ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
Підлягає публікації в ЄДРСР
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" січня 2012 р. Справа № 37/318-17/17-4943-2011
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Я.В.Брагіної
при секретарі Т.В. Стачук
За участю представників
від позивача: ОСОБА_1, довір. №7 від 03.01.12.
від відповідача: ОСОБА_2., довір. №42 від 26.12.11.
Розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "УНІКА" (м.Київ)
до Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (м.Одеса)
про стягнення 20874,00грн
06.10.11. Приватне акціонерне товариство Страхова компанія „УНІКА” звернулось до господарського суду м.Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” про стягнення 20874,00грн. страхового відшкодування в порядку регрессу, обґрунтовуючи позовні вимоги, зокрема: договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011079/4002/0000096 від 28.01.10, укладеним між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „УНІКА” та ОСОБА_3, довідкою ВДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ України в м. Києві від 05.09.10., висновком автотоварознавчої експертизи №7959 від 21.09.10., платіжним дорученням №026857 від 05.10.10; страховим актом №00051753 від 30.09.10., постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.10., полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № ВС/9114358, укладеним між відповідачем і ОСОБА_4 та ст.ст.993, 1191 ЦК України, Законом України „Про страхування” і Законом України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.10.2011р. порушено провадження у справі №37/318 за зазначеною позовною заявою та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.11.2011р. справу №37/318 за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхової компанії „УНІКА” до Приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” про стягнення 20 874,00 грн. направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Одеської області.
Згідно автоматизованого розподілу справ, зазначену справу №37/318 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Брагіній Я.В., яка ухвалою суду від 07.12.11. прийняла справу №37/318 до свого провадження та присвоїла справі №37/318-17/17-4943-2011.
Представник позивача в засіданні суду підтримав позов у повному обсязі із підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
28.01.2010р. між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „УНІКА” (страховик) та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011079/4002/0000096 (а.с.7-12), відповідно до умов якого об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням автотранспортним засобом марки „Тойота”, державний № НОМЕР_1
26.08.2010р. в м. Києві, на перехресті вул. Горького - Димитрова, 12 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вищевказаного застрахованого транспортного засобу, за кермом якого перебувала ОСОБА_3, та транспортного засобу „ВАЗ” державний номер НОМЕР_2, за кермом якого перебував ОСОБА_4, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ України в м. Києві від 05.09.10. та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.10.
Так, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2010 р. у справі № 3-1023/10 визнано ОСОБА_4 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян –425 грн. (а.с.17-18).
06.09.10. ОСОБА_3 подала до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА” заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.19).
З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження вищевказаного застрахованого позивачем дорожнього транспортного засобу.
21.09.10. суб'єктом підприємницької діяльності НОМЕР_5 був складений звіт № 7959 про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу „Тойота", державний № НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.21-44), згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Тойота" державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, становить 21791,00грн.
Страховим актом позивача № 00051753 від 30.09.2010 р. зазначений випадок з ДТП позивач визнав страховим, у зв’язку з чим було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 20874,00грн. (а.с.13).
ПрАТ „Страхова компанія „УНІКА” виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 20784,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №026857 від 05.10.10. (а.с.41), оскільки здійснювався ремонт пошкодженого автомобіля.
Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9114358, укладеного між відповідачем і ОСОБА_4, застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу „ВАЗ”, державний номер НОМЕР_2. (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25500,00грн.(а.с.47).
Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч. 1 ст. 990 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
В ст. 1194 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Отже, ОСОБА_4 є винною особою у скоєнні ДТП, про що суд зазначав вище, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої особи позивачем, і відповідно є особою, винною у завданні збитків. За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведених правових норм, позивач після виплати застрахованій ним особі завданої шкоди, може звернутися з регресною вимогою до відповідача.
Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, відшкодування шкоди, що заподіяна третій особі здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним Законом.
Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Як вже було зазначено, позивач відшкодував понесені ОСОБА_3 збитки внаслідок ДТП за договором добровільного страхування, який було укладено між ним та ОСОБА_3, та вважає, що до нього перейшло право зворотньої вимоги (регресу) до відповідача.
Позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” з регресною вимогою за вихідним №1667 від 22.10.2010р. з проханням відшкодувати завдані їхнім страхувальником збитки (а.с.45-46), яку відповідач залишив без відповіді.
Згідно з п. 37.1 статті 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та в обсяг, визначених рішенням суду.
Проте, Приватне акціонерне товариство „Міська страхова компанія” вимоги позивача не виконало, страхове відшкодування не сплатило.
До того ж, відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах. Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).
Враховуючи вищевикладене та здійснення позивачем виплати страхового відшкодування потерпілій особі, суд вважає, що відповідно до приписів ст. 27 Закону України "Про страхування" і ст. 993 ЦК України до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 20784,00грн., у зв’язку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, у письмовому відзиві суму позову визнав.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА” є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджуються доказами, які знаходяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1, код ЄДРПОУ 30244124)
- на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м.Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533)
- 20874,00грн. - страхового відшкодування в порядку регресу;
- 208,74грн. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита;
- 236,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Брагіна Я.В.
Дата підписання повного тексту рішення: 27 січня 2012року.
Копію рішення надіслати:
1.ПАТ „Страхова компанія „УНІКА” ( 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37 );
2.ПАТ „Міська страхова компанія” ( 65125, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 2-Б/1 ).