Судове рішення #20799063

                            

Справа №  1-55/11/0307

Провадження №11/0390/43/12 Головуючий у 1 інстанції:Вознюк І.І.

Категорія:ч.2 ст.309 КК України      Доповідач: Опейда В. О.


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                                            


17 січня 2012 року місто Луцьк  


          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Опейда В О

суддів -  Матвієнко Н.В., Лозовського А.О.,     

 за участю прокурора – Кухтей-Хилюк Л.В.,    

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією  прокурора Локачинського району на вирок Локачинського районного суду Волинської області від   11 листопада 2011   року  , яким  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з базовою вищою освітою, невійськовозобов'язаний, неодружений, непрацюючий, засуджений Локачинським районним судом: 21.10.2004 р. за ч. 3 ст. 185 КК України, судимість не знята і не погашена; 17.06.2009 р. за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі, звільнений 16.06.2011 р. по відбуттю покарання; 27.09.2011 р. за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном, два роки.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

          У справі вирішено питання щодо речових доказів, а також судових витрат у справі.

          Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,

    

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 19 серпня 2011 року у лісі поблизу с. Вілька Садівська Локачинського району, він з метою незаконного придбання наркотичних засобів, зірвав частину сухого листя із знайдених кущів коноплі, яке помістив у прозорий поліетиленовий пакет та перевіз в с.м.т. Локачі. Листя коноплі, маса якого в переводі на висушену речовину становить 9,13 грама, зберігав для особистого вживання і носив при собі без мети збуту.

          В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи обставин скоєння злочину та правильності призначеного покарання, просить вирок суду змінити у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, виключивши посилання на ч. 4 ст. 70 КК України, яка на його думку, в даному випадку, застосуванню не підлягає.

          В запереченні засуджений ОСОБА_1 вважає вирок щодо нього законним. Просить врахувати, що наркотичний засіб використовував для особистого вживання, написав явку з повинною і щиро розкаявся у скоєному.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який підтримав свою апеляцію, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при обставинах, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, що не заперечується в апеляції.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України є правильною, а призначене судом засудженому покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Безпідставними є посилання прокурора на неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні покарання ОСОБА_1

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" принцип поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який засуджується до покарання, що належить відбувати реально. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.

З вироку суду та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вироком Локачинського районного суду від 27.09.2011 року засуджений за ч.ч. 1, 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

До постановлення зазначеного вироку ОСОБА_1 19 серпня 2011 року було вчинено ще один злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, за який він вироком цього ж суду від 11.11.2011 року засуджений до покарання, яке належить відбувати реально.

Враховуючи те, що згідного ч. 4 ст. 70 КК України такі вироки повинні виконуватися самостійно, суд правильно не застосував складання покарань за сукупністю злочинів, належним чином вмотивувавши своє рішення у вироку.

          На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366  КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          

Апеляцію прокурора Локачинського району залишити без задоволення, а вирок Локачинського районного суду від 11 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, та може бути оскаржена протягом трьох місяців в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий                     

Судді           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація