Справа № 164/2518/23

п/с 1-о/164/1/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       28 травня 2025 року                 Маневицький районний суд Волинської області

в складі:        головуючого - судді                                 ОСОБА_1 ,

з участю        секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,

        прокурора                                 ОСОБА_3 ,       

представника органу пробації                 ОСОБА_4 ,

               засудженого                                         ОСОБА_5 ,                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі заяву прокурора Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 про перегляд ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року за нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И В:

       Прокурор Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася в Маневицький районний суд Волинської області із заявою про перегляд ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року за нововиявленими обставинами. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року ОСОБА_5 , засудженого вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України - із звільненням від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік, було звільнено від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку. Вказана ухвала була прийнята судом за результатами розгляду клопотання провідного інспектора Камінь-Каширського РС № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_6 , погодженого начальником Камінь-Каширського районного сектору № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного покарання засудженого ОСОБА_5 в зв`язку із закінченням іспитового строку. Згідно вказаного клопотання засуджений ОСОБА_5 протягом іспитового строку порушень громадського порядку не допускав, систематично правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, не вчиняв, покладені на нього обов`язки та встановлені обмеження виконував у повному обсязі, нового кримінального правопорушення не вчинив, а тому є всі підстави для звільнення його від призначеного покарання в зв`язку із закінченням іспитового строку. Вважає, що ухвала Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року має бути скасована за наслідками перегляду вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки засуджений ОСОБА_5 під час звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, який є триваючим кримінальним правопорушенням. 23 квітня 2025 року прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 було скеровано до Маневицького районного суду Волинської області для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025035540000040 від 5 квітня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 , будучи попередньо притягнутим Маневицьким районним судом Волинської області 5 вересня 2024 року до адміністративної відповідальності згідно за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення 23 серпня 2024 року домашнього насильства, в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, в період з 23 серпня 2024 року по 4 квітня 2025 року умисно, систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_7 , з якою спільно проживає, що призвело до фізичних та психологічних страждань потерпілої.Вказані обставини не були відомі суду під час розгляду справи про звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року,у зв`язку із закінченням іспитового строку. Вважає, що ухвала Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 рокумає бути скасована за наслідками перегляду вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд скасувати ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 рокупро звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року,у зв`язку із закінченням іспитового строку та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання провідного інспектора Камінь-Каширського РС № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_6 , погодженого начальником Камінь-Каширського районного сектору № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_4 , про звільнення засудженого ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила суд скасувати ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 рокупро звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року,у зв`язку із закінченням іспитового строку та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання провідного інспектора Камінь-Каширського РС № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_6 , погодженого начальником Камінь-Каширського районного сектору № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_4 , про звільнення засудженого ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

       В судовому засіданні представник органу пробації ОСОБА_4 проти задоволення заяви прокурора ОСОБА_3 про перегляд судового рішення відносно ОСОБА_5 за нововиявленими обставинами заперечила, вважає вимоги даної заяви необгрунтованими, оскільки вказані у ній обставини не є нововиявленими, а тому в задоволенні даної заяви просила відмовити.

Засуджений ОСОБА_5  протизадоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечував, просив в її задоволенні відмовити, оскільки вважає, що на даний час відсутні визначені законом підстави для скасування ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є підставною і підлягає до задоволення з наступних підстав.

       Згідно з ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

       Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України визначено перелік нововиявлених обставин, за наявності яких судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті. Зокрема, нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

       Аналіз ст. 459 КПК України дозволяє дійти висновку, що нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або рішенням суду, яке вступило у законну силу, юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальному провадженні та спростовують через їх попередню невідомість та істотність висновки, що містяться у вироку чи ухвалі як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності. Основу нововиявлених обставин складають істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою на час розгляду справи. Зокрема, зазначені істотні обставини існували на час розгляду справи по суті, але особа, яка подає заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не знала та не могла знати про наявність цих обставин. Неможливість особи бути обізнаною про існування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, передбачає як неможливість бути обізнаною з підстав, які не залежать від волевиявлення особи, яка звертається з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на момент ухвалення рішення, яке потребує перегляду, так і неможливість дізнатись про наявність таких обставин навіть за наявності бажання та необхідності. Лише у випадку обох чинників обставини, які стали відомі особі після прийняття рішення по справі, можуть вважатися нововиявленими.

       Нововиявленими обставинами слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), для яких характерною є сукупність умов, що об`єктивно існували на момент здійснення кримінального провадження чи не були відомі або ж не могли бути відомі на той час суду чи хоча б одному учаснику судового провадження.

       Вказана позиція висловлена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 3 лютого 2020 року (справа № 522/14170/17).

       Згідно з ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Заява прокурора ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає вимогам ст. 462 КПК України, підсудна Маневицькому районному суду Волинської області, подана у визначений ст. 461 КПК України термін.

Відповідно до ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.

       В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року ОСОБА_5 , засудженого вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України - із звільненням від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік, було звільнено від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку. Вказана ухвала була прийнята судом за результатами розгляду клопотання провідного інспектора Камінь-Каширського РС № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_6 , погодженого начальником Камінь-Каширського районного сектору № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного покарання засудженого ОСОБА_5 в зв`язку із закінченням іспитового строку. Згідно вказаного клопотання засуджений ОСОБА_5 протягом іспитового строку порушень громадського порядку не допускав, систематично правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, не вчиняв, покладені на нього обов`язки та встановлені обмеження виконував у повному обсязі, нового кримінального правопорушення не вчинив, а тому є всі підстави для звільнення його від призначеного покарання в зв`язку із закінченням іспитового строку. Зазначені обставини не оспорюються учасниками судового провадження, а також це встановлено з досліджених в судовому засіданні вироку Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року, ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року.

Відповідно до ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_5 під час звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, який є триваючим кримінальним правопорушенням. 23 квітня 2025 року прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 було скеровано до Маневицького районного суду Волинської області для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025035540000040 від 5 квітня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 , будучи попередньо притягнутим Маневицьким районним судом Волинської області 5 вересня 2024 року до адміністративної відповідальності згідно за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення 23 серпня 2024 року домашнього насильства, в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, в період з 23 серпня 2024 року по 4 квітня 2025 року умисно, систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_7 , з якою спільно проживає, що призвело до фізичних та психологічних страждань потерпілої.Зазначені обставини встановлено з пояснень учасників судового провадження, а також це підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Вказані прокурором ОСОБА_3 обставини у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами щодо вчинення засудженим ОСОБА_5 в період з 23 серпня 2024 року по 4 квітня 2025 рокузлочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто під час звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року, знайшли підтвердження в ході розгляду справи, не були відомі суду під час розгляду справи про звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року,у зв`язку із закінченням іспитового строку та ухвалення по ній судового рішення, доводять неправильність ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року, що належить переглянути.

       В судовому засіданні встановлено, що на момент постановлення ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року обвинувальний акт відносно  ОСОБА_5  не було скеровано до суду, про підозру у вчиненнізлочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, йому повідомлено не було, а тому суд звільнив ОСОБА_5 від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

       При вирішенні заяви прокурора суд бере до уваги, що закінченим домашнє насильство вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. Системність (три і більше рази) вчинення щодо особи домашнього насильства (фізичного, психологічного чи економічного) підтверджує триваючий характер злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а підтверджує систематичність дій винуватої особи.

       Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що на момент постановлення ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року відносно ОСОБА_5 про його звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку суду не було відомо про вчинення ним в період з 23 серпня 2024 року по 4 квітня 2025 рокузлочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто під час звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року, оскільки про підозру у вчиненні вказаного злочину йому було повідомлено лише 17 квітня 2025 року, а прокурором ОСОБА_3 було скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025035540000040 від 5 квітня 2025 року лише 23 квітня 2025 року, суд вважає, що наявні визначені законом підстави для задоволення заяви прокурора Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 про перегляд ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року за нововиявленими обставинами.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що слід скасувати ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 рокупро звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку та прийняти нове судове рішення, якимвідмовити в задоволенні клопотання провідного інспектора Камінь-Каширського РС № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_6 , погодженого начальником Камінь-Каширського районного сектору № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_4 , про звільнення засудженого ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від відбування покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

       Керуючись ст.ст. 110, 369-372, 395, 459-467 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

       Заяву прокурора Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

       Ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року про звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від відбування покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку скасувати.

       В задоволенні клопотання провідного інспектора Камінь-Каширського районного сектору № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_6 , погодженого начальником Камінь-Каширського районного сектору № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_4 , про звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 78 КК України від відбування покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 січня 2024 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку відмовити.

Копію ухвали направити для відому прокурору Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури  ОСОБА_3 ,начальнику Камінь-Каширського районного сектору № 3 філії державної установи „Центр пробації” у Волинській області ОСОБА_4 та засудженому ОСОБА_5 .

       Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

                       Суддя        районного суду                 ОСОБА_1