Справа № 2а-3954-2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 липня 2011  року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої:                                              судді           Ткаченко І.Ю.

                        при секретарі:                                                                  Шаботинець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до  інспектора ДПС БДПС ВДАІ з ОАТ М.Дніпропетровська УДАІ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції Стороженко Володимира Михайловича, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

                                                                           В С Т А Н О В И В:

19 травня 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову серії АЕ1 №272009 від 13 травня 2011 року у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову вказав на те, що постановою інспектора ДПС Стороженко В.М. від 13.05.2011 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень. Як вбачається з вищевказаної постанови, 13 травня 2011 року о 10.25 год.,  водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Ниссан, номерний знак НОМЕР_1, на вул..Наб.Перемоги в м.Дніпропетровську рухався зі швидкістю 82 км/год, перевищивши швидкість в населеному пункті на 22 км/год, швидкість вимірювалася приладом «Сокіл», чим порушив п.12.4 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст..122 ч.1 КУпАП.  З винесенням даної постанови він не згоден і вважає її необґрунтованою та неправомірною. Оскільки в дійсності, він нічого не порушував і керував автомобілем згідно ПДР, крім того попереду нього рухалися інші автомобілі. Він намагався пояснити це інспектору. Але той не взяв це до уваги і склав протокол. Свою незгоду позивач зазначив у протоколі. Свідків інспектор записати відмовився. Крім того, при розгляді даної справи відповідачем не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили про присутність в діях позивача ознак правопорушення.  Тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення, розглянувши справу без його участі.

         Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи  повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.   

         Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу можу бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

            Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП- перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

           У судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ №430093, 13 травня 2011 року о 10.25 год.,  водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Ниссан, номерний знак НОМЕР_1, на вул..Наб.Перемоги в м.Дніпропетровську рухався зі швидкістю 82 км/год, перевищивши швидкість в населеному пункті на 22 км/год, швидкість вимірювалася приладом «Сокіл», чим порушив п.12.4 ПДР України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інспектором ДАІ  Стороженко В.М.. була складена постанова серії АЕ1 №272009  від 13 травня 2011 року у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача було накладено штраф в розмірі 300 грн.   

         Згідно ст. 251 КпАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України - Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України –в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протокол серії АЕ №430093 та постанова серії АЕ1 №272009 від 13 травня 2011 року винесені з порушенням норм чинного законодавства, зокрема норм КпАП України –з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме при складанні протоколу та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором ДПС прапорщиком міліції Стороженко В.М. не було з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не зазначено свідків, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи, крім того дане правопорушення не зафіксовано технічними приладами та технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, доказів відносно наявності адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1   не встановлено, а тому постанова підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 251, 289 КпАП України, п. 12.4 Правил дорожнього руху України, ст. ст. 70, 71, 128, 159-163, 171-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до  інспектора ДПС БДПС ВДАІ з ОАТ М.Дніпропетровська УДАІ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції Стороженко Володимира Михайловича, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.     

Скасувати постанову серії АЕ1 №272009 від 13 травня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України ОСОБА_1 .   

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

                            Суддя                                                                        І.Ю. Ткаченко