УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "30" січня 2012 р. Справа № 15/5007/144/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г. < Поле для тексту >
при секретарях : Лужко О.В., Коваль В.А.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 01.10.2011р.,
ОСОБА_2. - представника за довіреністю від 01.10.2011р.,
від відповідача: ОСОБА_3 - представника за дорученням від 16.01.2012р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Представництва "Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (м.Київ) < В особі(назва) > < Поле для тексту >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРАНЕКСПО" (м. Житомир) < Поле для тексту >
про стягнення 1020345,57 грн. < Поле для тексту >
У відповідності до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались перерви з 17.01.2012р. до 19.01.2012р. та з 19.01.2012р. до 30.01.2012р.
Представництво "Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранекспо" 785619,00грн. основного боргу, 207627,88грн. пені, 10955,83грн. інфляційних та 16142,86грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.12.2011р. позовну заяву Представництва "Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 22.12.2011р.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2011р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 17.01.2012р.
В судовому засіданні 17.01.2012р. представники позивача подали заяву про зменшення розміру позовних вимог від 16.01.2012р., відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення інфляційних і 3% річних та просить суд стягнути на свою користь з відповідача інфляційні в розмірі 2356,86грн. та 3% річних в розмірі 7038,29грн.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви від 16.01.2012р. про зменшення позовних вимог.
Представники позивача в судовому засіданні 17.01.2012р. позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.01.2012р. підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.01.2012р. проти позову заперечив.
У відповідності до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 17.01.2012р. оголошувалась перерва до 19.01.2012р.
Представники позивача 19.01.2012р. підтримали позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.01.2012р., та просять стягнути з відповідача на користь позивача 785619,00 грн. основного боргу, 207627,88 грн. пені, нарахованої за невиконання відповідачем зобов'язань по поставці товару, 2356,86грн. інфляційних та 7038,29грн. 3% річних.
19.01.2012 р. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву (а.с.145-147), в якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги Представництва "Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті" в повному обсязі. При цьому, відповідач вказує, що позивач просить відшкодування заподіяної йому відповідачем майнової шкоди та спростовує наявність, у даному випадку, підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, посилаючись на положення ст.ст.220,224,226 Господарського кодексу України, ст.ст.22,1166,1167 Цивільного кодексу України та зазначаючи про недоведеність позивачем складу цивільного правопорушення. Водночас, відповідач стверджує, що позовні вимоги фактично стосуються повернення отриманого за діючою угодою без її припинення. Крім того, відповідач посилається на те, що згідно листів, які направлялись позивачу, відповідач неодноразово пропонував позивачу отримати належне виконання, однак, позивач безпідставно відмовлявся прийняти належне виконання відповідача, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.221 ГК України є простроченням кредитора, та, відповідно, виключає відповідальність відповідача. Також, відповідач вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України, враховуючи те, що дана санкція є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов'язання, а предметом позовних вимог є стягнення збитків. Згідно доводів відповідача, безпідставність позовних вимог позивача підтверджується й тим, що позивач не направив відповідачу жодних повідомлень про неприйняття або неякісність товару, що поставляється, відповідно до п.п. 7.4, 7.5 та розділу 9 контракту № BH-BW-222 від 18.11.2010 р., укладеного між позивачем та відповідачем.
19.01.2012р. в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, в судовому засіданні 19.01.2012р. оголошувалась перерва до 30.01.2012р.
Представники позивача в судовому засіданні 30.01.2012р. позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.01.2012р., підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укргранекспо” (відповідач/продавець) та представництвом “Догуш Іншаат Ве Тиджарет Аноним Ширкеті” (позивач/покупець), було укладено контракт №UBH-BW-222 (а.с. 9-18).
Пунктом 1.1 контракту сторони погодили, що у відповідності до умов даного контракту продавець зобов'язується поставити товар, передати належні до нього документи та право власності на товар, а покупець зобов'язується сплатити ціну товару та прийняти поставку товару у відповідності до вимог даного контракту.
Згідно п. 1.2 контракту, назва товару, його ціна, кількість, асортимент та якість, визначаються додатками до даного контракту, які є його невід'ємною частиною.
Розрахунки здійснюються по фактичному нетто м.кв. (метр квадратний) відвантаженого товару, якщо інше не передбачене у специфікації (п. 1.3 контракту).
Відповідно до п. 2.1 контракту, поставка товару по даному контракту здійснюється партіями у строки і на умовах, зазначених у додатках до даного контракту згідно Інкотермс-2000. Умови СРТ застосовуються до даного договору.
Партією товару вважається кількість товару визначеного асортименту, оформлене окремим додатком до даного контракту (п. 2.2 контракту).
Пунктом 2.3 контракту передбачено, що датою поставки партії товару є дата, визначена у додатку до даного контракту виходячи з умов поставки та способу доставки товару.
У відповідності до п. 2.8 контракту право власності на товар, а також усі ризики, враховуючи ризик випадкової загибелі товару чи псування товару, переходять від продавця до покупця у відповідності до Інкотермс - 2000 для умов поставки зазначених у додатках до даного контракту (п. 2.8 контракту).
Відповідно до п. 3.1 контракту, ціна на товар, що поставляється за даним контрактом, визначається додатками до даного контракту. Одиничні розцінки, зазначені у додатках є твердими та не підлягають яким-небудь змінам. Об'єми, зазначені у додатках не є остаточними і можуть бути змінені покупцем.
Загальна приблизна вартість товару, що поставляється за даним контрактом, складається з сум підписаних сторонами додатків та на момент укладення контракту становить орієнтовно 5065875,00грн. без урахування ПДВ, ПДВ(20%) становить 1013175,00грн., загальна сума вартості товару з урахуванням ПДВ становить 6079050,00грн. (п. 3.2 контракту).
Згідно п. 4.1 контракту сторони погодили, що оплата товару, що підлягає поставці по даному контракту, здійснюється шляхом банківського перерахунку грошових коштів на рахунок продавця наступним чином: Продавець повинен поставити товар (плитку гранітну) згідно графіку поставки (додаток № 1) і покупець повинен оплатити товар згідно графіку платежів (додаток № 1) до даного договору.
Пунктом 11.1 контракту сторони визначили, що правом яке застосовується до даного контракту є господарське право України.
У випадку не досягнення згоди, спори підлягають розгляду в суді у відповідності з діючим законодавством України ( п. 11.4 контракту).
Згідно з п.13.1 контракту, даний контракт діє з дати його підписання і до 31.12.2011р.
У відповідності до умов контракту № UBH-BW-222 від 18.11.2010р., між сторонами було підписано додаток № 1 “специфікації товару і умови поставки товару” (а.с. 19), відповідно до якого сторони погодили наступне:
1) продавець зобов'язаний поставити товар в обсязі 14986 м.кв. загальною вартістю 6079050,00грн. з ПДВ.:
- граніт “Сірий Україна” розмірами 600х600х20 мм., загальною кількістю 14500 м.кв на суму 4893750грн. без ПДВ, у тому числі: у листопаді 2010р. в кількості 2000 м.кв., у грудні 2010р. в кількості 4000 м.кв., у січні 2011р. в кількості 4000 м.кв., у лютому 2011р. в кількості 4500 м.кв.;
- термооброблений граніт “Сірий Україна” розмірами 600х600х25мм, загальною кількістю 486 м.кв. на суму 172125,00грн. без ПДВ, у тому числі: у листопаді 2010р. в кількості 150 м.кв., у грудні 2010р. в кількості 150 м.кв., у січні 2011р. в кількості 150 м.кв., у лютому 2011р. в кількості 36 м.кв.
2) покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар на загальну суму 6079050,00грн. з ПДВ.:
- граніт “Сірий Україна” розмірами 600х600х20 мм., на суму 5872500,00грн. з ПДВ, у тому числі: в період з 15 по 25 жовтня 2010р. на суму 810000,00грн., в період з 15 по 25 листопада 2010р. на суму 1620000,00грн., в період з 15 по 25 грудня 2010р. на суму 1620000,00грн., в період з 15 по 25 січня 2011р. на суму 1822500,00грн.;
- термооброблений граніт “Сірий Україна” розмірами 600х600х25мм, на суму 206550,00грн. з ПДВ, у тому числі: в період з 15 по 26 жовтня 2010р. на суму 63750,00грн., в період з 15 по 26 листопада 2010р. на суму 63750,00грн., в період з 15 по 26 грудня 2010р. на суму 63750,00грн., в період з 15 по 26 січня 2011р. на суму 15300,00грн.
Пунктом 12.8 контракту передбачено, що всі додатки, доповнення та зміни до даного контракту є його невід’ємною частиною.
01.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укргранекспо” та представництвом “Догуш Іншаат Ве Тиджарет Аноним Ширкеті” укладено додаткову угоду № 1 до договору № UBH-BW-222 від 18.11.2010р. (а.с. 20-21).
Згідно п. 1 додаткової угоди № 1 від 01.03.2011р. до договору № UBH-BW-222 від 18.11.2010р., сторони погодили нові строки поставки та змінені одинарні розцінки, як зазначено у зміненому додатку № 1 - специфікації товару і умови поставки та оплати, які є невід'ємною частиною даної додаткової угоди. Сторони підтверджують і приймають заміну додатку № 1 договору № UBH-BW-222 від 18.11.2010р. додатком № 1 до даної додаткової угоди.
Пунктом 3 додаткової угоди № 1 до договору № UBH-BW-222 від 18.11.2010р., сторони погодили викласти п. 3.2 договору № UBH-BW-222 від 18.11.2010р. у наступній редакції:
“3.2 Загальна приблизна вартість товару, що поставляється по даному контракту, складається із сум підписаних сторонами додатків і на час укладення контракту становить орієнтовно 2062500,00грн. без ПДВ, ПДВ становить 412500,00грн., загальна вартість з ПДВ становить 2475000,00грн.”.
Пунктом 4 додаткової угоди № 1 від 01.03.2011р. до договору № UBH-BW-222 від 18.11.2010р. визначено, що сторони погодили зменшення обсягів робіт та жодна із сторін, не буде пред'являти претензії другій стороні відносно даного питання.
У відповідності до підписаного між сторонами додатку № 1 до додаткової угоди № 1 від 01.03.2011р. до договору № UBH-BW-222 від 18.11.2010р. сторони погодили графік поставки товару та графік здійснення платежів, а саме: відповідач поставляє в строк до 20.03.2011р. оплачений позивачем товар - граніт “Сірий Україна” розмірами 600х600х20 мм в кількості 1587,27м.кв.; відповідач поставляє в строк до 31.03.2011р. товар в кількості 1000м.кв., а позивач проводить оплату зазначеного товару в період з 17 по 22 березня 2011 року; відповідач поставляє в строк до 30.04.2011р. товар в кількості 2500,00м.кв., а позивач проводить оплату зазначеного товару в період з 01 по 07 квітня 2011 року; відповідач поставляє в строк до 31.05.2011р. товар в кількості 1500м.кв., а позивач проводить оплату зазначеного товару в період з 01 по 07 травня 2011 року.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов контракту № UBH-BW-222 від 18.11.2010р. та додаткової угоди №1, відповідачем було виставлено позивачу на оплату рахунок-фактуру № СФ-0000011 від 22.11.2011р. на суму 405000,00грн. з ПДВ (а.с. 68) та рахунок-фактуру № СФ-0000012 від 22.12.2010р. на суму 810000,00грн. з ПДВ. (а.с. 69).
Виставлені відповідачем рахунки на загальну суму 1215000,00грн., позивачем було оплачено у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками за 24.12.2010р. на суму 810000,00грн. (а.с. 23) та за 25.11.2010р. на суму 405000,00грн. (а.с. 24).
В свою чергу, після здійсненої позивачем попередньої оплати товару у розмірі 1215000,00грн. відповідач поставив позивачу товар – граніт "Сірий Україна" розмірами 600х600х20 на загальну суму 429381,00грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000030 від 29.12.2010р., №РН-000001 від 21.01.2011р., №РН-000002 від 28.01.2011р. (а.с. 25-27).
Отже, відповідачем в порушення умов контракту не здійснено поставку товару на суму попередньої оплати в розмірі 785619,00грн. у встановлений строк, тобто до 20.03.2011р. Доказів належного виконання умов контракту №UBH-BW-222 від 18.11.2010р., із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 01.03.2011р., відповідачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.3 ст.612 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, у відповідності до вищенаведених приписів чинного законодавства, направлено на адресу відповідача претензію від 14.09.2011р., (факт направлення підтверджується фіскальним чеком №4375 від 14.09.2011р. та описом вкладення у цінний лист (а.с. 30,33)), в якій позивач повідомив відповідача про втрату інтересу до виконання продавцем своїх зобов’язань з приводу поставки оплаченого товару за контрактом № UBH-BW-222 від 18.11.2010р. і просив повернути залишок сплаченого авансового платежу в розмірі 785619,00грн.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, з урахуванням строків пересилання поштової кореспонденції, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку №1149 від 12.12.2007р., у відповідача виник обов'язок повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 785619,00грн., у строк до 25.09.2011р.
Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, грошові кошти, сплачені за товар, який поставлено не було, позивачу не повернув.
Таким чином, відповідач свої зобов’язання за контрактом належним чином не виконав, чим позбавив позивача права отримати оплачений товар і неправомірно залишив без задоволення вимогу позивача про повернення попередньої оплати в сумі 785619,00грн.
При цьому, судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідача про недоведеність позивачем складу цивільного правопорушення, та, як наслідок, недоведеність позовних вимог про стягнення збитків (в порядку ст.ст.224,226 Господарського кодексу України), матеріальної та моральної шкоди (згідно ст.ст.1166, 1167 Цивільного кодексу України). Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, в т.ч. нормативно-правового обґрунтування, в ній наведеного, позивачем заявлено позов не про стягнення збитків (матеріальної шкоди), а про стягнення заборгованості, яка фактично є попередньою оплатою за товар, не поставлений відповідачем у встановлені контрактом строки. Тому, будь-які заперечення відповідача з даного приводу не є обґрунтованими.
Як уже зазначалось, відповідач також вказував про те, що саме позивач не прийняв належне виконання зобов'язання, відповідач же, в свою чергу, вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому не відповідає за непоставку товару відповідно до контракту. Свої доводи відповідач підтверджує поданими до справи доказами. В матеріалах справи міститься листування між сторонами, зміст якого досліджувався судом з метою з'ясування дійсних обставин справи. Зокрема, відповідач в своїх листах повідомляв позивача про те, що:
- затримка виконання графіка поставки гранітної плитки в січні 2011р. виникла з причин новорічних свят (лист вих. №1-25/01/11 від 25.01.2011р.) (а.с. 120);
- реалізація плит 600х600х20мм. за ціною 405,00грн. за 1кв.м є нерентабельною для відповідача через зростання ціни на блоки, збільшення тарифу на енергоносії, залізничне перевезення, тощо, у зв’язку з чим відповідач просив погодити збільшення вартості товару (лист вих. №1-02/02/11 від 02.02.2011р.) (а.с. 123),
- 02.02.2011р. з кар’єру на підприємство відповідача відправлено черговий вагон з гранітними блоками Покостовського родовища (лист вих.№2-03/02/11 від 03.02.2011р.) (а.с. 125),
- підприємство готове відвантажити на об’єкт позивача до кінця лютого 2011р. 1200кв.м. гранітної плитки. Товар частково виготовлений і знаходиться на виробництві. Гранітні блоки для забезпечення в лютому 2011р. повної поставки також знаходяться на складі. У березні 2011р. підприємство взмозі виготовити 2400кв.м. гранітної плитки. Для закупівлі сировини слід здійснити передоплату не пізніше 21.02.2011р. в сумі 1188000,00грн. (лист вих. №1-16/02/11 від 16.02.2011р.) (а.с. 129),
- на складі підприємства знаходиться 921кв.м. готових виробів (плити гранітної 600х600х20мм. Покостовського родовища). Даний товар не відвантажений у зв’язку з тим, що представник позивача, відповідальний за відбір продукції по якості, пред’явив більш високі вимоги до якості товару, ніж було обумовлено при укладенні контракту. У зв’язку з чим, відповідач просив направити на підприємство представника компанії (лист за вих. 1-25/03/11 від 25.03.2011р.) (а.с. 140),
- на складі підприємства знаходиться 702кв.м. плити виготовлений на виконання контракту № UBH-BW-22, яка відповідає діючим ГОСТам. Представник позивача прибув на підприємство 12.04.2011р. о 13:00, зупинив приймання плити гранітної 600х600х20 Покостовського родовища і не пояснюючи причин, залишив підприємство (лист вих. №2-13/04/11 від 13.04.2011р.) (а.с. 141).
Разом з тим, з аналізу змісту наведених листів не вбачається та ними не підтверджується факт неприйняття позивачем від відповідача належного виконання зобов’язань щодо поставки товару.
Так, у відповідності до ч. 1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
До даного контракту застосовуються умови СРТ – Інкотермс – 2000 (п. 2.1 контракту).
Згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС" (редакція 2000 року), CPT - CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)
Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
У відповідності до п. 2.4 контракту відвантаження товару здійснюється у кількості та у строки, визначені додатками до даного договору. Датою відвантаження рахується дата отримання товару на будівельному майданчику (п. 2.4 контракту).
В додатках до контракту передбачено адреса поставки товару – СРТ Бориспіль, будівельна площадка терміналу “Д”.
Згідно п. 2.7 контракту, товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем: по кількості: у відповідності до кількості, визначеної в пакувальному листі та накладній на дану партію товару; по якості: у відповідності з сертифікатом якості, виданим продавцем.
Отже, за умовами контракту № UBH-BW-222 від 18.11.2010р., датою відвантаження рахується дата отримання товару позивачем на будівельному майданчику терміналу “Д”, Бориспіль.
Проте, матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів поставки товару відповідачем до будівельної площадки терміналу “Д”, Бориспіль, чи передання його перевізнику для здійснення поставки до обумовленого в контракті будівельної площадки.
Таким чином, згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов’язань за контрактом № UBH-BW-222 від 18.11.2010р. та додатковою угодою №1 до нього.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 630 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.3 контракту № UBH-BW-222 від 18.11.2010р. сторони погодили, що у випадку не дотримання строку поставки товару, зазначеного у додатку до даного контракту, покупець нараховує продавцю пеню у розмірі 1% від суми недопоставленої партії товару за кожен тиждень прострочення, але не більше 30% в рік.
Згідно з розрахунком позивача (а.с. 29), за несвоєчасну поставку товару на суму 785619,00грн., позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 207627,88грн. за період з 21.03.2011р. по 30.09.2011р.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, господарський суд встановив, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 204260,94грн., нарахованої у розмірі 1% від суми недопоставленої партії товару за кожен тиждень прострочення, за період з 21.03.2011р. по 20.09.2011р. (повних 26 тижнів) на суму непоставленого товару 785619,00грн.
Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 204260,94грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 3366,94грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.
У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до зазначеної норми та зважаючи на те, що грошове зобов’язання у відповідача виникло після направлення позивачем претензії та з урахуванням строків на доставку поштової кореспонденції, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача інфляційні в сумі 2356,86грн. та 3% річних в сумі 7038,29грн. (розрахунок а.с. 80,81).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, господарський суд встановив, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2356,86грн., нарахованих фактично за період з листопада по грудень 2011р. на суму заборгованості 785619,00грн., є правомірними, оскільки заявлена позивачем сума є меншою, ніж обґрунтовано нарахована (2358,43грн.).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних, господарський суд встановив, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 7035,29грн., нарахованих за період з 01.10.2011р. по 17.01.2012р. на суму заборгованості 785619,00грн. Вимоги в частині стягнення 3,00грн. безпідставні, суд відмовляє у їх задоволенні.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, всупереч наведеним нормам відповідач не подав суду доказів сплати боргу, а заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Представництва "Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті" обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 785619,00грн. боргу, 204260,94грн. пені, 7035,29грн. - 3% річних та 2356,86грн. - інфляційних. В решті позову суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Також, враховуючи те, що судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 16.01.2012р., згідно п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", позивачу підлягає поверненню з державного бюджету зайво сплачений, згідно платіжного доручення № 328 від 22.11.2011р., судовий збір в сумі 354,07грн.
На підставі ст.ст. 11, 509, ч. 2 ст. 530, ст.ст. 611, 612, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 655, 670, 693, 712 ЦК України, ч. 6 ст. 232, ч. 1 ст. 630, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргранекспо” (10001, м.Житомир, пров. 3-й Меблевий, буд. 3-а, ідентифікаційний код 36549186)
на користь Представництва “Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті” (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 36-В, ідентифікаційний код 26608236)
- 785619,00грн. - боргу,
- 204260,94грн. - пені,
- 7035,29грн. - 3% річних,
- 2356,86грн. - інфляційних;
- 19985,44грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Повернути Представництву “Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті” (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 36-В, ідентифікаційний код 26608236) з державного бюджету 354,07грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано "02" лютого 2012 року
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - позивачу (рек. з пов.)
3 - відповідачу < Поле для текста >