБА_1 на досудовому слідстві, оскільки вони є послідовними та об’єктивними і узгоджуються з іншими матеріалами справи.  

Так, свідки  ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є оперативними працівниками, показали, що до них надійшла інформація про те, що невстановлена особа приїжджає в Маневичі і передає наркотичні засоби в установу ОВ 302/42. При проведенні оперативних заходів ними було встановлено, що 21 січня 2011 року ОСОБА_1 має намір привезти в смт. Маневичі наркотичний засіб і передати в кафе ,,Камелія” невідомій їм особі. В цей же день, після обіду, вони зайшли в кафе і за одним із столів побачили ОСОБА_1 Разом з понятими підійшли до нього, представились і попросили пред’явити для огляду речі, які знаходились при ньому, і засуджений, сказавши, що в пакеті є два мобільні телефони та наркотична речовина, добровільно поклав дані речі на стіл.

Крім того, свідок ОСОБА_6 показав, що йому засуджений говорив про те, що в автобусі він розгортав пакет і бачив, що там є конопля, яку розпізнав, оскільки бачив її раніше.

Про те, що ОСОБА_7 добровільно пред’явив працівникам міліції  свої речі, а саме пакет, в якому були два мобільні телефони з зарядними пристроями і ще один чорний пакет з якоюсь подрібненою речовиною, який він мав комусь передати,  ствердили і свідки ОСОБА_8, ОСОБА_3, які були понятими при огляді речей засудженого у кафе ,,Камелія”. А тому твердження захисника ОСОБА_2 про те, що огляд місця події був проведений не у відповідності з вимогами КПК України, оскільки поняті не були присутні під час безпосереднього виявлення та вилучення речей з пакету ОСОБА_1, не заслуговує на увагу.

Усі показання даних свідків об'єктивно узгоджуються між собою та матеріалами справи, сумнівів у їх достовірності в колегії суддів не виникає.

Разом з тим, те, що засуджений змінив свої показання під час судового слідства суд першої інстанції правильно розцінив як бажання уникнути суворої відповідальності за вчинений ним злочин та взяв до уваги його показання, дані під час досудового слідства.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, крім наведених доказів, підтверджується також:

- протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 21 січня 2011 року (а. с. 7 - 8);

- висновком експерта № 0031/0098 від 25 січня 2011 року експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів, згідно якого вилучена у ОСОБА_1 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 39,43 грам.

Усі докази, на які послався суд у вироку, є належними, допустимими та узгоджуються між собою.

Досудове та судове слідство по даній справі проведено повно та відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, підстав направлення справи на новий судовий розгляд, як про це просить засуджений ОСОБА_1 та його захисник, колегія суддів не знаходить.  

Разом з тим, як правильно зазначено в апеляції прокурора, під час досудового та судового слідства не було здобуто доказів наявності прямого умислу у ОСОБА_1 саме на придбання наркотичних засобів, а тому дана кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з обвинувачення.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1, які виразились у незаконному  зберіганні, перевезенні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, судом вірно  кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.    

Безпідставним є посилання ОСОБА_1 в своїй апеляції на порушення під час досудового слідства його право на захист.

Як вбачається з постанови про прийняття відмови від захисника (а.с.71),  ОСОБА_1 відмовився від участі захисника по кримінальній справі та ствердив, що бажає свої права та інтереси захищати сам. При цьому зазначив, що це не пов’язано з його матеріальним становищем. Оскільки ОСОБА_1 не є тією особою, якій на підставі ст. 45 КПК України слідчий повинен був обов’язково призначити захисника, тому будь-яких порушень права засудженого на захист на досудовому слідстві не допущено.   

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують і пом’якшують покарання. При цьому особі має бути обране покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.   

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував, що останній вчинив  тяжкий злочин, посередньо характеризується за місцем проживання. Хоча згідно ст. 89 КК України є несудимим, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, є інвалідом дитинства 3–ої групи, має на утриманні маму –інваліда 1–ої групи. Врахував суд і відсутність обставин, що обтяжують чи пом’якшують покарання  ОСОБА_1  

Разом з тим, суд першої інстанції прийняв до уваги, що злочин засудженим було вчинено з корисливих мотивів з метою отримання винагороди.

За таких обставин обране судом ОСОБА_1 покарання, пов’язане з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі в межах санкцій статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності з конфіскацією всього майна, належного йому на праві приватної власності, відповідає вимогам ст.ст.  50,65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Підстав для зміни чи скасування вироку за обставин, викладених в апеляціях, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -   

                                             У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити, а апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Маневицького районного суду від 02 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з обвинувачення та з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку злочину – придбання ОСОБА_1 наркотичних засобів з метою збуту як зайво інкриміновану.    

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий                     

Судді