Справа № 1/0306/342/11
Провадження №11/0390/66/12 Головуючий у 1 інстанції:Восковська О.А.
Категорія:ст.185 ч.3 КК України Доповідач: Опейда В. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Опейди В. О.,
суддів - Матвієнко Н.В., Лозовського А.О.,
за участю прокурора –Кухтей-Хилюк Л.В.,
представника ВКМСД Ковельського МВ Кузьмука Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2011 року , яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець с. Мислини Горохівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, не одружений, не працюючий, учень Люблинецької загальноосвітньої школи-інтернату для дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, з освітою 9 класів, судимого вироком Турійського районного суду Волинської області від 22.09.2010 року за ст.ст. 185 ч.3, 75,76, 104 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 рік, засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Турійського районного суду від 22 вересня 2010 року, остаточне покарання ОСОБА_3 визначено – 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 880 (вісімсот вісімдесят) гривень.
У справі вирішено питання щодо речових доказів, а також судових витрат у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він 11 липня 2011 року, близько 14 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 з метою викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, через вхідні двері проник до вказаного будинку, який належить ОСОБА_4, звідки повторно таємно викрав з жіночої сумки гаманець чорного кольору вартістю 50 гривень, в якому знаходились: гроші в сумі 350 гривень, дисконтна картка «ДЦ», яка не представляє цінності, а також чоловічий гаманець чорного кольору вартістю 30 гривень, в якому знаходились: гроші в сумі 450 гривень, зарплатна банківська картка «Кредо Банк», на рахунку якої не було грошей, зарплатна банківська картка «Укрсоцбанк», на рахунку якої були 50 гривень, дисконтна картка магазину «Верес» та дисконтна картка магазину «Волинь Пак», які не представляють цінності, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 930 гривень.
Крім цього, ОСОБА_3 повторно 12 липня 2011 року о 15 годині в АДРЕСА_3, з метою викрадення чужого майна з корисливих спонукань, через вхідні двері проник у вказану квартиру, яка належить ОСОБА_5, звідки повторно, таємно викрав з кришки комоду в кімнаті гаманець з шкіри чорного кольору виробництва фірми «Діор», вартістю 1600 грн., в якому знаходились: золотий ланцюжок вагою 3,07 гр., вартістю 900 грн., золотий хрестик вагою 0,73 гр. вартістю 150 грн., золотий хрестик вагою 1,07 гр., вартістю 300 грн., пара золотих сережок у формі зірочок із вставками з цирконію вагою 2 гр., вартістю 600 грн., частина золотого браслету вагою 1,25 гр. вартістю 275 грн., частина золотого браслету вагою 1,47 гр., вартістю 500 грн., гроші в сумі 300 грн. купюрами національного банку України різного номіналу, сім-картка мобільного оператора зв’язку МТС, яка не представляє цінності, три банківських картки «Приватбанку»на ім’я ОСОБА_5, на рахунках яких грошей не було та які не представляють цінності, дві банківських картки «Приватбанку» та дві ощадних книжки, які призначені тільки для перегляду рахунку та які не представляють цінності, банківські картки «Райффайзен банк Аваль», «Надра Банку», «ОТП Банку» на ім’я ОСОБА_5, на рахунках яких не було грошей та які цінності не представляють, дисконтні картки «Укрювелір», «Класік клуб», «Нова лінія», кафе «Наше місто», «Ватсон», які не представляють цінності, папірці від банківських карток, які не представляють цінності, а всього викрав майна, належного ОСОБА_5 на загальну суму 4625 гривень.
Крім того, 15 липня 2011 року близько 19 години ОСОБА_3 з метою крадіжки чужого майна, через не замкнені вхідні двері проник в житловий будинок, розташований в АДРЕСА_4, належний ОСОБА_1, скориставшись відсутністю господарів, з гаманця, що знаходився в жіночій сумці, таємно повторно з корисливих спонукань викрав гроші в сумі 170 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на вказану суму.
Крім того, 15 липня 2011 року близько 20 години ОСОБА_3, з метою незаконного заволодіння чужим майном, крізь незамкнені вхідні двері проник у житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_5, належний ОСОБА_6, скориставшись тим, що власниця помешкання знаходилась в іншій кімнаті, повторно, таємно, з корисливих спонукань викрав з шафи, що розташована в коридорі будинку, портмоне чорного кольору вартістю 50 гривень з іноземною валютою в сумі 6530 польських злотих, що згідно курсу Національного Банку України станом на 15.07.2011 року становить 18284 гривні, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 18334 гривні.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 не оспорюючи обставин скоєння інкримінованих йому у вину злочинів, вважає, що призначене покарання є надто суворим і просить його пом’якшити. Звертає увагу на те, що він вину у скоєному визнав повністю, розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, є неповнолітнім. Просив вирок суду змінити і визначити покарання не пов’язане з ізоляцією від суспільства.
Апеляцій від інших учасників судового процесу не надійшло.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, заслухавши думку прокурора, який апеляцію заперечив, вважав за необхідне виключити як обтяжуючу обставину вини ОСОБА_3 – вчинення злочину повторно, представника ВКМСД Ковельського МВ ОСОБА_2, який також апеляцію заперечив та просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості засудженого у вчинені інкримінованих йому у вину злочинів. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом доказах. Обставини вчинення інкримінованих засудженому злочинів в апеляції не оспорюється.
Висновки суду про винність засудженого у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, з проникненням у житло, а також кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України є правильними.
У відповідності статті 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, яке повинне бути необхідне і достатнє для виправлення винної особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Посилання в апеляції засудженого на суворість призначеного йому покарання не заслуговує на увагу.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що визначаючи вид і міру покарання, судом першої інстанції було дотримано зазначені вимоги закону.
Так у відповідності до вироку суду, під час призначення покарання ОСОБА_3 суд врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, те що вказані злочини він скоїв в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, дані про його особу. Судом враховані обставини що пом’якшують його покарання.
Разом з тим, з урахуванням того, що ОСОБА_3 інкриміновані злочини скоїв в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, то суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність призначення йому покарання саме у виді позбавлення волі.
Покарання ОСОБА_3 призначене в межах встановлених санкцією частини статті, що передбачають відповідальність за вчинені ним злочини з врахуванням обставин скоєних злочинів, а також відношення винного до скоєння як при проведенні досудового так і судового слідства. Наведена сукупність обставин свідчить про достатність визначеного покарання для його виправлення і перевиховання, яке визначене ближче до нижчої межі за вказаним видом покарання.
Підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання, з врахуванням доводів зазначених у апеляції колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, у вироку суду в порушення вимог ст. ст. 34, 35, 65, 67 КК України визнано за обставину, що обтяжує покарання засудженого – вчинення злочину повторно.
Згідно ст. 35 КК повторність, сукупність та рецидив злочинів враховуються судами не лише при призначенні покарання, а й при кваліфікації злочинів.
Частиною 3 ст. 185 КК України, за якою засуджено ОСОБА_3, як одну із кваліфікуючих ознак передбачено повторність, а відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Тому суд зайво при призначенні покарання ОСОБА_3 зазначив повторність вчинення злочину, як обтяжуючу покарання обставину.
В порядку ст. 365 КПК України слід виключити з мотивувальної частини вироку, як обтяжуючу покарання обставину вини ОСОБА_3 – повторність вчинення злочину.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку обтяжуючу покарання обставину вини ОСОБА_3 – вчинення злочину повторно. В решті вирок суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, та може бути оскаржена протягом трьох місяців в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді