Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-37/12 Головуючий у 1 інстанції: Смолка І.О.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів: Бабак А.М.
Маловічко С.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, який уточнила в процесі розгляду справи (а.с.20).
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона і її сини –ОСОБА_5, ОСОБА_6 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».
АДРЕСА_1 будувався не за сучасними вимогами СНІП, по периметру будинку підвальне помешкання мало приямки - конструктивний елемент будинку, які виконували функцію вентиляції всього будинку та водовідведення. Міжповерхове перекриття будинку - дерев'яні лаги, тобто жиле приміщення будинку від підвального приміщення не ізольовано. Вхід в підвальне приміщення був розташований під входами до квартир зі сторони двору і не мав евакуаційного виходу про що свідчить експлікація будівничого кварталу 1949 та 1964 років.
На цей час підвальне приміщення Літ. IV вказаного будинку продано ОСОБА_4 яке використовується під магазин "Гаяш". На початок 1999 року ОСОБА_4 –ЧП "Гаяш" зробила "реконструкцію" зазначеного підвального приміщення, викопала яму, впритул, під вікнами квартири №5 зі сторони вул. Горького та пробила стіну підвального приміщення —фундамент будинку, для нового виходу, зробила углублення самого підвального приміщення, висота була 1.90 м, стала 2.20 м., тобто вибрано фундаментний ґрунт, чим порушено гідроізоляцію будинку.
Надалі впродовж та впритул стіни під вікнами квартир №3 та №5 зі сторони вул.
Горького ОСОБА_4 збудувала самовільну прибудову, яка перешкоджає доступу до вікон та стін будинку, стіни підвалу та приямки під вікнами квартир облаштувала повністю гранітом. На сходах магазину "Гаяш" зі сторони вул. Горького та зі сторони двору облаштовані ливневі ями, які не пов'язані ні з водовідведенням ні з будь якою каналізацією, а просто в землю під будинок, що підтверджено Жовтневою санепідемстанцією м. Запоріжжя від 25.04.07 р. будинок не каналізовано.
Всі опади з ливневих ям стікають під стіни будинку, тобто під граніт і накопичуються. Наслідком такого накопичення атмосферних опадів є те, що стіни будинку потягли підводні води та просідають, що призводить до руйнування будинку. Гранітне облаштування стін перешкоджає вентиляції стін, що призводить до руйнування несучих стін будинку, що підтверджується висновком ДНДІБК Запорізького відділення про обстеження будинку.
Самовільна прибудова перешкоджає доступу до вікон будинку та стіни квартири, яка покрилась цвіллю та руйнується. Стіни квартири №5 наскрізь стоять мокрі, котрий рік не просихають, внаслідок чого з’явилася цвіль на стінах. В зазначеній квартирі стоїть запах сирості, що є небезпекою для здоров’я.
Посилаючись на зазначені обставини, просила суд зобов’язати відповідача ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні майном, а саме знести самовільну споруду під вікнами АДРЕСА_1, зобов’язати ОСОБА_4 відновити становище будинку, яке існувало до порушення, а також стягнути з відповідачки судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим, оскільки ухвалено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Сторони у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, тому у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження протиправних дій відповідача та взагалі не має права на звернення до суду з таким позовом.
Колегія суддів вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України повно, всебічно та об’єктивно з’ясував обставини справи на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та правильно вирішив спір.
Звертаючись до суду, ОСОБА_3 у позові зазначила, що реконструкцію будинку відповідач ОСОБА_4 здійснила без технічного обстеження, без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, проектної документації та рішення виконавчого органу відповідної ради про дозвіл на перебудову об’єкта містобудування та згоди власників квартир, а самовільна прибудова до тамбуру перешкоджає доступу до вікон та стіни її квартири, тому просила відновити становище будинку шляхом знесення самовільної споруди тамбуру.
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_3 не має права на звернення з відповідним позовом, оскільки відповідно до ч.7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту усунення перешкод у користуванні майном, позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх позовних вимог, а відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порушення вимог даних статей, позивач не надала доказів того, що реконструкція будівлі та самовільна прибудова дійсно створюють їй перешкоди у користуванні квартирою.
Будь-яких доказів, які б суд апеляційної інстанції міг би дослідити в порядку ч.2 ст. 303 ЦПК України апелянтом не надано і до суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довела протиправності дій ОСОБА_4 є правильним та обґрунтованим.
Доводи апелянта про задоволення позову лише з підстав того, що вона є власником квартири і здійснена відповідачем добудова створює їй перешкоди у користуванні квартирою, ґрунтується на припущеннях, що є недопустимим в силу ч.4 ст. 60 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки наданих доказів, яким суд дав належну правову оцінку у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, а тому правильність судових висновків вони не спростовують. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,315, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2011 року цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: