УКРАЇНА

          Справа № 2-466/11

Р І Ш Е Н Н Я    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "04" листопада 2011 р. Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого –судді Ритова В.І.

          при секретарі Чайковській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Відділ державної виконавчої служби Царичанського районного управління юстиції, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

                                                     В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення  29 251 грн. 76 коп. неустойки за несплату аліментів та судових витрат.

          На обгрунтування позовних вимог зазначила, що 30 листопада 2005 року виконавчим листом Царичанського районного суду Дніпропетровської області по справі № 2-911 за 2005 рік вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на її користь на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення повноліття, починаючи з 24 листопада 2005 року.

          12 липня 2011 року ВДВС Царичанського РУЮ видано довідку-розрахунок по сплаті аліментів за період з 01.06.2008 року по 01.07.2011 року, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.07.2011 року становить 9 522 грн. 36 коп.

          Відповідно до наведеного розрахунку сума неустойки складає 29 251 грн. 76 коп., яку вона і просить стягнути з відповідача на її користь.

          В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

          Відповідач позов визнав частково і вважає, що сума неустойки являється дуже великою і він не в змозі її сплатити. Сплачував аліменти по можливості, всіляко допомагав дитині.

          Представник третьої особи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

          Вислухавши пояснення сторін, перевіривши справу, суд приходить до наступного висновку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

          В судовому засіданні встановлено, що рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2005 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею повноліття, на користь матері ОСОБА_1, що підтверджується виконавчим листом (а. с. 10).

          Згідно довідки Відділу Державної виконавчої служби № 02-20/2236 від 12.07.2011 року заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.07.2011 року становить 9 522, 36 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

          Згідно наданих позивачем розрахунків сума неустойки становить 29 251 грн. 76 коп. (а. с. 4).

          Доказів того, що заборгованість по аліментам виникла не з вини відповідача, відповідач суду не надав, розмір заборгованості відповідач не оспорив.

          Згідно вимог ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

          Відповідач в судовому засіданні пояснив, що дочка, на яку він повинен сплачувати аліменти, на даний час навчається і він надає їй матеріальну допомогу: щомісяця дає 50-100 грн., возив її до моря, до оздоровчого табору, придбав їй фотоапарат, надає допомогу в ремонті кімнати в гуртожитку, сплачує за проживання дочки в гуртожитку.

          Дані обставини в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_4 –дочка відповідача.

          З довідки Китайгородської сільської ради Царичанського району вбачається, що  ОСОБА_2 перебуває у громадянському шлюбі з гр. ОСОБА_5 та на його утримання знаходяться неповнолітні діти: дочка ОСОБА_6, 2007 року народження, та дочка ОСОБА_7, 1998 року народження. (а. с. 24), має хворого батька (а. с. 25), і являється єдиним сином у батька (а. с. 26).

          Виходячи з дійсних обставин справи, матеріального та сімейного стану платника аліментів, який згідно довідки Китайгородської сільської ради має ще двох дітей, а також хворого батька, суд находить можливим в силу ч. 2 ст. 186 СК України зменшити розмір неустойки (пені) до 1 000 грн.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів повинні бути задоволені частково і з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 необхідно стягнути неустойку в розмірі 1 000 грн.

          В іншій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                                                        В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. та судові витрати: судовий збір 10 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1130 грн.

          В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

          Рішення в десятиденний строк може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області з подачею апеляції через районний суд.

          Головуючий                                                                                            В.І.Ритов.