2/532/10225/11                               

                                                                          Справа № 2-2569/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.12.2011  Ленінський районний суд м. Донецька у складі

головуючого судді                                                  Данилюк О.С.,

при секретарі                                                           Іншаковій О.Г.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в обґрунтування своїх позовних вимог вказавши, що 29.04.2006р. ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, з хуліганських мотивів, завдав йому легкі тілесні ушкодження та пошкодив належне йому майно. Шкода, завдана його майну, полягає в завданні механічних пошкоджень його автомобілю ВАЗ –21061, д/н НОМЕР_1, на суму 368,05 грн. та пошкодженні його одягу –куртки вартістю 600 грн., штанів вартістю 150 грн. Розмір шкоди, завданої внаслідок пошкодження його здоров»я, склав 125,80 грн. Тобто загальна сума спричиненої йому відповідачем матеріальної шкоди складає 1243,85 грн. Факт завдання йому матеріальної шкоди та тілесних ушкоджень підтверджується постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 02.09.2010р. про припинення кримінальної справи № 1П-148/2010р., порушеної 24.07.2006р. у відношенні ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 1 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, то до моменту ухвалення постанови у кримінальній справі № 1П-148/2010р. в нього були відсутні підстави вважати ОСОБА_2 особою, що порушила його права, тому раніше він не звертався до суду за захистом свого порушеного права. Крім завданої йому матеріальної шкоди, позивач вказує на завдання йому й моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з завданим йому ушкодженням здоров»я, душевних стражданнях, яких він зазнав через протиправну поведінку відповідача щодо нього та у зв’язку із знищенням його майна. Завдану йому моральну шкоду він оцінює в 50000 грн., оскільки, як вказано у постанові Старобешівського районного суду Донецької області від 02.09.2010р., відповідач діяв зухвало, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів зневаги до суспільства, ігноруючи елементарні норми поведінки. Просив стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування завданої йому матеріальної шкоди 1243,85 грн., у відшкодування завданої моральної шкоди 50000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити. Крім того пояснив, що спричинена йому моральна шкода полягає також в тому, що й дотепер йому неприємно приїжджати до с. Мар»янівка, де сталась ця подія з відповідачем, оскільки він не бажає більше ніколи не зустрічати ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що вважає себе невинуватим у вчиненні злочину, що стався 29.04.2006р.у с. Мар»янівка, через який щодо нього було порушено кримінальну справу. Крім того, вважає, що позивач безпідставно просить стягнути з нього 1243,85 грн., оскільки в постанові Старобешівського районного суду Донецької області від 02.09.2010р. вказаний розмір спричиненої позивачеві шкоди –1118,50 грн. Квитанції про купування ліків, що додає до позовної заяви позивач, на думку відповідача, суд не повинен приймати до уваги, оскільки позивачем не надано підтверджень, що ці ліки йому призначались. Крім того, вважає, що оскільки події відбувались 29.04.2011р., то саме ця дата є початком перебігу позовної давності. Оскільки позивач звернувся до суду лише 31.10.2011р., тобто поза межами встановленого законом трирічного строку для звернення до суду за захистом порушеного права, просив суд на цій підставі відмовити позивачеві у позові.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали вказаної справи, а також матеріали кримінальної справи № 1П-148/2010р. за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 1 КК України, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, обставини події, що сталася 29.04.2006р. за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по вул. Міра в с. Мар»янівка Старобешівського району Донецької області, в результаті якої ОСОБА_1 спричинені легкі тілесні ушкодження –струс головного мозку, ушиблена рану лоба, та пошкоджено майно останнього –спричинені механічні пошкодження автомобілю ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_1 на суму 368, 05 грн. та приведені у непридатність куртка вартістю 600 грн. та брюки вартістю 150 грн., встановлені постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 02.09.2010 р., згідно якої кримінальну справу № 1П-148/2010р., порушену 24.07.2006р. відносно ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 1 КК України, у зв’язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності закрито. Вказана постанова не оскаржувалась відповідачем та набрала чинності.

При цьому ч. 4 ст. 61 ЦПК України передбачає, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вимог ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, враховуючи встановлені постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 02.09.2010 р. обставини, матеріальна шкода, спричинена майну позивача ОСОБА_1 внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2, становить 1118 грн. 05 коп.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах кримінальної справи № 1П-148/2010р. відносно ОСОБА_2 медичних документів, а саме виписки з історії хвороби № 666 (а.с. 67), позивач ОСОБА_1 внаслідок отриманих 29.04.2006р. через протиправні дії ОСОБА_2 травм знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ЦМКЛ № 6 м. Донецька з 30.04.2006р до 12.05.2006р.

Позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості ліків, придбаних ним для лікування на загальну суму 125,80 грн. Суд вважає вказану суму обґрунтованою, оскільки вона підтверджується наявними в матеріалах кримінальної справи № 1П-148/2010р. відносно ОСОБА_2 фіскальними чеками, в яких вказані ліки, що були зазначені в перелічених вище медичних документах позивача (а.с. 52-53).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача спричиненої йому матеріальної шкоди в сумі 1243,85 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. ст. 23, 1167, 1187 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, коли шкода завдана каліцтвом або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право тощо) володіє джерелом підвищеної небезпеки, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно роз’яснень, даних у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача, який зазнав фізичного болю та страждань у зв’язку з завданим йому ушкодженням здоров»я, душевних страждань через протиправну поведінку відповідача щодо нього та у зв’язку із знищенням його майна.

Виходячи з вимог справедливості та розумності, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині.

Доводи відповідача ОСОБА_2 щодо пропуску при поданні даного позову ОСОБА_1 строку, передбаченого законом для звернення до суду за захистом своїх прав, суд не приймає до уваги, оскільки строк позовної давності на момент надходження позовної заяви ОСОБА_1 не сплинув. Так, постанова суду, якою встановлена провина відповідача ОСОБА_2 у спричиненні шкоди здоров»ю та майну позивача, набула законної сили 09.09.2010р. Крім того, з матеріалів кримінальної справи № 1П-148/2010р. відносно ОСОБА_2 вбачається, що потерпілим ОСОБА_1 ще 23.08.2006р. була подана, а слідчим Старобешівського РО прийнята та долучена до справи позовна заява про відшкодування спричиненої йому злочином матеріальної та моральної шкоди (а.с. 50), яка не була розглянута судом по суті через закриття вказаної кримінальної справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати в сумі 45,5 грн. (судовий збір за подання позову в частині вимог немайнового характеру –37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) та на користь держави судовий збір у сумі 188 грн. 20 коп. за подання позову в частині вимог щодо відшкодування матеріальних збитків, від сплати якого звільнений позивач.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11,60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1243 грн. 85 коп., моральної шкоди 1 000 грн, судові витрати в сумі 45 грн. 50 коп., а всього 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев’ять) грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 188 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                      О. С. Данилюк