Справа № 22-ц-3494/11  15.12.2011 15.12.2011   03.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-3494/11                                  Головуючий у першій  інстанції: Тихонова Н.С.                                                                                                     

                                                                Доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2011 року                                                              м. Миколаїв  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого -  Данилової О.О.

            суддів -  Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

            при секретарі судових засідань – Калашниковій А.М.,     

            за участю: представника боржника -  ОСОБА_4

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   цивільну  справу  за   апеляційною   скаргою

представника ОСОБА_5  – ОСОБА_4

           на ухвалу  Ленінського  районного суду м. Миколаєва від 26 жовтня 2011 року

за   поданням державного виконавця Ленінського  відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції,

про примусове проникнення до житла,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 р. державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби (далі – Ленінський відділ ДВС) Миколаївського міського управління юстиції звернувся до суду із поданням про примусове проникнення в квартиру АДРЕСА_1, яка належить  боржнику ОСОБА_5

            Державний виконавець посилався на те, що на виконанні в Ленінському відділі ДВС знаходиться виконавчий лист, виданий 25 березня 2010 р. Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення боргу в сумі 20103 грн. 30 коп. з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк». Копія постанови про відкриття виконавче провадження 6 травня 2010 р. направлена сторонам виконавчого провадження.

          26 вересня 2011 р. держаним виконавцем проведено вихід за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що боржник за вказаною адресою дійсно  мешкає, але двері не відчиняє, чим унеможливлює проведення примусового виконання рішення суду державним виконавцем.

          Посилаючись на вказані обставини, державний виконавець просив дозволити примусове входження до  вищезазначеного житла для примусового виконання  виконавчого листа, виданого 25 березня 2010 р. Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення боргу  з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».  

            Ухвалою Ленінського  районного суду м. Миколаєва від 26 жовтня 2011 р. подання задоволено. Дозволено державному виконавцю Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції примусове проникнення до житла.

            В апеляційній скарзі представник боржника, посилаючись на незаконність ухвали суду, яка порушує  права боржника, просить її скасувати і ухвалити нову про  відмову у задоволенні подання державного виконавця.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржника, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.   

Задовольняючи подання державного виконавця  Ленінського відділу ДВС, суд першої інстанції виходив з того, що є достатні підстави вважати, що боржник ухиляється від здійснення  в його присутності за місцем його проживання опису й арешту майна.

          Між тим, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.

          Зі змісту положень ст. 376 ЦПК України вбачається, що за поданням державного виконавця  судом вирішується питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно чи кошти, що належать боржнику.

          Відповідно до вимог п. 4.1.1, ст. 4.1 Інструкції про проведення виконавчих, державний виконавець, починаючи виконувати  рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

          Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі за умов, передбачених для вручення судових повісток (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

          У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій та поновлює боржнику строк  для добровільного виконання рішення суду.

          Так, з матеріалів справи вбачається,  що 6 травня 2010 р.  державним виконавцем Ленінського ВДВС  відкрито виконавче провадження  з виконання виконавчого листа № 2-1-1012/10 , виданого 25 березня 2010 р. Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення  з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 19943 грн. 56 коп. кредитної заборгованості  та 159 грн. 74 коп. судових витрат.

          Доказів про те, що вказана постанова отримана боржником матеріали справи не містять.

          Не містять матеріали справи доказів і про те, що боржниці направлялась та була вручена  вимога державного виконавця бути присутнім 26 вересня 2011 р., а також 14 жовтня 2011 р. о 17-00 годині   та забезпечити безперешкодний доступ державного виконавця та інших учасників виконавчого провадження за адресою АДРЕСА_1 для проведення опису та арешту майна.

          Отже, за таких обставин відсутні підстави вважати, що боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк.

          Відсутність повідомлення боржника  про початок проведення виконавчих дій, позбавило його можливості добровільно виконати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва.

          Оскільки суд першої інстанції, не звернув належної уваги на зазначені обставини та дійшов помилкового висновку  про задоволення подання державного виконавця, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання.

          Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

          Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_4 задовольнити.

          Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 жовтня 2011 р. скасувати та постановити нову.

          В задоволенні подання державного виконавця Ленінського  відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про примусове проникнення до житла відмовити.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: