У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 лютого 2012 року                                                    м. Рівне

Колегія суддів   судової палати з цивільних справ Апеляційного   суду Рівненської області в складі   

суддів: Хилевича С.В., Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання: Сеньків Т.Б.  

за участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду від 6 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

          Рішенням Рокитнівського районного суду від 6 грудня 2011 року вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_1 на користь позивача 9 212, 10 гривень заборгованості за кредитним договором, 2 211, 67 гривень сум трьох відсотків річних за прострочення грошового зобов’язання і інфляційних втрат та зараховано їх на картковий рахунок НОМЕР_1 у ПАТ КБ „Приватбанк” МФО 321842, 188, 20 гривень судового збору.

          В решті позову ОСОБА_2 відмовлено.

          Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, де покликався на неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи, і порушення норм процесуального права.

  На її обґрунтування зазначалося про нез’ясування судом обставин законності виникнення заборгованості за кредитом і відсотками, відсутність повідомлення про укладення договору відступлення права вимоги та прізвища позивача у протоколі №5 від 12.02.2010 року. Вважав, що заява-зобов’язання від 18.03.2010 року насправді виготовлена пізніше, підпис у повідомленні від 23.11.10 року зроблено не ним, а іншою особою, про основні заходи Кредитної спілки „Флагман” його ніхто не повідомляв, хоча він був членом цієї спілки, до спірних відносин повинні застосовуватися строки, передбачені ст. 258 ЦК України, оскільки для стягнення відсотків та інфляційних втрат передбачена річна позовна давність.

 Крім того, суд не врахував, що листи про зміну банківських реквізитів надходили з м. Київ, де не зазначалися рахунки позивача, а також, що він протягом часу з 2008 по 2010 роки регулярно повертав суми кредиту на користь Кредитної спілки „Флагман”, а лише з початку 2010 року втратив здатність виконувати свої зобов’язання через припинення джерел доходу.   

         Просив скасувати рішення Рокитнівського районного суду від 6 грудня 2011 року, а справу направити на новий розгляд.

         У поданих запереченнях позивач, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просила відхилити апеляційну скаргу.

Справа №22-272-12                                                                                                                                   Головуючий у 1 інстанції: Комзюк А.Ф.

                                                                                                                                               Суддя-доповідач в апеляційному суді: Хилевич С.В.

У судовому засіданні ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу повністю,  надав пояснення в межах її доводів.

Позивач, бувши повідомленою належним чином про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явилась, надала через свого представника письмове клопотання про вирішення справи за її відсутності.      

Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з доведеності і обґрунтованості позову про стягнення з відповідачів на користь позивача основної заборгованості, суми трьох відсотків річних від простроченої заборгованості та інфляційних втрат.

Матеріалами справи встановлено, що 14 жовтня 2008 року ОСОБА_1 уклав з Кредитною спілкою „Флагман” кредитний договір №88\С, за яким одержав у власність 15 000 гривень зі сплатою за користування 84 % річних від фактично залишеної суми боргу терміном до 14 жовтня 2009 року (а.с. 17-18). 18 травня 2009 року укладено додатковий договір №88\С-1, за умовами якого розмір плати за користування кредитом зменшено до 36 % річних від фактично залишеної суми кредиту, а термін повернення заборгованості продовжено до 14 травня 2011 року (а.с. 20).

1 березня 2010 року між Кредитною спілкою „Флагман” і ОСОБА_2 укладено договір №15\2010 про відступлення права вимоги та виконання зобов’язань, за яким кредитором було відступлено на користь позивача своєї право грошової вимоги до позичальника (а.с. 8-11).

Встановлено, що останній платіж на виконання своїх зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_1 здійснив 1 лютого 2011 року.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України –кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

5 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вимогою стягнення з відповідача на її користь 9 212, 11 гривень основного боргу, 2 211, 67 гривень гривні сум трьох відсотків річних та індексу інфляції і 913 гривень понесених судових витрат.

Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду попередньої інстанції, оскільки вони відповідають положенням закону і підтверджені обставинами, що мають значення для справи.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України –боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи апеляційної скарги про неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими і такими, що спростовуються правильністю судових висновків.

Оскаржуване рішення ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не свідчить про помилковість тверджень суду. Тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

       Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Рокитнівського районного суду від 6 грудня 2011 року залишити без змін.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі, до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді: