Справа № 22Ц-3737/11
Провадження № 22-ц/290/45/12Головуючий в суді першої інстанції:САЛО Т.Б.
Категорія: 2 Доповідач: Чорний В. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів :Стеблюк Л.П., Оніщука В.В.,
при секретарі : Ковальчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою АТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10001/0175 філії- Вінницьке обласне управління на рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 14.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Вишенського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ВАТ « Державний ощадний банк України» про визнання права власності на транспортний засіб та виключення даного майна з опису та звільнення з-під арешту, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на транспортний засіб – автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO Sens Т13110, 2004 року випуску, двигун №-, шасі (рама, коляска, кузов) №НОМЕР_2, що належав ОСОБА_3 на праві власності, вказуючи на те, що він 28.03.2007 року за договором купівлі-продажу придбав в останнього автомобіль за 21 500 грн., про що свідчить розписка від 28.03.2007 року
Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 14.11.2011 року позов задоволено та визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO Sens Т13110, 2004 року випуску, двигун №-, шасі (рама, коляска, кузов) №НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Вінницьким МРЕВ ВДАІ України у Вінницькій області 28.03.2007 року та постановлено звільнити автомобіль марки ЗАЗ-DAEWOO Sens Т13110, 2004 року випуску, двигун №-, шасі (рама, коляска, кузов) №НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Щуренком М.Ю. від 03.08.2011 року при виконанні виконавчого листа №2-184, виданого 04.06.2009 року Ленінським районним судом м.Вінниці по справі про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в сумі 102 354,11 грн.
В апеляційній скарзі АТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10001/0175 філії-Вінницьке обласне управління просить рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 14.11.2011 року скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні , в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Встановлено, що на підставі довіреності від 28.03.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованої в реєстрі за № 1144, відповідач ОСОБА_3- власник автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO Sens Т13110, 2004 року випуску, двигун №-, шасі (рама, коляска, кузов) №НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Вінницьким МРЕВ ВДАІ України у Вінницькій області 28.03.2007 року, уповноважив позивача ОСОБА_2, його дружину ОСОБА_7 користуватись даним транспортним засобом та від його імені розпоряджатись ним (продати, обміняти, передати в оренду, позичку, тощо).
Того ж дня позивач та відповідач досягли усної угоди про купівлю-продаж автомобілю та, згідно умовам досягнутої угоди, відповідач ОСОБА_3 передав позивачу автомобіль, а позивач в свою чергу, передав відповідачу кошти за автомобіль в розмірі 4300 доларів США.
Письмовим доказом укладення договору купівлі-продажу є розписка від 28.03.2007 року, власноруч написана продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_2
Перед закінченням дії довіреності, відповідач на прохання позивача 25.03.2010 року видав аналогічну довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстровану в реєстрі за № 2679.
Згідно постанови державного виконавця Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Щуренком М.Ю. від 03.08.2011 року при виконанні виконавчого листа №2-184, виданого 04.06.2009 року Ленінським районним судом м.Вінниці на даний автомобіль накладено арешт по справі про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в сумі 102 354,11 грн.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності на спірний автомобіль та виключення його з-під арешту, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу договір сторонами виконаний за визначеними умовами договору, що не суперечить ст. 655 ЦК України, автомобіль був переданий позивачу і з 28.03.2007 року знаходився у його користуванні.
Виходячи з вище викладено, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 307, 308,314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10001/0175 філії-Вінницьке обласне управління відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 14.11.2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді :
З оригіналом вірно: