Справа № 2-6649/11 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А.М.

Провадження № 22-ц/0390/2075/11

Категорія:46      Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 грудня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Данилюк В А

суддів -  Свистун О.В., Завидовської-Марчук О.Г.

при секретарі Дуткіній Ж.П.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 листопада 2011 року про забезпечення позову,-

                                                  В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 листопада 2011 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, якою накладено арешт на належне на праві власності відповідачу ОСОБА_3 майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 237.2 кв. м, трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, автомобіль «Мазда СХ-7», чорного кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на незаконність ухвали суду, постановленої із порушенням норм матеріального та процесуального права, просив дану ухвалу скасувати.

В даному судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав, просив ухвалу суду скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у власності відповідача ОСОБА_3 перебуває нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_2, загальною площею 237.2 кв. м, трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, автомобіль «ОСОБА_7-7», чорного кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

          Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що предметом позову в даній справі є поділ спільного майна подружжя, а оскільки у власності відповідача перебуває вищезазначе майно, яке, як встановлено в судовому засіданні не перебуває у заставі банку чи інших осіб, то невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання можливого рішення суду.

          На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову, подана позивачем ОСОБА_1 є обмотивованою і обґрунтованою, а тому суд першої інстанції підставно її задовольнив.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,

                                                        У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

        Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 листопада 2011 року про забезпечення позову в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий          

Судді