Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И   

Справа №2-575/11року   

22 грудня 2011 року                                                                                             смт. Богородчани

Богородчанський районний суд  Івано-Франківської області

                                           в складі головуючого-судді :     Битківського Л.М.

                                           з участю секретаря                      Дякун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», філії «Агрогаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду із позовом у якому поставила питання про поновлення її на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлений позов підтримали та пояснили, що наказом в.о. начальника Богородчанського теплично-овочевого комбінату №30-К від 18.07.2011 року вона звільнена з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з посади агронома 2 категорії в Богородчанському теплично-овочевому комбінаті  філії «Агрогаз», дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»у зв‘язку із скороченням штатної чисельності працівників. Вважає проведене звільнення незаконним. Зазначає, що після закінчення сільськогосподарського технікуму в 1994 році, де навчалась за направлення підприємства, працювала протягом 17 років в Богородчанському теплично-овочевому комбінаті і має безперервний стаж роботи на посадах лаборанта біолабораторії, інженера, агронома. Тобто має великий досвід роботи на підприємстві на різних посадах. Крім того, здобула вищу економічну освіту за спеціальністю «фінанси і кредит». Фактично в організації виробництва змін не відбулось. Штат агрономічної служби і посада агронома 2 категорії, яку вона займала, дійсно були скорочені. Однак відповідно до нового штатного розпису було введено посаду майстра виробничо-експлуатаційної служби, інженера-технолога, виробничі функції яких майже не відрізняються від обов‘язків, які вона виконувала раніше.  При звільненні їй не було запропоновано жодної іншої роботи, хоч, на момент її звільнення вакантними на підприємстві були ряд посад, в тому числі і згадані, які відповідали її освітньо-кваліфікаційному рівню. Просила поновити її на роботі та стягнути з відповідача втрачений заробіток за час вимушеного прогулу.

Представники відповідачів у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали. Вказали, що відповідно до п.1,2 наказу ДК «Укртрансгаз»від 10.05.2011 року №160 "Щодо оптимізації структури філії «Агрогаз»" було ліквідовано Богородчанський та Новопсковський теплично-овочеві комбінати філії «Агрогаз»та на їх базі створено єдине виробниче відділення з вирощування продукції закритого ґрунту, до якого увійшли Богородчанська та Новопсковська дільниці. У новоствореному, на базі ліквідованих структурних підрозділів, виробничому відділенні, штатна чисельність працівників по обох дільницях, скоротилась на 24,2 штатні одиниці. Відповідно до наказу філії «Агрогаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»від 12.05.2011 року №74 було затверджено штатний розпис керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців і робітників виробничого відділення з вирощування продукції закритого ґрунту. Тому, з врахуванням факту ліквідації теплично-овочевих комбінатів, були вжиті заходи щодо вивільнення усіх працівників Богородчанського теплично-овочевого комбінату. У результаті скорочення штатної чисельності, в затвердженому 01.06.2011 року директором філії штатному розписі  посади агронома 2 категорії, яку займала позивачка, немає, вона була скорочена. Про майбутнє звільнення за ст.40 п.1 КЗпП України позивача, які і всіх інших працівників, було попереджено 16.05.2011 року.  18.07.2011 року наказом №30-к в.о. начальника Богородчанського теплично-овочевого комбінату ОСОБА_1 була звільнена по скороченню штату згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Твердження позивача про те, що ліквідація підприємства фактично не відбулася - безпідставні. Питання наявності переважного права залишення на роботі працівників, які займали рівноцінні посади, обговорено і вирішено на засіданні первинної профспілкової організації, яка за зверненням суду розглядала питання надання згоди на звільнення ОСОБА_1 Первинна профспілкова організація погодилась з рішенням адміністрації щодо звільнення позивачки. Стосовно наявності на момент звільнення вакантних посад, які не були запропоновані позивачці, то зазначили, що жодна із цих посад, за відсутності у позивачки відповідної спеціальності, професії та практичного досвіду не могли бути їй запропоновані. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, що подані у розпорядження суду, з‘ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 з вересня 1994 року працювала в Богородчанському тепличному господарстві, згодом Богородчанському теплично-овочевому комбінаті, на посаді лаборанта біолабораторії, з 15.03.2001 року на посаді інженера (присвоєна2 категорія), а з 01.01.2006 року до дня звільнення на посаді агронома  (присвоєна 2 категорія).

18.07.2011 року ОСОБА_2 наказом в.о. начальника Богородчанського теплично-овочевого комбінату №30-К звільнена з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з посади агронома 2 категорії  в Богородчанському теплично-овочевому комбінаті  філії «Агрогаз», дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»у зв‘язку із скороченням штатної чисельності працівників.

Вказаному передував наказ директора ДК "Укртансгаз" НАК "Нафтогаз України"  від 10.05.2011 року №160 "Щодо оптимізації структури філії "Агрогаз". Відповідно до п.1,2 цього наказу було вирішено ліквідувати Богородчанський і Новопсковський теплично-овочеві комбінати філії "Агрогаз" і створити виробниче відділення з вирощування продукції закритого ґрунту. У зв‘язку з цим на директора філії "Агрогаз" покладено обов‘язок внести зміни до організаційної структури філії і розробити проект нового штатного розпису. Згідно п.3.4 цього наказу зобов‘язано забезпечити переведення працівників Богородчанського і Новопсковського теплично-овочевих комбінатів згідно ст.32 КЗпП України до виробничого відділення з вирощування продукції закритого ґрунту відповідно до затвердженого штатного розпису в межах доведеної штатної чисельності та наявних вакантних посад.

Таким чином, виходячи з того, що в межах єдиної юридичної особи ДП "Укртрансгаз" проведено оптимізацію структурних підрозділів філії підприємства, суд приходить до висновку, що  ліквідації підприємства чи його структурного підрозділу, як про це стверджують представники відповідача, не відбулось, а фактично мала місце реорганізація двох теплично-овочевих комбінатів в єдине відділення. При цьому основні виробничі функції обох підрозділів, перейменованих у дільниці, були збережені.  У зв‘язку із змінами в організації виробництва і праці та скороченням окремих посад у штатному розписі, усі працівники підприємства, відповідно до ст.32 КЗпП України були попереджені про це за два місяці.

Відповідно до наказу №74 по філії "Агрогаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 12.05.2011 року було затверджено штатний розпис керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, і робітників виробничого відділення з вирощування продукції закритого ґрунту. В затвердженому 01.06.2011 року штатному розписі по Богородчанській дільниці  посада агронома 2 категорії скорочена.

Разом з тим, судом встановлено, що на день звільнення позивачки, відповідач, маючи у штаті вакантні посади на тому ж підприємстві, не запропонував їх позивачці, чим допустив порушення порядку вивільнення працівників, визначеного ч.2 ст.40, ст.49-2 КЗпП України.

Так, відповідно до наказу директора філії «Агрогаз»№58-к від 19.07.2011 року  було прийнято на роботу по Богородчанській дільниці 6 нових працівників на посади: техніка 1 категорії з обліку документації, оператора котельні, економіста з договірних та претензійних робіт 1 категорії, майстра виробничо-експлуатаційної служби, механіка з ремонту устаткування 2 категорії, інженера-технолога виробничо-експлуатаційної служби.

Однак, жодна з вказаних посад не була запропонована позивачці.

ОСОБА_1 має базову вищу освіту за спеціальністю «організація і технологія виробництва продукції сільського господарства»та кваліфікацію молодший спеціаліст. Крім того, в 1999 році отримала повну вищу освіту за спеціальністю «фінанси і кредит»та кваліфікацію спеціаліст. Таким чином, відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29.12.2004 року №336, за освітньо-кваліфікаційним рівнем вона відповідала посадам майстра виробничо-експлуатаційної служби,  інженера технолога виробничо-експлуатаційної служби. Відповідно до п.40 підрозділу «Професіонали»згаданого Довідника, кваліфікаційні вимоги, що ставляться до інженера-технолога –наявність повної або базової вищої освіти відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр), без вимог до стажу роботи. В той же час, позивачка має відповідну освіту і стаж роботи 4 роки на посаді інженера. Відповідно до п.28 підрозділу «Керівники»згаданого Довідника, кваліфікаційні вимоги, що ставляться до майстра виробничо-експлуатаційної служби - наявність повної або базової вищої освіти відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр), стаж роботи за професією не менше 2 років. Позивачка має відповідну освіту і загальний стаж роботи за професією 17 років.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не відповідала вимогам вказаних посад  є безпідставними.  

Таким чином, судом встановлено, що звільнення позивачки відбулось з порушенням ч.2 ст.40, ч.2 ст.49-2 КЗпП України, і наказ №30-к від 18.07.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи є незаконним, а порушене право позивачки підлягає поновленню.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації підприємства, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглось його попереднє місце роботи.   

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Враховуючи те, що при звільненні з роботи, відповідно до п.2, 3 наказу №30-к від 18.07.2011 року позивачці були виплачені як вихідна допомога одномісячний та тримісячний середній заробіток, суд вважає, що при поновленні на роботі відповідач має провести виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.07.2011 року до 22.12.2011 року, з урахуванням проведених при звільненні компенсаційних виплат.

Керуючись ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити. Визнати незаконним наказ №30-к від 18.07.2011 року в.о. начальника Богородчанського теплично-овочевого комбінату Філії «Агрогаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»про звільнення з роботи  ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді агронома Богородчанської дільниці тепличного господарства виробничого відділення вирощування продукції закритого ґрунту Філії «Агрогаз»ДК Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України».

Зобов‘язати ДК Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі філії «Агрогаз»здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.07.2011 року до 22.12.2011 року, з урахуванням  виплачених при звільненні компенсаційних виплат.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції.

Суддя                                                                                 Битківський Л.М.