Справа № 2-251/11     

                                                            Провадження № 2/2504/8/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року          Варвинський районний суд Чернігівської області  

                                                                 в  складі судді  Онищенко О.І.,

                                                                    з участю секретаря Трохименко Т.І. ,

                                                                позивачки ОСОБА_1,

                                                                відповідача ОСОБА_2,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають у шлюбі з 23 березня 1991  року  . Від шлюбу мають сина ОСОБА_3  , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

         В грудні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання  шлюбу посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, чоловік не піклується  про створення нормальних сімейних стосунків, не дбає про матеріальне забезпечення , взаємоповагу один до одного та виховання сина, зловживає алкогольними напоями, вчиняє сварки, застосовує фізичну силу. Особливо його поведінка стала вкрай непристойною останні кілька років . Сім’я фактично розпалася і її подальше   збереження неможливе. Після розірвання шлюбу позивачка виявила бажання залишити прізвище ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні  вимоги та просила розірвати шлюб .

          Відповідач позовних вимог не визнав та просив суд не розривати шлюб між ним та позивачкою. Вважає, що подальше збереження  сім’ї можливе. Просив суд надати термін на примирення.

          Ухвалою судді від 14 грудня 2011 року сторонам надавався строк для примирення.

          Після закінчення терміну на примирення, позивачка наполягає на задоволенні позовних вимог, а тому суд вважає за можливе розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 23 березня 1991 року  одружилася з ОСОБА_2  про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис № 3 (а.с. 9). Від цього шлюбу позивачка та відповідач мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Відповідно до ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і               збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають             істотне значення.

Позивач  не бажає проживати однією сім'єю з відповідачем , в наданий судом строк для примирення сторони не примирилися ,  а тому суд вважає, що подальше збереження сім'ї неможливо.  

Спору щодо спільно нажитого майна немає.

            Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_1, оскільки вона не  виявила бажання щодо зміни прізвища  .

На підставі ст. ст. 104, 105, 112 СК України, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК               України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання  шлюбу задовольнити.  

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,  зареєстрований 23 березня 1991 року Корінецьким сіль ЗАГС Талалаївського району Чернігівської області , актовий запис № 3, розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_1 .

              Шлюб вважати припиненим після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах               апеляційного суду Чернігівської області  через  Варвинський районний суд Чернігівської             області.   

               Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати                      до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для             внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та                  проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Суддя                                                                               О. І. Онищенко