Справа №22-ц-6850/11Головуючий у І інстанціїПархоменко О.В.
Категорія19Доповідач у 2 інстанції Савченко
16.01.2012
УХВАЛА
Іменем України
22 грудня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Даценко Л.М.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02.11.2011 року про забезпечення позову у справі за позовом прокурора м.Ірпеня Київської області в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ті особи : Служба у справах дітей Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини будинку і земельної ділянки, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02.11.2011 року у вказаній справі забезпечено позов шляхом накладення арешту та заборони відчуження 1/4 частини будинку по АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою відмовити у забезпеченні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту і неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом прокурора м.Ірпеня в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ті особи : Служба у справах дітей Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини будинку і земельної ділянки.
Предметом спору є визнання недійсним договору купівлі продажу 1/4 частини будинку по АДРЕСА_1 та договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 0306 га за цією ж адресою, укладених 16.08.2010 р., з мотивів порушення прав неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на проживання у вказаному будинку з боку її матері.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
- 2 -
Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вживаючи заходи забезпечення позову за клопотанням позивача, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
При вжитті заходів забезпечення позову судом обгрунтовано враховано як зміст вимог прокурора, які полягають у визнанні недійсними правочинів та застосуванні наслідків їх недійсності у вигляді повернння сторонами всього отриманого за договорами купівлі-продажу, так і співмірність вжитих заходів із вимогами та вид забезпечення позову (пункти 3 і 4 постанови ПВСУ № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Доводи апеляційної скарги про те, що, вживаючи заходи забезпечення позову, суд порушив норми процесуального права, що виразилося у вжитті заходів забезпечення позову за усним клопотанням прокурора в судовому засіданні без подачі письмової заяви є необгрунтованими. Статті 27, 31, 168, 192 ЦПК України надають учаснику справи можливість заявляти в судовому засіданні в тому числі усні клопотання, які вирішуються судом у встановленому законом порядку шляхом постановлення ухвал.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом ст.41 Конституції України щодо володіння власністю як такі, що не грунтуються на законі. В даному випадку відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства суд вирішив лише процедурне питання про забезпечення позовних вимог, не позбавляючи апелянта права власності на придбану ним частину будинку та земельну ділянку.
В решті доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про необхідність застосування заходів забезпечення позову до його вирішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02.11.2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку згідно ст.324 ЦПК України не підлягає, поскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________