Справа № 22-ц-37/12 19.01.2012 19.01.2012 02.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-37/12 Головуючий першої інстанції Демінська О.І.
Категорія 23 Доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,
при секретарі судового засідання Недо К.А.,
з участю: представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача Бочкарьова О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю ,,ім. Т.Г. Шевченка” (далі – ТДВ ,,ім. Т.Г. Шевченка”) на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2011 р. за позовом ОСОБА_4 до ТДВ ,,ім. Т.Г. Шевченка” про розірвання договорів оренди землі,
В С Т А Н О В И Л А :
30 серпня 2011 р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТДВ ,,ім. Т.Г. Шевченка” про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених 10 лютого 2005 р. і 17 березня 2006 р. між нею і СЗАТ ,,ім. Т.Г. Шевченка”, правонаступником якого є відповідач.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 30 червня 2011 р. СЗАТ ,,ім. Т.Г. Шевченка” було реорганізовано в ТДВ ,,ім. Т.Г. Шевченка”. Така обставина згідно п. 40 указаних договорів оренди є підставою для їх розірвання.
Посилаючись на те, що відповідач добровільно не бажає розірвати вказані договори, позивачка просила розірвати їх в судовому порядку, виключити запис про їх реєстрацію з державного реєстру та зобов’язати відповідача повернути їй спірні земельні ділянки.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2011 р. позов задоволено частково. Вказані договори оренди землі розірвано та зобов’язано відповідача повернути позивачці спірні земельні ділянки. В задоволенні інших вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції, розглянувши справу в межах позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані докази й дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України ,,Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 р. (з наступними змінами) (далі – Закон), який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державних актів на право власності від 2 березня 2005 р. і 3 березня 2008 р. позивачці належать дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, площами 4,09 і 3,57 кв. м., розташовані в межах Новоодеської міської ради.
20 лютого 2005 р. і 17 березня 2006 р. між позивачкою і СЗАТ ,,ім. Т.Г. Шевченка” було укладено договори оренди вказаних земельних ділянок, кожен на 10 років, зареєстровані Новоодеським відділом Держкомзему 14 червня 2005 р. і 4 серпня 2006 р. відповідно.
В обох договорах оренди п. 40 передбачено, що реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання цих договорів.
Рішенням загальних зборів акціонерів СЗАТ ,,ім. Т.Г. Шевченка” від 18 березня 2011 р. це товариство реорганізовано в ТДВ ,,ім. Т.Г. Шевченка”, яке є правонаступником всіх прав і обов’язків попередника.
Із записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21 березня та 30 червня 2011 р. вбачається, що діяльність такої юридичної особи, як СЗАТ ,,ім. Т.Г. Шевченка”, припинена в зв’язку з її реорганізацією, шляхом перетворення, в ТДВ ,,ім. Т.Г. Шевченка”.
Правильно встановивши, що відповідач відмовився добровільно розірвати указані договори оренди, хоча для цього настала подія, передбачена їх умовами, місцевий суд обгрунтовано задовольнив вимоги про розірвання зазначених договорів і повернення вказаних земельних ділянок позивачці.
Також вірно місцевий суд відмовив у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації спірних договорів оренди землі за відсутністю підстав для цього.
Посилання відповідача на повне виконання ним умов договорів оренди землі не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки при їх укладенні сторони обумовили те, що реорганізація юридичної особи-орендаря є безальтернативною підставою для розірвання договорів оренди.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують указаних висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для повного скасування правильного по суті судового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю ,,ім. Т.Г. Шевченка” відхилити, а рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2011 р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: