Справа № 2-5105/11

          РІШЕННЯ

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р.                                                                                           м. Ужгород   

Ужгородський міськрайонний  суд Закарпатської області в особі: головуючого судді - Сочка В.І., при секретарі судових засідань –Козар Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»про стягнення страхового відшкодування –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ПАТ «ХДІ Страхування»про стягнення 67 200,00 грн. страхового відшкодування.

Заявлений позов мотивує тим, що 06.02.2008р. уклала з відповідачем договір добровільного страхування,  яким застрахувала належний їй автомобіль. 21.03.2008р. цей автомобіль був пошкоджений у дорожньо-транспортній пригоді,  що є страховим випадком і зумовлює виплату страхового відшкодування. Однак відповідач відмовив їй у виплаті такого відшкодування.

Позивачка і її представник у судове засідання не з’явилися,  проте останнім подана заява про розгляд справи у їх відсутність, підтримання позовних вимог і згоду на ухвалення заочне рішення.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повторно не з’явився у судове засідання. Подана телеграма про відкладення судового засідання з мотивів зайнятості представника в іншому судовому засіданні, не свідчить про поважність причин неявки, оскільки не містить доказів про існування іншого судового засідання. З поданих письмових заперечень слідує, що позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає.

За таких обставин, враховуючи третю неявку відповідача без поважних причин, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів у відповідності до ст.ст.169 і 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стверджуються наведені позивачем і не спростовані у судовому засіданні доказами наступні обставини справи.

06 лютого 2008 року між ВАТ «СК «Алькона», правонаступником якого є відповідач,  та позивачкою укладено договір №041-32/08 добровільного страхування наземного транспорту,  за яким був застрахований належний позивачці автомобіль ODA Super b»,  номерний знак НОМЕР_1.

21 березня 2008 року в с.В.Водяне Тячівського району Закарпатської області застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,  що відповідно до умов договору страхування (п.7.1) є страховим випадком.

Позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування,  однак листом останнього від 25.07.2008р. №1-1377 у цьому відмовлено.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, відповідач, із посиланням на  висновок експерта Львівського НДІСЕ від 14.07.2008р. №2729, зазначив, що позивач надала неправдиві відомості про факт настання страхового випадку, що відповідно до п.24.3.3 договору страхування є підставою для відмови у виплаті цього відшкодування.

З висновку експерта вбачається, що виявлені на застрахованому автомобілі пошкодження і механізм їх утворення не відповідають слідовим даним розташування перешкод на ділянці ДТП.

Оцінивши даний висновок експерта, суд не приймає його в якості належного і допустимого доказу по справі з огляду на допущені спеціалістом при проведенні дослідження порушення вимог пунктів 2.1.2 і 4.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затверджених наказом Мін’юсту України 353/5 від 08.10.1998р., та сплив тривалого часу після настання ДТП і дослідження спеціалістом місця пригоди.

Так, п.2.1.2 Інструкції зобов’язує експерта провести повне дослідження, дати обгрунтований та об’єктивний висновок. В порушення п. 4.13 Інструкції у вступній частині висновку не зазначено прізвище та ініціали, а також процесуальний статус власника транспортного засобу та представника страхової компанії «Алькона», які були присутні під час дослідження автомобіля.

Водночас суд визнає належними і допустимими надані позивачкою докази участі її автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді, отримання ним механічних пошкоджень у цій ДТП та розміру заподіяного такими пошкодженнями матеріального збитку. Такими доказами є відповідні матеріали органу ДАІ (належного уповноваженого органу), а саме, довідка про ДТП, схема ДТП, пояснення учасника ДТП і протокол його медичного огляду,  а також звіт автотоварознавчого дослідження спеціаліста-оцінювача №08040901 від 09.04.2008р.

З урахуванням цього, суд приходить до висновку про доведеність факту пошкодження належного позивачці автомобіля у ДТП,  яка мала місце 21.03.2008р.,  тобто настання страхового випадку, у зв’язку з чим визнає відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування безпідставною.

Приписами ст.526 ЦК України встановлено,  що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст.8 Закону України «Про страхування»страховий випадок –це подія,  передбачена договором страхування або законодавством,  яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику,  застрахованій або іншій третій особі.  Відповідно до ст.9 цього Закону страхове відшкодування –страхова виплата,  яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку,  і така виплата є грошовою сумою,  яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування.

Згідно з п.п.13 і 23.9 договору страхування розмір франшизи становить 660,00 грн. (0,5% від страхової суми –132 000,00грн.), а розмір збитків визначається з урахуванням зносу.

Висновком згаданого автотоварознавчого дослідження №08040901 розмір заподіяної пошкодження автомобіля позивачки шкоди визначено в сумі 67 860,00 грн. без ПДВ і з врахуванням зносу.

Таким чином,  розмір належного до виплати позивачці страхового відшкодування складає 67 200,00 грн., що становить різницю між розміром збитку з урахуванням зносу (67 860,00 грн.) та франшизою (660,00 грн.).

На підставі викладеного суд визнає, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню, а подані відповідачем заперечення не спростовують встановлених обставин справи.

Згідно з ст.79 ЦПК України до судових витрат належать судовий збір, витрати на ІТЗ та витрати на правову допомогу. Відповідно до ст.88 цього ж Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Факт оплати позивачкою витрат на ІТЗРЦС та правової допомоги адвоката стверджується договором з адвокатом, розрахунком вартості правової допомоги згідно з постановою Кабінету Міністрів України №5 90 від 27.04.2006р. та відповідними квитанціями.

Керуючись ст.ст.16, 526, 633,  988 ЦК України,  ст.ст.8,  9 Закону України «Про страхування»,  ст.ст.10, 15, 79, 88, 209,  212,  213,  224,  225,  226 ЦПК України суд –

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування»про стягнення страхового відшкодування –задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» на користь ОСОБА_2 67 200,00 грн. (шістдесят сім тисяч двісті грн. 00 коп.) страхового відшкодування.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» на користь ОСОБА_2 судові витрати 120,00 грн.(сто двадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 4 000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

          Суддя                                                                                                    Сочка В.І.