Справа №  1-764/11

Провадження №11/0390/52/12 Головуючий у 1 інстанції:Барчук В.М.

Категорія:ст. ст. 307 ч.3, 263 ч. ч. 1,2  КК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 року                                         місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Бешти Г.Б.,

суддів -  Силки Г.І., Польового М.І.,

за участю прокурора –Кухтей-Хилюк Л.В.,

захисника – ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 18 листопада 2011 року, яким

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Чорниж Маневицького району, житель АДРЕСА_1 згідно ст. 55 КК України (в редакції 1960 року) не судимий, -

засуджений: за ст.307 ч.3 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності; за ст. 263 ч.1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ст. 263 ч. 2 КК України на 4 (чотири) місяці арешту.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбуття покарання - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Виправдано ОСОБА_2 за ст. 310 ч.1 КК України у зв’язку з відсутністю події злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено обчислювати з 13 листопада 2009 року.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

          Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що          10 листопада 2009 року, близько 09 год., перебуваючи біля зупинки громадського транспорту Центрального ринку по вул. Глушець в м.Луцьку, незаконно збув ОСОБА_3 275,6 г. макової соломи, яка є  особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, за що отримав винагороду в сумі 500 грн.

          Він же, повторно, 12 листопада 2009 року о 19 год., перебуваючи біля зупинки громадського транспорту в с.Піддубці Луцького району, незаконно збув ОСОБА_3 663,1 г. макової соломи, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, за що отримав винагороду в сумі 1000 грн.

          Він же, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 незаконно зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – макову солому, масою 5289,7 г., яку було виявлено та вилучено працівниками міліції 12 листопада  2009 року в період часу з 21 до 22 год. під час проведення санкціонованого обшуку.

          Він же, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 без передбаченого законом дозволу зберігав шість патронів, які є бойовими припасами і які було виявлено та вилучено 12 листопада 2009 року під час проведення обшуку.

          Також він, восени 2008 року у невстановленої досудовим слідством особи, знаходячись біля Старого ринку в м.Луцьку, придбав ножа, що є холодною зброєю, який в подальшому незаконно возив у своєму автомобілі марки «Lancia Thema», д.н.з. НОМЕР_1. 12 листопада 2009 року близько 19 год. 30 хв. під час огляду вищевказаного автомобіля працівниками міліції було виявлено та вилучено цього ножа.

          У поданій на вирок апеляції захисник ОСОБА_1 просить змінити вирок суду щодо ОСОБА_2 з мотивів надмірної суворості призначеного покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

          Зазначає, що суд, призначаючи покарання підсудному, не відніс до обставин, що пом’якшують покарання, позитивну характеристику та тяжкий стан здоров’я ОСОБА_2, відсутність шкідливих наслідків від злочинів. Також зазначає, що відсутність постійної роботи внаслідок тяжкого стану здоров’я, інвалідності та тяжкий матеріальний стан сім’ї фактично спонукали ОСОБА_2 до вчинення злочинів.

          За відсутності обставин, що обтяжують покарання, вважає за можливе змінити вирок та призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України.       

          Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення захисника ОСОБА_1, який просив змінити вирок та призначити ОСОБА_2 більш м’яке покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція захисника до задоволення не підлягає з наступних підстав.

          Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 263 ч.1, 263 ч.2, 307 ч.3 КК України, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.

          Його діям у цій частині дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

          Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу та інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності.

          Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання, хворіє, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, які також хворіють. Обставин, які обтяжують його покарання - немає.

          ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів і суд обґрунтовано ці обставини визнав такими, що пом’якшують покарання.

          Враховано судом і ті обставини, на які посилається в апеляції захисник, а саме те, що дії ОСОБА_2 не мають систематичного характеру та відсутні шкідливі наслідки від злочину.

          За таких обставин, суд першої інстанції правильно призначив ОСОБА_2 найнижче покарання, яке передбачене санкцією ч. 3 ст. 307 КК України. Таке  покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і не є надмірно суворим.

А тому підстав для зміни вироку та призначення ОСОБА_2 покарання  із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, про що ставиться питання в апеляції захисника, колегія суддів не вбачає.

          На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -

                                                У Х В А Л И Л А :

          Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2  залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 18 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Головуючий                     

Судді