ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 рокуСправа №160/31003/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору:  21.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені в листі від 07 листопада 2024 року №60057 44386/П-01/8-0400/24, які полягають у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 15 листопада 1990 року по 25 липня 1992 року, з 05 червня 1995 року по 14 лютого 1996 року, з 24 вересня 1996 року по 30 квітня 1998 року з дати призначення пенсії йому пенсії, а саме, з 21 червня 2024 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 15 листопада 1990 року по 25 липня 1992 року, з 05 червня 1995 року по 14 лютого 1996 року, з 24 вересня 1996 року по 30 квітня 1998 року та здійснити перерахунок і провести виплату пенсії ОСОБА_1 з дня призначення пенсії, а саме з 21 червня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні у повному обсязі до страхового стажу при призначенні пенсії спірні періоди трудової діяльності попри те, що вони належним чином підтверджуються наданими документами і записами трудової книжки. У зв`язку із цим звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного прозовного провадження без виклику сторін.

11.12.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що спірні періоди трудової діяльності не було зараховано до страхового стажу у зв`язку із виявленням виправлень та неправильних записів у відомостях про роботу в трудовій книжці. Інших документів на підтвердження спірних періодів трудової діяльності позивачем надано не було.

Відповідно до частини 5  статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 21 червня 2024 року отримує пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

14 жовтня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі-відповідач) із заявою про перерахунок пенсії та зарахування періодів роботи: з 15 листопада 1990 року по 25 липня 1992 року, з 05 червня 1995 року по 14 лютого 1996 року, з 24 вересня 1996 року по 30 квітня 1998 року до страхового стажу.

Листом від 07 листопада 2024 року №60057-44386/П-01/8-0400/24 відповідач повідомив про те, що ним не зараховано до страхового стажу період роботи з 15.11.1990 до 25.07.1992, оскільки записи №9-№10 в трудову книжку НОМЕР_1 за вищезазначений період внесено з порушенням Інструкції, а саме: наявне виправлення у році прийняття та у році наказу про прийняття на роботу. Також, до загального страхового стажу згідно з записами №15-№16 не зараховано період роботи з 05.06.1995 до 14.02.1996, оскільки дата наказу про прийняття (05.06.1992) значно різниця у часі з датою прийняття (05.06.1995); також не зараховано період роботи з 24.09.1996 до 30.04.1998 (записи №21-№22), оскільки за записом про звільнення неможливо визначити рік.

Не погодившись із відмовою відповідача про зарахування спірних періодів трудової діяльності до страхового стажу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону № 1058-IV, який для періоду звернення з з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року становить не менше 31 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1  позивач:

-у період з 15 листопада 1990 року по 25 липня 1992 року працював в кооперативі «Горняк» на посаді слюсаря ІІІ розряду;

-у період з 05 червня 1995 року по 14 лютого 1996 року в «Криворіжіндустрой» працював на посаді муляра 3 розряду;

-у період з 24 вересня 1996 року по 30 квітня 1998 року працював в ТОВ «Тріада СКВ» на посаді продавця.

Доказів того, що записи про роботу позивача є неправильними або непідтвердженими, відповідачами суду не надано.

Суд виходить з того, що записи трудової книжки є належною підставою для підтвердження стажу роботи для призначення (перерахунку) пенсії. Водночас, незарахування зазначених у трудовій книжці періодів роботи до страхового стажу через внесені рооботодавцем виправлення, нечіткість записів, за відсутності належних доказів, які підтверджують те, що особа у цей час не працювала або за неї не сплачувались страхові внески, є протиправним. Крім того, у трудовій книжці позивача містяться номери наказів на підставі яких останній був прийнятий на роботу та звільнений.

Водночас, частиною 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати і отримувати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.

Однак, як свідчать матеріали справи, вказаних дій відповідачі не вчиняли, тим самим не дотримались вимог щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих пенсіонером документів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зарахування спірних періодів до страхового стажу суд виходить також із презумпції правомірності дій та вимог особи, визначеної ст. 15 Закону України "Про адміністративну процедуру".

Зокрема, дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи.

Відтак суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 15 листопада 1990 року по 25 липня 1992 року, з 05 червня 1995 року по 14 лютого 1996 року, з 24 вересня 1996 року по 30 квітня 1998 року, є протиправними.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідач не довів правомірності своїх дій, а також відсутності у позивача права на зарахування спірних періодів трудової діяльності до страхового стажу, у цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 15 листопада 1990 року по 25 липня 1992 року, з 05 червня 1995 року по 14 лютого 1996 року, з 24 вересня 1996 року по 30 квітня 1998 року та здійснити перерахунок і провести виплату пенсії ОСОБА_1 з дня призначення пенсії, а саме з 21 червня 2024 року, з урахуванням зарахованого за рішенням суду стажу та з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Сплачений судовий збір у розмірі 968, 96 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 26) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені в листі від 07 листопада 2024 року №60057 44386/П-01/8-0400/24, які полягають у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності з 15 листопада 1990 року по 25 липня 1992 року, з 05 червня 1995 року по 14 лютого 1996 року, з 24 вересня 1996 року по 30 квітня 1998 року з дати призначення пенсії йому пенсії – 21 червня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15 листопада 1990 року по 25 липня 1992 року, з 05 червня 1995 року по 14 лютого 1996 року, з 24 вересня 1996 року по 30 квітня 1998 року та здійснити з 21.06.2024 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням зарахованих за рішенням суду періодів та з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 26) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968, 96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                     А.О. Сластьон