Справа № 2-а-6050/11

Постанова  

іменем України

 13.09.2011

суддя Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О. В. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

9 серпня 2011 року до суду надійшов вищевказаний позов і в якому позивачка посилається на порушення своїх прав, як дитини війни.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 11 серпня 2011 року, позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії за період з 1 січня 2006 року по 9 лютого 2011 року, залишено без розгляду.

Представник відповідача, надіславши письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивачці нараховувалась надбавка в меншому розмірі ніж це передбачено вказаною нормою матеріального права.

Позивачка зверталася до відповідача із заявою про здійснення відповідного перерахунку надбавки до пенсії з урахуванням підвищення її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У задоволенні заяви про проведення перерахунку пенсії, відповідачем було відмовлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем по відношенню до позивачки, порушено положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491 – VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, прикінцеві положення доповнити пунктом 4 такого змісту: «4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12), (Відомості Верховної Ради , 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12), (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Зазначений Закон набрав чинності 19 червня 2011 року і є обов’язковим для виконання.

З 19 червня 2011 року відповідачем здійснюється нарахування і виплати надбавки, як дитині війни, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Тому, позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 10 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року з урахуванням проведених виплат, суд вважає обґрунтованими.

Що ж стосується позовних вимог про зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати 30 % надбавку в розмірі про який йдеться в позові, то ці вимоги задоволенню не підлягають оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві, крім того, доводи про порушення прав у майбутньому, ґрунтуються на припущеннях, а не на конкретних правових доказах.

Не ґрунтуються на чинному законодавстві і вимоги про індексацію несплаченої суми та стягнення з відповідача надбавки у конкретній грошовій сумі.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, відшкодування судових витрат, покладається на рахунок Державного бюджету України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Керуючись ст. ст. 4-16, 158-164 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва неправомірними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 10 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Відшкодування судових витрат покласти на рахунок Державного бюджету України.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ: