Справа № 2-5481/11 Головуючий у 1 інстанції:Грушицький А.І.

Провадження № 22-ц/0390/36/12

Категорія:45 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Здрилюк О І

суддів -  Стрільчука В.А., Веремчук Л.М.,   

при секретарі   Сіліч Ю.Л.,

          з участю пр-ка позивача – Гловацької В.М.,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах Луцької міської ради до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом демонтажу гаража за апеляційною скаргою прокурора міста Луцька на рішення Луцького міськрайонного суду від 08 листопада 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 08 листопада 2011 року в задоволенні позову в даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати це рішення та ухвалити нове – про задоволення позову.

Вважає, що допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

      Судом першої інстанції встановлено, що спірний гараж відповідно до свідоцтва від 06.01.2011 року, виданого на підставі рішення виконкому Луцької міської ради № 372-10 від 09.06.2010 року, належить відповідачці ОСОБА_2 на праві приватної власності, яке зареєстроване нею 27.07.2011 року у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Заслухавши представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

         Згідно з ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття  права власності не встановлена судом.

          Із позовної заяви вбачається, що прокурор в інтересах Луцької міської ради просить зобов’язати відповідачку ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом демонтажу гаража, розташованого на АДРЕСА_1 (а.с.1-3).

        Однак, саме цей гараж, який розташований за цією ж адресою перебуває у приватній власності відповідача (а.с.52) і незаконність набуття такого права власності судом не встановлювалась.

         Покликання апелянта на те, що судом з порушенням положень ст.31 ЦПК України було відмовлено у прийнятті заяви про уточнення, збільшення позовних вимог, зміну предмета позову – не ґрунтуються на вимогах закону.

         Згідно ст.31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог. А змінити предмет або підставу позову позивач має право лише до початку розгляду судом справи по суті.

         Заява прокурора не містить вимог про збільшення розміру позовних вимог і подана не до початку розгляду судом справи по суті.

         Також судом правомірно відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про відкладення розгляду справи, оскільки підстави для такої процесуальної дії були відсутні.

         Бажання прокурора звернутися в суд з іншими позовними вимогами не є підставою для відкладення розгляду даної справи.

 Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

 Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора міста Луцька відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 08 листопада 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді