ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.01.12 р. Справа № 5002-33/5249-2011
Позивач: Державне підприємство “Феодосійський морський торговельний порт”, м. Феодосія
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “ВЕСКО”, м. Дружківка
про внесення змін до договору
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: не з’яв.
відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 41 від 03.01.12р.
Державне підприємство “Феодосійський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “ВЕСКО” про внесення змін до договору № 11/34 від 25.01.2011р. шляхом доповнення договору новим пунктом (п.3.9) такого змісту: „За виконання послуг, пов’язаних з обробкою вантажних і транспортних документів, “Вантажовласник” сплачує “Порту” – 0,55грн. за 1 тону”.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що обробка вантажних і транспортних документів не входить в перелік робіт, які оплачуються акордними ставками (п.2.1.2 „Збірника тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробкою вантажів в портах України”, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 392 від 31.10.95р. із змінами і доповненнями) і тому ці послуги не включені у вартість перевалки і, як наслідок, на портом ці послуги відповідачеві надаються безоплатно.
Відповідач позов не визнав і вважає його безпідставним з посиланням на ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України.
Позивач ухвалу суду від 18.01.12р. не виконав і правову аргументацію своєї позиції щодо підстав внесення змін у спірний договір (ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України) суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
У січні 2011р. між Державним підприємством “Феодосійський морський торговельний порт (Порт) та Публічним акціонерним товариством “ВЕСКО” (Вантажовласник) був укладений договір № 11/34. Предметом договору є приймання, перевалка, складські операції, передача на суміжні види транспорту глини навалом, яка прибуває в порт на адресу відповідача для подальшої відправки на експорт. Договір укладений з урахуванням протоколу розбіжностей від 27.01.2011р., згідно якого сторони домовились п.3.1.11. проекту договору виключити з тексту договору.
В проекті договору порт запропонував відповідачеві п.3.1.11. викласти у такій редакції: «За обробку транспортних і вантажних документів (“Вантажовласник” сплачує “Порту”) – 0,55грн. за 1 тону». Відповідач з цим не погодився і протоколом розбіжностей від 27.01.2011р. запропонував порту виключити цей пункт з договору. Порт з пропозицією вантажовласника погодився і підписав протокол розбіжностей без зауважень.
Згідно п.6.5 договору договір набуває чинності з 25.01.2011р. і діє до 31.12.2011р. Тобто, на час розгляду справи договір, у який позивач пропонує внести зміни, втратив чинність.
21.02.2011р. позивач на адресу Публічного акціонерного товариства “ВЕСКО” разом з листом № 552/17/01-25 направив додаткову угоду №1 до договору № 11/34 від 25.01.2011 р., якою доповнював договір пунктом 3.9 наступного змісту: “За виконання послуг, пов’язаних з обробкою вантажних і транспортних документів, “Вантажовласник” сплачує “Порту” – 0,55грн. за 1 тону”. Редакція запропонованого пункту фактично відповідає змісту п.3.1.11., який сторони домовились виключити з тексту договору при його укладенні.
Листом № 224сб від 15.03.2011р. ПАТ “ВЕСКО” повідомило ДП “Феодосійський морський торговельний порт” про своє незгоду з внесенням змін до договору.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
· згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна і доповнення до договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;
· спірним договором передбачено, що у період дії договору сторони можуть внести у письмовій формі зміни і доповнення;
· згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною;
· відповідно до ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України „у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах”;
· згідно ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України „якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона;
· відповідно до ч.4 ст.652 Цивільного кодексу України „зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом”;
· згода сторін щодо внесення змін у спірний договір не досягнута;
· сторони не довели, що законом передбачена зміна договорів такого виду у іншому порядку ніж передбачено п.1 ст.651 Цивільного кодексу України, тобто за згодою сторін;
· позивач не довів, що відповідачем порушувались умови договору № 11/34 від 25.01.2011р. і виконання умов договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін, так само і те, що істотно змінились обставини, якими сторони керувалися при його укладенні;
· відповідно до п.6.5 договору, договір набирає чинності з 25.01.2011р. і діє до 31.12.2011р., тобто, строк дії договору на день прийняття рішення сплинув,
господарський суд вважає, що:
- правових підстав для зобов’язання укласти додаткову угоду до укладеного між сторонами на добровільній основі договору немає;
- внести зміни (доповнення) у договір, який припинив свою дію неможливо;
- позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Феодосійський морський торговельний порт” до Публічного акціонерного товариства “ВЕСКО” про внесення змін у договір про внесення змін у договір № 11/34 від 25.01.2011р. шляхом доповнення договору новим пунктом (п.3.9) такого змісту: „За виконання послуг, пов’язаних з обробкою вантажних і транспортних документів, “Вантажовласник” сплачує “Порту” – 0,55грн. за 1 тону”, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Повний текст рішення складено 31.01.2012р.
Надруковано примірників:
1 – до справи;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18