Справа № 2-489/11

провадження № 22-ц/0390/184/12 Головуючий у 1 інстанції:Гордійчук В.М.

Категорія: 48 Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24.01.2012  року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з  розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів - Шевчук Л.Я., Подолюка В.А.,

при секретарі - Матюхіній О.Г.,

з участю

позивача ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідача –ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на утриманні дитини, яка навчається, за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_4 на рішення Камінь-Каширського районного суду від 05 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 подала в суд позов до ОСОБА_4 про стягнення коштів за навчання доньки ОСОБА_6 за один навчальний рік у розмірі 6025 грн.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 05 грудня 2011 року позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 1807,75 грн. - половину сплачених коштів за навчання повнолітньої дочки ОСОБА_6 за період з вересня по грудень 2011 року. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 аліменти за навчання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01 грудня 2011 року по липень 2012 року в розмірі 500 грн. щомісячно. Вирішено питання про судові витрати у справі.

На вказане рішення суду позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

В поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов по суті вимог.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові ОСОБА_2

ОСОБА_1 заперечила апеляційну скаргу ОСОБА_4, а останній в свою чергу заперечив апеляційну скаргу ОСОБА_1

Апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, а апеляційну скаргу відповідача - повністю з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони є батьками повнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається в Волинському національному університеті імені Лесі України на першому курсі юридичного факультету. Форма навчання - денна на умовах повного відшкодування витрат. Термін навчання з 01 вересня 2011 року по 30 червня 2015 року.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що батьки зобов’язані утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують допомоги.

Проте такий висновок суду зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 ЦПК України та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК України вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Зміст позову ОСОБА_2 містить вимогу про стягнення з відповідача конкретної суми коштів, а не стягнення коштів (аліментів) на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує допомоги.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не мав права вийти за межі заявлених вимог і з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, оскільки це прямо не передбачено законом.

У зв’язку з цим безпідставно стягнуто з відповідача і 1807,75 грн., як половину сплачених коштів за навчання, оскільки такі витрати не відносяться до додаткових витрат на дитину, а вимога про їх стягнення повинна охоплюватися позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

За таких порушень норм матеріального та процесуального права рішення суду прешої інстанції не можна визнати законним і обгрунтованим, а тому на підставі статті 309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись  ст.ст. 307, 309,  313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково, а апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Рішення Камінь-Каширського районного суду від 05 грудня 2011 року в даній справі скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на утриманні дитини, яка навчається, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді :