Справа №  2-277/11

Провадження №   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                      24.03.2011 року       

Ковельський міськрайонний суд

                                                                                 Волинської області

в складі : головуючого -  судді Миронюка М.Г.,

               з участю секретаря Посполітак Г.О.,

               позивача –ОСОБА_1,

               представника позивача –ОСОБА_2,

               представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковель цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів,  

в с т а н о в и в :

             ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Алло»про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 27.08.2010 року він придбав у магазині «Алло», який розташований по вул. Незалежності, 112/4 в м. Ковель портативний персональний комп’ютер-ноутбук, вартістю 4444 грн. 27.11.2010 року ноутбук вийшов з ладу, і 29.11.2010 р. він здав даний ноутбук для проведення гарантійного ремонту. Через 14 днів позивач звернувся до продавця, щоб отримати відремонтований ноутбук, але відповідач його не відремонтував. 13.12.2010 року позивач подав відповідачу заяву в якій прохав надати йому ноутбук з обмінного фонду на час гарантійного ремонту, однак з обмінного фонду ноутбук наданий не був. 23.12.2010 року позивач подав відповідачу заяву, в якій прохав надати інформацію про причину порушення його прав споживача (прострочення ремонту), а також виплатити неустойку у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів».

           На свою заяву позивач отримав відповідь про те, що спеціалістами сервісного центру усунути недолік ноутбука неможливо, що свідчить про істотність недоліку. Тією ж відповіддю відповідач відмовив у виплаті позивачу неустойки.

           29.12.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою в порядку захисту прав споживача в якій поставив вимоги розірвати договір купівлі-продажу; виплатити вартість ноутбука в сумі 4444 гр. 00 коп.; неустойку за 16 днів затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки з обмінного фонду в сумі 711 грн. 04 коп.; неустойку за 16 днів затримки усунення недоліків ноутбука понад установлений строк (чотирнадцять днів) в сумі 711 грн. 04 коп.; витрати на обслуговування споживчого кредиту; моральну шкоду в розмірі 500 грн.

         Відповідач на заяву позивача надав відповідь, що він може отримати кошти за придбаний ноутбук у зв’язку з розірванням договору купівлі-продажу.

         Позивач вказує, що 19.01.2011 року він прийшов в магазин, щоб отримати кошти в сумі 4444 грн., однак готівкою кошти продавець відмовилася видати та вказала, що  видасть гроші лише в безготівковій формі у разі представлення їй довідки з банку про погашення заборгованості та наявності у нього рахунку в банку.

         Від даної пропозиції позивач відмовився, оскільки рахунку в банку він не має, а його відкриття потребує додаткових затрат.

          Позивач вказує, що його права, як споживача були грубо порушені, товар, який був проданий був неналежної якості, відповідач вчасно не усунув істотні недоліки товару, не надав товар аналогічної марки на час проведення його гарантійного ремонту, відмовився повернути готівкою кошти за придбаний товар, а тому прохає розірвати договір купівлі-продажу портативного персонального комп’ютера-ноутбука, стягнути з відповідача в користь позивача вартістю портативного персонального комп’ютера-ноутбука в сумі 4 444,00 грн., кошти, витрачені на обслуговування кредиту в сумі 179 грн., неустойку за затримку усунення недоліків в сумі 711,04 грн., неустойку за ненадання аналогічного товару на час ремонту в сумі 711,04 грн., а також прохає накласти на відповідача штраф в  сумі 44 440,00 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить його позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

         Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги свого довірителя в судовому  засіданні підтримав повністю, просить позов задовольнити з підстав, викладених в  позовній заяві.

         Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні подала письмові заперечення та вказала, що позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, з підстав,  викладених нею в запереченнях на позовну заяву. Відповідач згідний повернути позивачу 900 грн., які були внесені ним готівкою, а інша частина суми, що становить 3544 грн. може бути перерахована тільки на розрахунковий рахунок позивача, так як була перерахована ним у безготівковому порядку, на підставі укладеного між позивачем та  банком договору про надання кредиту.

         Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Алло»про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів підлягає до задоволення частково.

          Судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

          Сторонами справи не оспорюється, що 27.08.2010 року позивач придбав у магазині «Алло», по вул. Незалежності, 112/4 у м. Ковелі ноутбук  MSIX430-0061UA, вартістю 4444,00 грн. До каси продавця позивачем було внесено готівкою 900,00 грн., решта суми -  3544,00 грн., були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача у  безготівкому порядку на підставі укладеного між позивачем і банком договору про надання кредиту.

           У зв’язку з виявленими в процесі експлуатації недоліками, які виникли протягом встановленого виробником гарантійного строку, позивач 29.11.2010 року передав ноутбука  продавцеві магазину «Алло», що підтверджується заявою та актом для наступної  передачі товару до сервісного центру для проведення діагностики та обслуговування.

          Актом приймання товару від 29.11.2010 року складеним між позивачем і продавцем  був визначений термін у 14 календарних днів, протягом якого має бути здійснене обслуговування товару.

          Спеціалістами сервісного центру, до якого був переданий відповідачем ноутбук виявилось неможливим усунути позивачем недоліки у встановлені строки.

           13.12.2010 року позивач подав відповідачу заяву в якій проохав надати йому ноутбук з обмінного фонду на час гарантійного ремонту, але з обмінного фонду ноутбук наданий не був.

           23.12.2010 року позивач подав відповідачу заяву, в якій прохав надати інформацію про причини порушення його прав споживача, а також виплатити йому неустойку за  прострочення ремонту.

           На дану заяву позивач отримав відповідь про те, що усунути недоліки ноутбука  неможливо, що свідчить про істотність  недоліку, і що йому відмовлено у виплаті неустойки.

           29.12.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою в порядку захисту прав споживача, в якій поставив вимогу розірвати договір купівлі –продажу, виплатити вартість ноутбука в сумі 4 444,00 грн., неустойку за 16 днів затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки з обмінного фонду в сумі 711,04 грн., неустойку за  16 днів затримки усунення недоліків ноутбука понад установлені строки в сумі 711,04 грн., витрати на обслуговування споживчого кредиту та моральну шкоду в сумі 500, 00грн.,

           На дану заву було надано відповідь, що магазин «Алло»згідний розірвати тільки договір купівлі-продажу, і що він може отримати кошти за придбаний ноутбук у зв’язку з розірванням договору купівлі-продажу.

           Проте, 19.01.2011 року продавець відмовилась надати йому кошти готівкою, пояснивши, що кошти за ноутбук були перераховані магазину банком у безготівковій формі.

            Після цього, позивач звернувся в суд з позовом в порядку захисту прав споживача.

            Відповідно до 2.1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вина виробника товару (продавця, виконавця) споживач, в порядку та у строки, що  встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника : 1) розірвання договору та  повернення сплаченої за товар грошової суми, 2) вимагати замни товару на такий же  товар або аналогічний, з числа наявного у продавця (виробника), товару.

           Відповідно до ч.3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право пред’являти одну з вимог, передбачених частиною першої цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

           Ст. 709 ч. 5 ЦК України, визначено, що за кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі 1% вартості товару.

           Ст.8 ч.9 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

           На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність та  обгрунтованість заявлених вимог позивача щодо розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми в розмірі 4 444,00 грн. та стягнення з відповідача неустойки за затримку усунення недоліків товару понад установлений строк за 16 днів в сумі 711,04 грн. і за невиконання вимоги про надання в тимчасове користування аналогічного товару за 16 днів в сумі 711,04 грн.

            Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки, суд виходить з того, що неустойка, застосовується в разі пред’явлення споживачем протягом гарантійного строку вимог про безоплатне усунення недоліків товару, а на випадки затримки задоволення вимог споживача про вжиття інших заходів захисту, дія цієї норми не поширюється. Разом з тим, суд вважає, що коли споживач у зв’язку з невиконанням продавцем його вимоги про усунення недоліків товару змінює цей захід захисту на інший, він не втрачає права на одержання зазначеної неустойки за період, що  передували такій зміні. Якщо товар про усунення недоліків якого заявлено вимогу, належить до групи товарів, що входить до передбаченого Кабінетом Міністрів України обмінного фонду і  споживач вимагає надання йому на час ремонту аналогічного товару, зазначена неустойка виплачується і за час ненадання  такого товару, і за час затримки ремонту.

           Таким , чином, оскільки позивачем 29.11.2010 р. протягом гарантійного строку буда пред’явлена вимога про безоплатне усунення недоліків ноутбука та надання йому на час ремонту аналогічного товару, які продавцем не були виконані, то позивач змінивши 29.12.2010 р. свою попередню вимогу  про безоплатне усунення недоліків ноутбука на розірвання договору-купівлі та повернення сплачених коштів за ноутбук не втратив права на одержання неустойки за період, що передували такій зміні. Так як персональний комп’ютер (ноутбук) про усунення недоліків якого заявлено вимогу ОСОБА_1, належить до групи товарів, що входять до передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 ( за змінами та доповненнями) «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»обмінного фонду і ОСОБА_1, як споживач, вимагав надання йому на час ремонту аналогічного товару, то неустойка позивачу повинна бути сплачена і за час ненадання такого товару, і за час затримки ремонту.

           Доводи позивача про те, що ремонт ноутбука не здійснювався і недолік не усувався,  а тому підстав для сплати позивачу неустойок не має, судом відхиляються, оскільки ці доводи спростовуються актом технічного заключення 11722093, яке надав відповідач, і яким стверджується, що 5.01.2011 р. сервісний центр отримав запчастину до ноутбука, а 6.01.2011 р. закінчив його ремонт.

            Суд також прийшов до висновку, про те, що вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача в його користь 179,00 грн. витрат, які витрачені ним на  обслуговування кредиту та про накладення штрафу в сумі 44 440 грн. є безпідставними і до задоволення не підлягають.

           Відмовляючи у вимозі позивача стягнути в його користь 179.00 витрат понесених ним та обслуговування кредиту, суд виходить з того, що Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачена відповідальність продавця, за витрати які несе споживач у разі придбання ним товару за кредит, і перед банком ці витрати позивачем понесені для отримання ним грошових коштів на придбання товару, а тому це є правовідносини між ОСОБА_1 та банком.

           Щодо вимоги позивача накласти на відповідача штраф у сумі 44 440,00 грн. у  порядку п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»то дана вимога є  теж безпідставною, і до задоволення не підлягає, так як накладення штрафу не може бути  предметом розгляду цивільної юрисдикції, і до компетенції суду в даному випадку не відносяться.

          Позивач по справі поніс судові витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які підлягають стягненню в його користь з відповідача.

          При подачі позовної заяви позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору.

           Позов ОСОБА_1 задоволено частково на загальну суму 5 866,08 грн., а тому відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути судовий  збір в сумі 58,66 грн.            

           Керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 15, 16, 27, 31, 42, 57, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 709 ЦК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 (зі змінами та доповненнями) Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -  

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Алло» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу від 27.08.2010 р. портативного персонального комп’ютера (ноутбука) MSI X430-006UA серійний номер № 006UAK091100013, укладений між ОСОБА_1 і ТзОВ «Алло».

Стягнути з ТзОВ «Алло»(р/р 26006233240100 ДОД «Райфайзен банк Аваль»МФО 0305653 код ЄДРПОУ 30012848) в користь ОСОБА_1 сплачені ним згідно договору купівлі-продажу від 27.08.2010 р. за придбання портативного персонального комп’ютера (ноутбука) MSI X430-006UA, серійний номер 006UA К091100013, грошові кошти в сумі 4 444 (чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 00 коп. 711 (сімсот одинадцять) грн. 04 коп. неустойки за затримку усунення недоліків, 711 (сімсот одинадцять) грн. 04 коп. неустойки за надання аналогічного товару на час ремонту та судові витрати в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ТзОВ «Алло»в користь держави судовий збір в сумі 58 (п’ятдесят вісім) грн.. 66 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення до апеляційного суду Волинської області.

Головуючий                                                                                                              М.Г.Миронюк