Справа № 204/4609/25

Провадження № 3/204/1275/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Черкез Д.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2025 до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 297399 від 11 квітня 2025 року, згідно якого 09 квітня 2025 року, о 17.59 год., у м. Дніпрі, по вул. Незалежності, 36, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Субару Форестер, номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху ліворуч, не переконалась, що це буде буде безпечним. Внаслідок чого скоїла наїзд на автомобіль Субару Оутбек, номерний знак НОМЕР_2 , ІНЗ НОМЕР_3 , який стояв без руху справа та був припаркований водієм ОСОБА_2 , чим спричинила зазначеним транспортним засобам механічних пошкоджень та завдала матеріальних збитків, чим порушила п. 10.1 ПДР, за що ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Крім того, 29 квітня 2025 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 297408 від 11 квітня 2025 року, згідно якого 09 квітня 2025 року, о 17.59 год., у м. Дніпрі, по вул. Незалежності, 36, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Субару Форестер, номерний знак НОМЕР_1 , була учасницею ДТП, з місця якої поїхала, до поліції не повідомила та була встановлена працівниками поліції під час проведення розшукових заходів, чим порушила п. 2.10а Правил дорожнього руху України, за що ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Тонояна А.К. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та відсутності ОСОБА_1 .

Також, 29 травня 2025 року від захисника ОСОБА_1 – адвоката Тонояна А.К. надійшли заперечення на протокол. В обґрунтування заперечень захисник зазначив, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскілки протокол серії ЕПР1 № 297399 від 11.04.2025 року є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, складений без належних доказів та не підтверджує вчинення ОСОБА_1 будь-якого правопорушення. Матеріали справи не містять об`єктивних та допустимих доказів, які б дозволили вважати, що мала місце ДТП. Не зафіксовано жодних ознак шкоди транспортним засобам або іншим об`єктам. Подія не має ознак ДТП у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху, згідно з яким ДТП – це подія, що сталася внаслідок порушення ПДР, під час якої було заподіяно шкоду транспортним засобам, вантажу, дорозі, спорудам чи іншому майну. Не було здійснено жодних дій, спрямованих на фіксацію технічного стану транспортних засобів або можливих пошкоджень: відсутній акт їх огляду, не призначено жодної технічної експертизи, не проведено об`єктивного огляду на місці події. Схема місця події, що додана до справи, має формальний характер, позбавлена координат, масштабу, зазначення точок можливого контакту або траєкторій руху транспортних засобів, а тому не є належним доказом. До матеріалів справи долучено відеозаписи, надані патрульною поліцією. Як убачається з аналізу змісту цих матеріалів, відеофіксація здійснювалась не безпосередньо системою відеоспостереження, а мобільним телефоном працівника поліції, шляхом зйомки з екрана монітора відеоспостереження торгового центру. Таким чином, запис не є оригіналом відео з камери спостереження, не має ознак достовірного джерела інформації та є вторинним носієм, технічна справність якого не підтверджена. Відеофайл не містить метаданих, не зафіксовано дату, час, місце та спосіб зйомки, а також не ідентифіковано пристрої, за допомогою яких його виготовлено. Проте зйомка відео з монітора сторонньою технікою не забезпечує достовірності зафіксованої інформації, а отже, не може вважатись належним доказом у розумінні КУпАП. Більше того, відео не відображає моменту правопорушення або шкоди транспортним засобам, а лише демонструє загальні рухи автомобіля без чіткого візуального підтвердження наслідків, які мають місце при ДТП відповідно до п. 1.10 ПДР. У зв`язку з цим ці записи не можуть вважатися допустимим доказом і не можуть братися до уваги судом при вирішенні питання щодо наявності складу правопорушення. Пояснення іншого учасника – ОСОБА_3 – не можуть бути визнані об`єктивними доказами. Це суб`єктивне сприйняття особи, яка є стороною у справі, і його твердження мають бути підтверджені іншими джерелами, чого у справі немає. Сама по собі усна думка не може створювати доказової бази для притягнення особи до відповідальності. Натомість, у поясненнях ОСОБА_1 , які вона надала після складання протоколу, чітко зазначено, що під час паркування вона не відчула жодного удару, звуку, чи іншого сигналу, який би свідчив про подію, що вимагає її реагування або зупинки. Вона не отримувала жодних зауважень, не бачила пошкоджень, до неї не зверталися ані учасники руху, ані свідки, ані працівники поліції. Також після завершення маневру огляд транспортного засобу не виявив жодних зовнішніх змін чи пошкоджень, які могли б об`єктивно вказувати на будь-яку подію, що вимагала б фіксації або реагування з боку водія. Таким чином, ані об`єктивна, ані суб`єктивна сторона правопорушення в її діях не наявні. У даній справі обов`язок доказування не виконано, доказова база є відсутньою або формальною, а тому провадження не може бути продовжене. З урахуванням наведеного, просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності приходжу до наступних висновків.

Згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Крім того, відповідно до п. 2.10а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Надаючи у сукупності оцінку усім запереченням захисника ОСОБА_1 – адвоката Тонояна А.К. щодо відсутності доказів її вини у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП суд до уваги їх не бере та відхиляє, оскільки усі вони спростовуються наявним в матеріалах справи доказами.

Так, з відеозапису судом встановлено, що 09 квітня 2025 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем Субару Форестер, номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху ліворуч, не переконалась, що це буде буде безпечним, внаслідок чого скоїла наїзд на автомобіль Субару Оутбек, номерний знак НОМЕР_2 , ІНЗ НОМЕР_3 , який стояв без руху справа та був припаркований водієм ОСОБА_2 , чим спричинила зазначеним транспортним засобам механічних пошкоджень та завдала матеріальних збитків.

Суд зазначає, що наявний в матеріалах справи відеофайл містить ознаки дати та часу, 09 квітня 2025 року 17 год. 56 хв., у зв`язку з цим усі заперечення захисника ОСОБА_1 – адвоката Тонояна А.К. в цій частині судом до уваги не беруться як безпідставні та недоведені.

Винність правопорушника підтверджується також наступними матеріалами: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 297399 від 11 квітня 2025 року; відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 297408 від 11 квітня 2025 року; рапортом сержанта поліції Амінової Д.; схемою місця ДТП від 09.04.2025 року; поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 від 09.04.2025 року; поясненнями ОСОБА_1 від 11.04.2025 року; диском з відеозаписом з місця події та наявними фотокартками транспортних засобів з отриманими пошкодженнями.

З наявних в матеріалах справи фотокарток транспортних засобів Субару Форестер, номерний знак НОМЕР_1 сірого кольору, та Субару Оутбек, номерний знак НОМЕР_2 , ІНЗ Т6699Т чорного кольору, встановлено, що пошкодження отримані внаслідок взаємодії переднім правому бампером автомобіля Субару Форестер, номерний знак НОМЕР_1 сірого кольору, з заднім лівим бампером автомобіля Субару Оутбек, номерний знак НОМЕР_2 , ІНЗ НОМЕР_3 .

Таким чином, сукупність наявних в матеріалах справи доказів, а саме відеозапису, фотокарток та пояснень учасників ДТП, дає усі підстави дійти обґрунтованого висновку про те, що 09 квітня 2025 року, о 17.59 год., у м. Дніпрі, по вул. Незалежності, 36, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Субару Форестер, номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху ліворуч, не переконалась, що це буде буде безпечним, внаслідок чого скоїла наїзд на автомобіль Субару Оутбек, номерний знак НОМЕР_2 , ІНЗ НОМЕР_3 , який стояв без руху справа та був припаркований водієм ОСОБА_2 , чим спричинила зазначеним транспортним засобам механічних пошкоджень та завдала матеріальних збитків. При цьому, місце пригоди ОСОБА_1 залишила, до поліції не повідомила.

При цьому, з відеозапису вбачається що після зіткнення автомобілів, автомобіль Субару Оутбек, номерний знак НОМЕР_2 , ІНЗ НОМЕР_3 , який стояв припаркованим, внаслідок зіткнення здійснив невеликий рух уперед, який був достатньо видимим та явним для інших учасників дорожнього руху, а отже усі заперечення захисника ОСОБА_1 – адвоката Тонояна А.К. щодо того, що ОСОБА_1 не відчула та не побачила будь-яких зіткнень, суд до уваги не бере та відхиляє, та розцінює їх як намагання ОСОБА_1 уникнути передбаченої законом адміністративної відповідальності.

Твердження захисника ОСОБА_1 – адвоката Тонояна А.К. про те, що ОСОБА_1 , не бачила на своєму автомобілі будь-яких пошкоджень, спростовуються письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 , з яких судом встановлено, що після того, як вона 09 квітня 2024 року повернулася з ТРЦ Аполо до дому, де здійснювала маневр паркування біля чорного автомобіля, побачила царапіну на передньому бампері і зіставила, що це могло статися біля ТРЦ Аполо, оскільки вона близько проїзжала біля чорного автомобіля.

Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторони захисту, наведені ними в обґрунтування своїх заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета доказування та є явно необґрунтованими.

З огляду на наведене, приходжу до переконливого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу про адміністративні правопорушення України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу, ступінь його вини, невизнання ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративних правопорушень, суспільну небезпеку вчинених правопорушень, характер вчинених правопорушень, а також з урахуванням інших обставин, що мають значення для вирішення справи, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності:

-за ст. 122-4 КУпАП у вигляді накладення штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-за ст. 124 КУпАП у вигляді накладення штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 36 КУпАП необхідно остаточно призначити стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП у вигляді накладення штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, ступеню його вини, і буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень та сприятиме вихованню правопорушника у дусі дотримання законів України та поваги до правил дорожнього руху.

Крім того, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника на користь держави, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 401 , 122-4, 124, 251, 266, 280, 283, 294, 317, 321 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення:

за ст. 122-4 КУпАП – штраф на користь держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень, 00 копійок);

за ст. 124 КУпАП – штраф на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень, 00 копійок).

На підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточно накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень, 00 копійок) на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень, 60 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд м. Дніпра.

Строк пред`явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя Д.Л. Черкез